Справа № 275/160/25
про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2025 року селище Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування державної реєстрації та припинення речових прав на землю, -
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Нестеренка М.М., звернулася до суду із позовною заявою у якій просить прийняти рішення, яким скасувати державну реєстрацію на земельну ділянку ОСОБА_2 з кадастровим номером 1820988011:03:001:0034, цільве призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; скасувати державну реєстрацію на зелмельну ділянку ОСОБА_3 з кадастровим номером 1820988011:03:001:0040, цільве призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; припинити державну реєстрацію речових прав на вказані земельні ділянки.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до наступних висновків.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Так, відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час звернення до суду становить 1211.20 грн.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Верховний Суд у своїй Постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зазначив, що доцільно вважати самостійними вимоги щодо кожного з відповідачів.
Таким чином, під час тлумачення термінопоняття «вимога» в такому разі має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Отже, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо.
Тобто за дві окремі позовні вимоги немайнового характеру до кожного з відповідачів позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.
Однак, всупереч п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.
Отже, позивачу потрібно усунути недоліки позову, зазначивши наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі осіб, які зобов'язані їх зареєструвати, коректно зазначити осіб у прохальній частині позову та доплатити суму судового збору, яка з урахуванням сплаченої частини становить 1 211,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху, з наданням строку на усунення недоліків шляхом надання суду позовної заяви, яка б відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України.
В разі невиконання вимог ухвали протягом десяти днів з моменту її отримання, заяву необхідно повернути позивачу та вважати неподаною.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування державної реєстрації та припинення речових прав на землю - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не буде усунено в строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала суду складена і підписана 24.02.2025.
Суддя Миколайчук П.В.