488/1508/23
нп 2/490/160/2025
(З А О Ч Н Е)
24 лютого 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
в складі: головуючого судді Чулуп О.С.
при секретарі судових засідань Ребрини Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 65500 грн. (20000 тіло кредиту, проценти за користування кредитом 45500 грн.), інфляційні втрати в розмірі 19388 грн., 3 % річних в розмірі 2691,78 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача зазначив, що 06.08.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4577892 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого, позичальник отримав кредит у розмірі 20000 грн. шляхом переказу коштів на платіжну картку строком на 30 днів, зі сплатою 1,90% на день від суми кредиту за кожний день користування кредитом в межах строку кредиту, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 05.09.2021. Договір укладався дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Позива вказує, що 05.09.2021 відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль.
21.09.2021 та 04.11.2021 року року відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі по 50 грн. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, в строки визначені договором, кредит не повернув, відсотки за користування кредитними коштами не сплатив.
03.05.2022 р. ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу № 03-05/2022, за яким останній став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Звертаючись до суду, представник позивача просив суд стягнути з відповідача суму простроченої заборгованості у розмірі 65500 грн., з яких: 20000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 45500 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 19388 грн. - інфляційні втрати та 2691.,78 грн. - суму 3% річних відповідно дост. 625 ЦК України, а також понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.08.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4577892 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого, позичальник отримав кредит у розмірі 20000 грн. шляхом переказу коштів на платіжну картку строком на 30 днів, зі сплатою 1,90% на день від суми кредиту за кожний день користування кредитом в межах строку кредиту, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 05.09.2021.
В свою чергу, позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору. Договір № 4577892 про надання кредиту було підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора «А425458».
Підписуючи цей договір, споживач підтвердив, що з укладенням цього договору йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація вказана відповідно дост.9 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно дост.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»розміщена на Веб-сайті. Позичальник ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику.
Судом встановлено, що 06.08.2021 р. позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора «А425458» був підписаний Додаток № 1 до договору № 4660783 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача» та Паспорт споживчого кредиту, з підписанням яких відповідач був ознайомлений та погодився з загальною вартістю кредиту, порядком та сумами платежів.
Згідно довідки ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 20.04.2023 року надання грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 відбулось шляхом перерахування на банківську карту № НОМЕР_1 в розмірі 20 000 грн.
Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» від 13 лютого 2025 року повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 06.08.2021 року здійснено переказ кощтів на суму 20000 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03.09.2015 р., який набрав чинності 30.09.2015 р. на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Законує оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6ст. 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону № 675-VIII).
Без отримання листа на адресу електронної пошти і sms-повідомлення, без здійснення входу на Веб-сайт ТОВ «Авентус Україна», реєстрації в особистому кабінеті за допомогою логіна і пароля, договір про надання кредиту № 4577892 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем не був би укладений, а тому суд вважає, що укладення договору про надання споживчого кредиту у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальника, цей правочин відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію'вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а відповідачем в свою чергу, суду не надано доказів здійснення дій, які сприяли б укладенню договору не ним особисто.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19.
В абзаці другому ч. 2 ст.639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Отже, договір про надання споживчого кредиту № 4577892 від 06.08.2021 р. було укладено сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимогиЗакону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогамЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
03.05.2022 р. ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу № 03-05/2022, за яким останній став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Згідно з ч. 1ст.512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).
Статтею 599ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача суму заборгованості за договором № 4577892 від 06.08.2021 р. станом на 19.04.2023 року у розмірі 65500 грн. з яких 20000 тіло кредиту, проценти за користування кредитом 45500 грн.
Під час розгляду справи факти наявності непогашеної заборгованості та її розміру не були спростовані відповідачем письмовими доказами на підтвердження часткового або повного погашення боргу, а отже позивач, який набув права вимоги за договором факторингу, має право вимагати стягнення даної суми заборгованості.
За такого суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 65500 грн. з яких 20000 тіло кредиту, проценти за користування кредитом 45500 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на корись позивача інфляційних втрат в розмірі 19388 грн. та 3 % річних в розмірі 2691,78 грн. то суд зазначає наступне.
Так позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2022 року по березень 2023 року та 3 % річних за період з 05.12.2021 року по 19.04.2023 року.
Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК Українита протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат до березня 2023 року. За такого суд вважає за необхідне стягнути інфляційні втрати за період з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року в розмірі 1913,12 грн.
Крім того, позивач нарахував відповідачу 3 % річних за період з 05.12.2021 по 19.04.2023 всупереч пункту 18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню тільки 3% річних за період з 05.12.2021 по 23.02.2022 (80 днів) у сумі 431 грн., виходячи з такого розрахунку: 65500 грн. х 3% : 100 % : 365 х 80.
Таким чином суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 67844,12 грн., з яких 20000 грн. - тіло кредиту, 45500 грн. - проценти за користування кредитом, 3 % річних в розмірі 431 грн., інфляційні втрати в розмірі 1913,12 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Із положень ч.ч. 1-4ст.137 ЦПК України, слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 р. суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн. суду надано копії: договору про надання правової допомоги від 07 липня 2022 р. № 07/07-2022, який було укладено між адвокатом Крюковою М.В. та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», рахунок на оплату по замовленню №313/19/04 від 19 квітня 2023 року, платіжну інструкцію № 372 від 19 квітня 2023 року про сплату гонорару у розмірі 8000 грн.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 6196,80 грн.
У відповідності до положень ст.141ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2079,03 грн.
Керуючись ст.ст.2,10-13,258,259,265,268 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна'суму заборгованості в розмірі 67844,12 грн., з яких 20000 грн. - тіло кредиту, 45500 грн. - проценти за користування кредитом, 3 % річних в розмірі 431 грн., інфляційні втрати в розмірі 1913,12 грн.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна'витрати на правову допомогу в розмірі 6196,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму сплаченого судового збору в розмірі 2079,03 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя