"25" лютого 2025 р. Справа № 363/4687/24
25 лютого 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., за участі секретаря судових засідань Найдюк Б.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів, виданих у справі № 363/4687/24 за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, такими, що не підлягають виконанню, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена заява про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Зі змісту заяви вбачається, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 363/4687/24 за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, такими, що не підлягають виконанню. Рішенням суду від 04.12.2024 року позов було задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, в межах строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.01.2025 року було відкрито апеляційне провадження, яке наразі триває.
У той же час, 04.02.2025 року та 06.02.2025 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про блокування її карткових рахунків на підставі постанов державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Вказані постанови були винесені державним виконавцем в межах виконавчих проваджень № 77050960, № 77089249, що були відкриті на виконання рішення суду від 04.12.2024 року, яке не набрало законної сили у зв'язку зі своєчасним поданням апеляційної скарги та яке не підлягало примусовому виконанню.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 просила визнати рішення суду від 04.12.2024 року нечинним, а виконавчі листи, видані на виконання рішення суду від 04.12.2024 року такими, що не підлягають виконанню, оскільки були видані помилково.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Згідно довідки старшого секретаря Вишгородського районного суду Київської області Андреєєвої Н.Ю. від 17.02.2025 року цивільну справу № 363/4678/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, 17.01.2025 року було направлено до Київського апеляційного суду. На даний час до канцелярії суду матеріали справи не поверталися.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Судом касаційної інстанції не зупинялося виконання рішення суду від 04.12.2024 року. Виконавчі провадження щодо виконавчих листів, щодо яких порушується питання про визнання такими, що не підлягають виконанню, не зупинялися згідно відомостей поданої заяви та відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження (веб-доступ https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).
У зв'язку з цим суд здійснює розгляд заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, на підставі матеріалів поданої заяви, а також відомостей автоматизованої системи документообігу суду та Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Заявник (відповідач по справі) ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце його проведення. До судового засідання від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила проводити судовий розгляд за її відсутності.
Заінтересована особа (позивач по справі) ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення. До судового засідання від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшла заява, в якій висловлено заперечення проти визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Заперечення мотивовані тим, що на момент видачі виконавчих листів рішення суду від 04.12.2024 року набрало законної сили, а відомості про подання на нього апеляційної скарги як у сторони позивача, так і в суду першої інстанції були відсутні, оскільки така скарга була подана засобами поштового зв'язку безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Про існування апеляційної інстанції як учасники справи, так і суд першої інстанції могли довідатися лише 16.01.2025 року, тобто після набрання рішенням законної сили, коли надійшов запит суду апеляційної інстанції про витребування матеріалів справи. У зв'язку з цим на момент видачі виконавчих листів були відсутні будь-які матеріальні та/або процесуальні перешкоди для їх видачі, у зв'язку з чим вони видані обґрунтовано та правомірно, підстави для визнання їх такими, що видані помилково відсутні. Разом з тим, ОСОБА_1 не позбавлена можливості захисту своїх прав у порядку ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження».
З урахуванням вищевикладеного, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, а також проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та його представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Враховуючи, що заявник та всі заінтересовані особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце, у судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення судового засідання не подали, зважаючи на подані ними клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності, а також зважаючи на те, що їх участь у судовому засіданні не є обов'язковою, то суд приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності вищевказаних учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали поданої заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Аналогічні висновки викладені у постанові КЦС ВС від 21.12.2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-11769ав23).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
Судом встановлено, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 363/4687/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Розгляд справи проводився у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
Рішенням суду від 04.12.2024 року позовні вимоги було задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину фактично оплачених додаткових витрат на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 36 350 (тридцять шість тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 копійок, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Ухвалення рішення суду у судовому засіданні від 04.12.2024 року відбувалося за відсутності учасників справи, у зв'язку з чим відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України судом було підписано повний текст рішення суду від 04.12.2024 року без його проголошення. Датою складання повного тексту судового рішення є 04.12.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Таким чином, за умови відсутності апеляційної скарги, рішення суду від 04.12.2024 року мало набрати законної сили 06.01.2025 року.
В автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості про подання апеляційної скарги на рішення суду від 04.12.2024 року та витребування судом апеляційної інстанції матеріалів справи у період до 06.01.2025 року. У зв'язку з цим станом на 06.01.2025 року вважалося, що рішення суду від 04.12.2024 року набрало законної сили.
07.01.2025 року, тобто на наступний день після набрання законної сили судовим рішенням, до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Гордієнко Т.В. (вхідний номер 225/25-Вх) про видачу копії рішення та виконавчого листа.
08.01.2025 року канцелярією Вишгородського районного суду Київської області за підписом голови суду з огляду на набрання рішенням суду від 04.12.2024 року законної сили та відсутність відомостей про подання апеляційної скарги було підготовлено та видано два виконавчі листи: 1) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частини фактично оплачених додаткових витрат на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 36 350 (тридцять шість тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 копійок; 2) про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Перший виконавчий лист та копію рішення суду від 04.12.2024 року разом з супровідним листом № 363/4687/24/531/2025 від 08.01.25 року засобами поштового зв'язку 09.01.2025 року направлено представнику позивача.
Другий виконавчий лист з супровідним листом № 363/4687/24/529/2025 від 08.01.25 року того ж дня направлено для виконання до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Як вбачається з відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Київського апеляційного суду від 13.01.2025 року у справі № 363/4687/24 (провадження № 22-ц/824/6566/2024) з Вишгородського районного суду Київської області витребувано матеріали цивільної справи № 363/4687/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Підставою для витребування матеріалів справи в ухвалі суду апеляційної інстанції зазначається надходження 09.01.2025 року апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .
Ухвала Київського апеляційного суду від 13.01.2025 року надійшла до Вишгородського районного суду Київської області 16.01.2025 року за вхідним номером 1051/25-Вх.
17.01.2025 року матеріали цивільної справи № 363/4687/24 разом з супровідним листом № 363/4687/24/1859/2025 від 17.01.25 року було направлено до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.01.2025 року було відкрито апеляційне провадження. В ухвалі суду апеляційної інстанції зазначається, що апеляційна скарга на рішення суду від 04.12.2024 року здана відповідачем ОСОБА_1 на пошту 30.12.2024 року. Судом апеляційної інстанції не встановлено факту пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим питання про зупинення дії оскаржуваного рішення суду від 04.12.2024 року судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження не вирішувалося.
Відповідно до ч. 6 ст. 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 своєчасно подала апеляційну скаргу на рішення суду від 04.12.2024 року. Разом з тим, оскільки апеляційна скарга була подана засобами поштового зв'язку безпосередньо до суду апеляційної інстанції, то до 16.01.2025 року, тобто до моменту надходження до суду першої інстанції ухвали суду апеляційної інстанції про витребування матеріалів цивільної справи, у Вишгородського районного суду Київської області були відсутні відомості про оскарження рішення суду від 04.12.2024 року, а відповідно були відсутні підстави вважати, що вказане судове рішення не набрало законної сили 06.01.2025 року.
У зв'язку з цим рішення суду від 04.12.2024 року набрало законної сили 06.01.2025 року, а судом першої інстанції з огляду на відсутність будь-яких належних відомостей про оскарження цього судового рішення було правомірно та обґрунтовано здійснено видачу вищезазначених виконавчих листів. На момент видачі виконавчих листів були відсутні будь-які матеріальні та/або процесуальні перешкоди для видачі виконавчих документів.
Видача виконавчого документа на виконання рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності будь-яких відомостей про зворотне, з наступним надходженням від суду апеляційної інстанції відомостей про своєчасне оскарження цього судового рішення не свідчить про те, що виконавчий документ було видано помилково, оскільки така помилка в момент його видачі була відсутня, як і підстави для відмови у видачі виконавчого документа стягувачу.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання виконавчих листів, виданих на виконання рішення суду від 04.12.2024 року, такими, що не підлягають виконанню. Разом з тим, ОСОБА_1 не позбавлена можливості у встановленому законом порядку захистити свої права у зв'язку з оскарженням судового рішення. Зокрема, наступним чином.
Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
У постанові ВС від 18.08.2023 року у справі № 924/90/22 зроблено висновок, що у випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі відсутні.
У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.
В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, а стягнуті на його виконання суми - поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.
Таким чином, відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду від 04.12.2024 року, на виконання якого видано виконавчі листи, що виконуються в межах виконавчих проваджень № 77050960, № 77089249, є обов'язковою підставою для зупинення цих виконавчих проваджень. Для цього ОСОБА_1 має звернутися з відповідним клопотанням до органу примусового виконання, у якого перебувають ці виконавчі провадження.
У разі якщо за результатами апеляційного провадження рішення суду від 04.12.2024 року буде скасовано, то це підстава для закінчення виконавчих проваджень та поверненню ОСОБА_1 всіх сум, що були стягнуті виконавцем до зупинення провадження. У разі якщо рішення суду буде залишено без змін, то виконавчі провадження будуть відновлені.
З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлено підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. У зв'язку з цим заява ОСОБА_1 має бути залишена без задоволення.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 432 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів, виданих у справі № 363/4687/24 за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, такими, що не підлягають виконанню - залишити без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 можливість зупинення виконавчих проваджень з виконання виданих виконавчих листів у порядку ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження».
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя О.В. Рукас