Справа № 282/1749/24
Провадження № 2/282/103/25
25 лютого 2025 року
селище Любар
Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 липня 2024 року о 15 год 40 хв на автодорозі Житомир - Чернівці 95 км +100 м в Житомирському районі Житомирської області (Любарська громада) громадянин ОСОБА_2 керував автомобілем ГАЗ 33104 - 318, р/н НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем SKODA KAMIQ р/н НОМЕР_2 .
Відповідач порушив вимоги п.12.1, п.13.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Вина відповідача встановлена постановою судді Любарського районного суду Житомирської області від 14.08.2024 у справі № 282/953/24.
Позивачка являється власником автомобіля SKODA KAMIQ р/н НОМЕР_2 .
Згідно з висновком № 3174/1 транспортно-товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SKODA KAMIQ р/н НОМЕР_2 , станом на 24.07.2024 внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 24.07.2024, становила 336369,05 грн.
Листом № 2545 від 21.11.2024 ПрАТ «СГ «ТАС» повідомило, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ГАЗ 33104 - 318 р/н НОМЕР_1 станом на 24.07.2024 була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) згідно полісу ЕР № 218783971 від 05.01.2024. За умовами поліса, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 320000 грн, за шкоду, заподіяну майну - 160000 грн, розмір франшизи - 3200 грн. Позивачкою до страхової компанії було подано заяву про страхове відшкодування, в результаті чого 28.08.2024 страхова компанія перерахувала на рахунок ОСОБА_1 156800 грн, тобто всю суму в межах ліміту за мінусом франшизи.
Позивачка зазначає, що на даний час вона має право вимагати від відповідача ОСОБА_2 - різницю між 336369,05 грн та 156800 грн, що дорівнює 179569,05 грн.
Крім того, позивачка здійснила оплату послуг експерта ОСОБА_3 щодо проведення транспортно-товарознавчої експертизи та складення висновку експерта № 3174/1 в сумі 7494,16 грн.
Позивачка вказує, що вказаними вище неправомірними та незаконними діями відповідача її також було завдано моральну шкоду, яка виявилась у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна - автомобіля SKODA KAMIQ р/н НОМЕР_2 . Така моральна шкода проявилась у моральних переживаннях, порушенні сну, постійній тривозі з приводу пошкодження автомобіля, а також у тривозі і переживанні потрапляння авто в ДТП знову, неможливості використовувати автомобіль за призначенням протягом тривалого періоду. З огляду на це, вона вираховує завдану її моральну шкоду в грошовому еквіваленті в розмірі 14200 грн.
Крім того, у зв'язку з незручностями, пов'язаними з невирішенням спірної ситуації у позасудовому порядку через відмову відповідача, як винуватця ДТП відшкодувати її завдану шкоду, у позивачки виникли порушення сну, вона переживає постійні стреси та емоційні потрясіння (тривогу, невпевненість, переживання), психічне напруження, стурбованість з того, що ситуація триває довго, витрачає час на звернення до суду за захистом свого права. Стресовою ситуацією для неї став також необхідний ремонт автомобіля і вартість цього, зниження вартості нового автомобіля після ДТП. Все це завдає її моральної шкоди. Також через ДТП вона тривалий час була позбавлена можливості користуватись своїм автомобілем. Вона вимушена була нести суттєві додаткові витрати на таксі та оренду автомобілів для потреб пересування, що створювало для неї сильний дискомфорт та порушувало нормальний ритм її життя.
На підставі викладеного вище позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь 179569,05 грн майнової шкоди, 14200,00 грн моральної шкоди та судові витрати.
Ухвалою суду від 20 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 02 січня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Крім того, клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Позивачка ОСОБА_1 є власником автомобіля SKODA KAMIQ реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
24 липня 2024 року о 15 год 40 хв на автодорозі Житомир-Чернівці 95 км. +100 м. в Житомирському районі Житомирської області громадянин ОСОБА_2 керував автомобілем марки ГАЗ 33104 -318 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки SKODA KAMIQ д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився позаду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Постановою Любарського районного суду від 14 серпня 2024 року №282/953/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Висновок експерта №3174/1 транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля SKODA KAMIQ реєстраційний номер НОМЕР_2 вказує, що вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля SKODA KAMIQ, реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 24.07.2024 внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 24.07.2024, становить 336369,05 грн.
