Справа № 275/1374/24
25 лютого 2025 року селище Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Миколайчука П.В.,
зі секретарем судових засідань - Довгаленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовних вимог
27.12.2024 ТОВ "Бізнес позика" в особі представника Памірського М.А. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 26 466,95 грн.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що 27.09.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №476320-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями. 27.09.2023 ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту. 27.09.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору на умовах, визначених офертою. ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3702 на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржницею було введено/відправлено.
Відповідно до умов договору, позичальнику надано кошти в розмірі 8 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Плата за користування кредитом є фіксованою за кожен день користування кредитом. ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором виконало шляхом перерахування 8 000 грн. на банківську картку позичальниці № НОМЕР_2 , номер якої вказаний нею при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором на загальну суму 5 159,26 грн..
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконала, станом на 18.12.2024 утворилась заборгованість за договором №476320-КС-001 в розмірі 26 466,95 грн., що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7 908,26 грн., суми прострочених платежів по процентах - 18 512,13 грн., суми прострочених платежів за комісією - 46,56 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 30.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін та вирішено клопотання позивача про витребування доказів з АТ КБ «Приватбанк».
03.01.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника ТОВ «Бізнес позика» та про підтримання позовних вимог в повному обсязі.
13.01.2025 від АТ КБ «Приватбанк» надійшла відповідь на запит суду стосовно факту випуску банківської картки на ім'я ОСОБА_1 та виписка по рахунку № НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позов є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Свою позицію обгрунтувала тим, що позивач не надав підтвердження обміну між нею та ТОВ «Бізнес позика» електронними повідомленнями; доказів ознайомлення ОСОБА_1 з істотними умовами договору, ідентифікації її як позичальника. Надані позивачем документи відповідач вважає недостатніми доказами для підтвердження існування кредитних зобов'язань. Суму заборгованості за відсотками та комісією, яка складає понад 70% розміру всієї заборгованості, відповідач вважає такою, що не відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів.
У відповіді на відзив від 24.02.2025 представник позивача пояснив, що 27.07.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №476320-КС-001 про надання кредиту. ОСОБА_1 через веб-сайт кредитодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом введення логіну та паролю особистого кабінету, увійшла до особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему подала заявку на отримання кредиту, де вказала номер свого поточного (карткового) рахунку, адресу електронної пошти, яка зазначена відповідачем у відзиві. Після отримання позичальником повідомлення про прийняте рішення, в особистому кабінеті заявника розміщується оферта та надсилається одноразовий ідентифікатор. У випадку відмови заявника від укладення договору, чи не підписання його електронним підписом, оферта вважається не акцептованою і втрачає силу. 27.09.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору, шляхом направлення одноразового ідентифікатора UA-3702, направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , вказаного позичальником у заявці. Позивач перерахував відповідачу на зазначений номер банківської картки № НОМЕР_2 кошти в сумі 8 000 грн. Переказ коштів на картку ОСОБА_1 також підтверджується відповіддю АТ КБ «Приват Банк». Представник позивача зауважує, що відповідач здійснила часткову оплату за договором кредиту на загальну суму 5 159,26 грн. Доданий до матеріалів справи розрахунку заборгованості грунтується на умовах договору та узгоджується з матеріалами справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у відповіді на відзив просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні 24.05.2025 відповідач ОСОБА_1 позов не визнала з мотивів, наведених у відзиві. Вказала, що дійсно, отримувала позику, перший час повертала кошти в розмірі, вказаному в позові, але вважає розмір відсотків необґрунтованим та завищеним.
На підставі ст. ст. 211, 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
Фактичні обставини встановлені судом
Судом встановлено, що 27.09.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № №476320-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями. (а.с.18-22).
ТОВ "Бізнес Позика" 27.09.2023 направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №476320-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с.23-27).
27.09.2023 відповідач прийняла (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір №476320-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма)(а.с.28-32).
ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9342, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті - а.с.35), котрий останньою було введено/відправлено на підтвердження підписання паспорту споживчого кредиту, одноразовий ідентифікатор UA-3702, котрий було введено/відправлено на підтвердження підписання договору споживчого кредиту, що підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 (а.с.33-34).
