Справа № 282/1748/24
Провадження № 2/282/102/25
25 лютого 2025 року
селище Любар
Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг - Понг», інтереси якого представляє Лановий Євген Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.03.2020 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» Сидорчук А.Р. подав заявку на отримання кредиту №1957687.
ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SМS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 1957687 від 25.03.2020.
Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та правилами, що розміщені на вебсайті товариства.
За укладеним договором про споживчий кредит № 1957687 від 25.03.2020 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000,00 грн.
Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання.
09.10.2020 згідно умов договору факторингу №03/10 ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1957687 від 25.03.2020 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.
24 січня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Пінг - Понг» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1957687 від 25.03.2020.
Згідно додатку № 1 до договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 17750,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 11250 грн.
На адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», з зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №1957687 від 25.03.2020.
Не зважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором №1957687 від 25.03.2020.
За таких обставин, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором в розмірі 17750,00 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: 2422,40 грн по сплаті судового збору та 6000,00 грн на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 08 січня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення
Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
25 березня 2020 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1957687.
Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 5000,00 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 25.03.2020. термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 09.04.2020.
Відповідно до п.1.5.1. договору, комісія за надання кредиту - 1500,00 грн, яка нараховується за ставкою 30,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Пунктом 1.5.2. договору визначено: проценти за користування кредитом 2250,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до 2.4.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше дати остаточного погашення згідно п.1.4. Договору, а саме термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 09.04.2020.
Згідно п.6.1. Кредитного договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайті Товариства.
Згідно додатку №1 до кредитного договору №1957687 від 25.03.2020, графік розрахунків: дата платежу - 09.04.2020, сума кредиту - 5000,00 грн, комісія за надання кредиту - 1500,00 грн, проценти - 2500,00 грн, а всього - 8750,00 грн.
25 березня 2020 року ТОВ «Мілоан» було перераховано ОСОБА_1 5000,00 грн кредитних коштів згідно договору №1957687, що стверджується платіжним дорученням №17121788.
09 жовтня 2020 року між ТзОВ «Мілоан» (клієнт) та ТзОВ «Діджи Фінанс» (фактор) укладено Договір факторингу № 03/10 відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Із витягу з додатку до договору факторингу №03/10 від 09.10.2020 слідує, що залишок боргу ОСОБА_1 на момент відступлення прав вимоги за кредитним договором №1957687 становить - 17750,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі - 5000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 11250,00 грн, сума заборгованості за комісією - 1500,00 грн.
24 січня 2022 року між ТзОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ТзОВ «ФК « Пінг - Понг» (фактор) укладено договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників зазначений у відповідних реєстрах прав вимоги.
Права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання відповідного реєстру.
Із витягу з додатку до договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 слідує, що залишок боргу ОСОБА_1 на момент відступлення прав вимоги за кредитним договором №1957687 становить - 17750,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі - 5000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 11250,00 грн, сума заборгованості за комісією - 1500,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан», у ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором №1957687 за період з 25.03.2020 по 08.06.2020 в сумі 17750,00 грн, яка складається із борг по тілу - 5000,00 грн, борг по відсотка - 11250,00 грн, борг по комісії - 1500,00 грн.
02.09.2024 ТзОВ «Пінг-Понг» направило ОСОБА_1 досудову вимогу, відповідно до якої останньому рекомендовано сплатити заборгованість за кредитним договором №1957687 від 25.03.2020 у розмірі 17750,00 грн.
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦКУ встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу якщо відповідач заперечує проти позову, то саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами.
Проте, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовних вимог взагалі.
Разом з тим, перевіряючи позовну вимогу щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1957687 від 25.03.2020, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 11250,00 грн, виходячи з наступного.
При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами кредитного договору №1957687 від 25.03.2020 сторони встановили строк кредитування 15 днів з 25.03.2020 по 09.04.2020.
Із п. 2.3.1 договору слідує, що позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити певні дії передбачені розділом 6 правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 15 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та для продовження строку користування кредитом позичальник вчинив певні дії передбачені розділом 6 правил, у тому числі сплатив комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту матеріали справи не містять.
Таким чином, загальна вартість кредиту для споживача ОСОБА_1 становить 8750,00 грн, з яких 5000,00 грн - сума кредиту за договором; 2250,00 грн - проценти за користування кредитом, 1500,00 грн - комісія за надання кредиту (графік розрахунків).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаного кредитного договору №1957687 від 25.03.2020, а також доказів, що він ініціював продовження строку користування позикою, на користь позивача з ОСОБА_1 підлягає стягненню загальна сума заборгованості у розмірі 8750,00 грн, яка складається із: 5000,00 грн - сума кредиту за договором; 2250,00 грн - проценти за користування кредитом, 1500,00 грн - комісія за надання кредиту.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1194,24 грн.
Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Згідно положень ч. 1 - ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача додав до заяви Договір №43657029 про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року, додаткову угоду №1957687 до договору №43657029 про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №5618/10, Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.11.2024, відповідно до якого адвокат здійснював правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надавав рекомендації щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Пінг - Понг», складав позовну заяву, формував додатки до позовної заяви. Вартість наданих послуг становить 6000,00 грн.
Частиною 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі підлягає частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених вимог, а тому стягує з відповідача ОСОБА_1 2958,00 грн.
Керуючись ст.12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 211, 223, 263, 265, 285, 289 ЦПК України, ст.ст.11, 207, 526, 598, 610-612, 615, 626-629, 638-639, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг - Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг - Понг» заборгованість за кредитним договором №1957687 від 25.03.2020 в розмірі 8750 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг - Понг» 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) гривень 24 коп витрати пов'язаних зі сплатою судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг - Понг» 2958 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень витрати пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг - Понг», місцезнаходження: Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. №21/1, код ЄДРПОУ: 43657029;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя В.М. Носач