25.02.2025
Справа № 482/2069/24
Номер провадження 2/482/38/2025
Іменем України
25 лютого 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсними та визнання права власності, -
встановив:
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Дмитренка І.М., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсними та визнання права власності.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.09.1992 року позивач придбав у ОСОБА_6 будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , але при цьому договору купівлі-продажу нотаріально не оформляли, домовившись про здійснення нотаріального оформлення договору купівлі-продажу в майбутньому.
Проте ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, у зв'язку із чим позивач безповоротно втратив можливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказаного будинку, а тому, посилаючись на викладене, просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна та визнати за позивачем право власності на це майно.
Позивач у судове засідання не з'явився, але від його представника - адвоката Дмитренка І.М. до суду надійшла заява про підтримання позовної заяви та про розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, але від неї до суду надійшла заява про визнання позовних вимог та про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, але від неї до суду надійшла заява про визнання позовних вимог та про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, але від нього до суду надійшла заява про визнання позовних вимог та про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, але від нього до суду надійшла заява про визнання позовних вимог та про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
01.09.1992 року ОСОБА_6 склав письмову розписку про те, що він продав ОСОБА_1 будинок по АДРЕСА_1 за 10 тисяч карбованців та передав документи на нього.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 191).
Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_2 на право особистої власності, виданого на підставі рішення виконкому Новоодеської селищної ради № 185 від 07.08.1975 року, за життя ОСОБА_6 належав будинок АДРЕСА_1 , про що також свідчить реєстровий напис Вознесенського районного бюро технічної інвентаризації № 4695 від 30.09.1975 року.
Відповідно до довідки комунального підприємства «Новоодеське бюро технічної інвентаризації» № 24 від 11.02.2025 року, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_6 , згідно свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 10.08.1975 року, тобто відбулася зміна нумерації вказаного будинку з АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії спадкової справи № 113/1993 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , спадщину, після його смерті прийняли: дружина ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 . Свідоцтва про право на спадщину на будь-яке майно не видавалися.
Відповідно копії спадкової справи № 109/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , спадщину після її смерті прийняли спадкоємці за заповітом: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Свідоцтва про право на спадщину на будь-яке майно не видавалися.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У відповідності до ч.ч. 1 і 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 337 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій будинок розташований, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 657 ЦПК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що хоча сторони, у відповідності до вимог законодавства, не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу спірного майна, але домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсними та визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 01 вересня 1992 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_1 придбав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Судові витрати по справі залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.М. Кічула