Згідно паспорта споживчого кредиту позичальник ознайомилась з умови кредитування, загальними витратами, орієнтовною вартість кредиту, та порядком повернення кредиту, штрафними санкціями у разі прострочення платежів та підписала його одноразовим індентифікатором UA-9342 (а.с.16-17).
Відповідно до п.2.1 Договору №476320-КС-001 про надання кредиту від 27.09.2023 ТОВ "Бізнес Позика" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим Договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Згідно п.2.3., 2.7 строк кредиту - 24 тижні, термін дії договору до 13.03.2024.
За умовами Договору стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000 фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день 1,14668750, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку терміну договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Комісія за надання кредиту - 1200,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту - 8 000,00 грн. Орієнтована загальна вартість наданого кредиту 20 760,00 грн.
Орієнтована реальна річна процентна ставка: 9 066,91 процентів.
Дата видачі кредиту 27.09.2023. Дата повернення кредиту - 13.03.2024.
Договір містить графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка (а.с.18 зв.).
Згідно п.3.2.2. Договору, сторони домовились, що у разі, якщо повернення кредиту не здійснювалося згідно погодженого графіку платежів, у наслідок чого виникає прострочка по кредиту більше 7 днів, то умови про нарахування процентів за зниженою ставкою втрачають чинність і з 8 дня прострочення застосовується стандартна процентна ставка.
Згідно п.3.5. Договору, у разі недостатньої суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором, ця сума погашається у такій черговості: 1) прострочена сума кредиту, прострочені проценти за кредитом; 2) сума кредиту, проценти за користування кредитом; 3) неустойка (штраф), інші платежі.
Позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , що підтверджується інформаційною довідкою від 18.12.2024 про перерахування коштів (а.с.36).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №476320-КС-001 від 27.09.2023, ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення заборгованості 10.10.2023 на суму 1 730 грн., 25.10.2023 на суму 1 714,1 грн., 09.11.2023 на суму 1 715,16 грн..
У перших двох періодах графіка погашення заборгованості за договором кредиту не передбачався обов'язковий платіж по тілу кредиту, тому кошти зараховувалися, згідно п.3.5. Договору. Перший платіж 10.10.2023 в сумі 1 730 грн., першочергово зараховувався на погашення процентів за користування кредитом (1 284,36 грн. - відсотки станом на 10.10.2023), комісії (353,9 грн. - комісія станом на 10.10.2023), а залишок суми - на тіло кредиту (91,74 грн.). Після часткового погашення тіла кредиту, знижена відсоткова ставка 1,1466875 нараховувалася на тіло кредиту 7 908,26 грн. (8000 грн. - 91,74 грн. = 7 908,26 грн.) в сумі 90,68 грн./день. Другий платіж 25.10.2023 в сумі 1 714,1 грн. зараховано на погашення відсотків за користування кредитом (1 360,2 грн. - відсотки станом на 25.10.2023), комісії (353,9 грн. з обов'язкових 445,64 грн. згідно графіку). Третій платіж 09.11.2023 в сумі 1 715,16 грн. зарахувався на погашення відсотків за користування кредитом (1 269,52 грн. - відсотки станом на дату погашення чергового платежу згідно графіку - 08.11.2023) та комісії (445,64 грн.: 91,74 грн. заборгованості по комісії за ІІ період + 353,9 грн. комісії за ІІІ період). Четвертий обов'язковий платіж відповідачем 22.11.2023 не здійснений, у зв'язку з чим, починаючи з 8 дня прострочення (з 30.11.2023), нарахування відсотків відбувалося згідно п.3.2.3. за стандартною відсотковою ставкою 2%.
Кошти в розмірі 5 159,26 грн. зараховувалися на погашення заборгованості за відсотками, комісією та тілом кредиту. Відсотки за користування кредитом та комісія нараховувалися за кожен день прострочення до 13.03.2024 включно. З урахуванням часткового погашення, станом на 18.12.2024 загальна сума заборгованості становить 26 466,95 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом становить 7 908,26 грн, залишок заборгованості за відсотками - 18 512,13 грн., залишок заборгованості по комісії - 46,56 грн. (а.с.12-14).