Із інформації АТ "СГ "ТАС (приватне) від 19.11.2024 №19/11/1 слідує, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ГАЗ 33104-318 д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована власником АТ «СГ «ТАС» (приватне) згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 218783971 від 05.01.2024. За умовами поліса страхова сума на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить - 320000,00 грн; за шкоду заподіяну майну становить - 160000,00 грн, франшиза становить - 3200,00 грн.
На підставі заяви ОСОБА_1 28.08.2024 належна сума страхового відшкодування 156800 грн перерахована на реквізити, вказані у заяві на виплату страхового відшкодування.
Звертаючись з даним позов до суду, позивачка пред'явила вимоги про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою до відповідача ОСОБА_2 , тобто до водія автомобіля ГАЗ 33104-318 н.з. НОМЕР_1 , що спричинив ДТП.
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-ІV.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-ІV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961 - IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону № 1961 - IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно- правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України, а саме: виконанням, проведеним належним чином.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Судом встановлено, 24 липня 2024 року о 15 год 40 хв на автодорозі Житомир-Чернівці 95 км + 100 м в Житомирському районі Житомирської області громадянин ОСОБА_2 керував автомобілем марки ГАЗ 33104 -318 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки SKODA KAMIQ д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився позаду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні зазначеного вище правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, протиправність дій ОСОБА_2 щодо вчинення ДТП через порушення ПДР є доведеною і встановлена постановою Любарського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2024 року №282/953/24, якою відповідача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн 00 коп.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивачки SKODA KAMIQ р/н НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SKODA KAMIQ р/н НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження його в ДТП становила 336369,05 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС». Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 160000 гривень.
28.08.2024 страхова компанія перерахувала на рахунок позивачки 156800 грн (суму в межах ліміту за мінусом франшизи).
Відповідно до п.77 ч.1 ст.1 ЗУ «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.
Страховик виконав своє зобов'язання перед відповідачем та у страховика відповідача не виникло обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Таким чином, компенсація різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням шкоди в порядку ст.1194 ЦК України підлягає стягненню саме з ОСОБА_2 , оскільки останній внаслідок своїх протиправних дій є винним у вчиненні ДТП, яке знаходиться у причинному зв'язку зі шкодою, завданою внаслідок ДТП.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
За таких обставин, оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то з відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 179569,05 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому, згідно із ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності стосовно завданої позивачці моральної шкоди, враховуючи душевні страждання та стрес, яких позивачка зазнала у зв'язку із пошкодженням її власного автомобіля, вимушеність змін у її повсякденному житті, відсутність з боку відповідача дій спрямованих на добровільне усунення заподіяної ним шкоди, зважаючи на вимоги розумності та справедливості, суд дійшов висновку про відшкодування позивачці моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 3 статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункти 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, судом досліджено докази понесення відповідачем витрат на правову допомогу, зокрема: договір (угода) про надання правничої допомоги від 10.12.2024, укладений між адвокатом Грабчуком О.В. та ОСОБА_1 , відповідно до якого вартість послуг за цим договором становить 12000,00 грн; акт сплати коштів клієнтом адвокату від 12.12.2024, з якого слідує, що ОСОБА_1 сплатила адвокату Грабчуку О.В. 12000,00 грн за складання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №685 видане на ім'я Грабчука О.В.; попередній (орієнтовний) розрахунок суми понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в якому зазначені види витрат: судовий збір в сумі 1937,80 грн; витрати пов'язані із залученням експерта - 7494,16 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 1200,00 грн.
Частиною 2 ст.141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн та витрати на залучення експерта понесені позивачкою в розмірі 7494,16 грн, які підтверджені матеріалами справи, а саме: платіжною інструкцією 0.0.3834156877.1 від 14.08.2024.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1855,64 грн.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст. ст. 12, 14, 22, 993, 979, 1166, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 179569 (сто сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 05 копійок матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7494 (сім тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 16 копійок витрат пов'язаних із залученням експерта.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12000 (дванадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1855,64 грн витрат пов'язаних із сплатою судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Суддя В.М. Носач