Довідка про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту №476320-КС-001 від 27.09.2023 підтверджує, що станом на 20.12.2024 загальна сума заборгованості становить 26 466,95 грн.: заборгованість за кредитом - 7 908,26 грн, заборгованість по відсотках - 18 512,13 грн., заборгованість по комісії - 46,56 грн. (а.с.15)
Згідно з довідкою №20.1.0.0.0/7-250101/2154-БТ від 02.01.2025, на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» емітовано карту № НОМЕР_4 (а.с.80).
Відповідно до банківської виписки за картою № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , 27.09.2023 відбулося зарахування коштів в розмірі 8 000 грн. на зазначену карту. (а.с.81-88).
Інших доказів суду не надано.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд не ставить під сумнів факт укладеності договору споживчого кредиту №476320-КС-001 від 27.09.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика», не заперечувалось це і відповідачем у судовому засіданні.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У даній справі встановлено, що 27.09.2023 ОСОБА_1 підписала договір про надання споживчого кредиту №476320-КС-001. Строк кредитування за споживчим кредитом був погоджений сторонами та становив 24 тижні до 13.03.2024. За умовами договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить 2,00000000 % за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка за кредитом в день складає 1,1466875%, фіксована.
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою вказаною у п.2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3 та додатку №1 до договору (п.3.2 договору).
У разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.3.2.3, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховується відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4. договору (п. 3.3. договору).
Сторони домовились у п.3.2.2 договору, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3.2.3., (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п.2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3. та до закінчення терміну дії договору.
Тобто, якщо позичальник сплачує заборгованість без порушень графіку платежів визначеного п.3 договору, дійсно йому треба було б сплатити проценти за користування кредитом в сумі 11 560,00 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу, на яку нараховуються кожного дня відсотки в розмірі 1,1466875%, зменшується.
Однак, із наданих доказів слідує, що боржником здійснювалося часткове погашення заборгованості відповідно графіку до договору №476320-КС-001 від 27.09.2023 про надання споживчого кредиту, чим порушено зобов'язання встановлені договором, що призвело до подорожчання кредиту, оскільки відсоткова ставка в розмірі 1,1466875% нараховувалась за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості, відповідно до п.2 договору.
При цьому згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою в розмірі 1,1466875% нараховані позивачем у період з 27.09.2023 по 29.11.3023 та в розмірі 2,0% в період з 30.11.2023 по 13.03.2024, тобто чітко в межах дії договору (24 тижні), а саме з 27.09.2023 по 13.03.2024 включно. Загальна сума нарахованих відсотків становить 18 512,13 грн, і зазначена сума після закінчення строку дії договору (13.03.2024 року) не змінювалася.
Отже, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до п.2 договору, за змістом якого плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 2,00000000% за кожен день користування кредитом, знижена відсоткова ставка за кредитом в день 1,1466875% фіксована. Протягом строку кредитування, визначеного в цьому договорі, плата за користування кредитом нараховувалась на залишок заборгованості по кредиту, розмір якої був більшим, ніж зазначено у графіку платежів, з огляду на неналежне виконання зобов'язань відповідачем.
Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 18 512,13 грн відповідає вимогам закону.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Умовами договору про споживчий кредит передбачено, що комісія за надання кредиту 1200,00 грн, ТОВ «Бізнес позика» у позовній заяві просило стягнути 46,56 грн - сума прострочених платежів за комісією.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1 200,00 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, ОСОБА_1 10.10.2023, 25.10.2023 та 09.11.2023 року погашено заборгованість по комісії на загальну суму 1 153,44 грн. та заборгованість відповідачки по комісії за надання кредиту становить 46,56 грн ( 1200,00 грн - 1153,44 грн - 46,56 грн).
Відтак, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за комісією у розмірі 46,56 грн..
Враховуючи викладене, суддів вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України,з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимогу розмірі 2 422,4 грн.
На підставі викладеного, ст.ст.525, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заборгованість за кредитним договором №476320-КС-001 від 27.09.2023 в сумі 26 466 (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 95 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 25.02.2025.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця поживання: АДРЕСА_1 .
Суддя П.В. Миколайчук