612/166/25,
2-з/612/1/25
Іменем України
25 лютого 2025 року с-ще. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Масло С.П., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в с. Близнюки заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Олександр» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства «Олександр», в якій просить: 1) визнати недійсною Додаткову угоду від 01.12.2022 до Договору оренди земельної ділянки №59 від 21.07.2016; 2) скасувати державну реєстрацію Додаткової угоди від 01.12.2022 до Договору оренди земельної ділянки №59 від 21.07.2016 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №318110896, кадастровий номер 6320684800:02:000:0269); 3) розірвати Договір про оренду землі №59 від 21.07.2016.
Від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить: 1) заборонити С(Ф)Г «Олександр» в особі керівника Пономаря Олександра Григоровича здійснювати реєстраційні дії відносно земельної ділянки кадастровий номер 6320684800:02:000:0269, загальна площа 4,88 га; 2) заборонити С(Ф)Г «Олександр» в особі керівника Пономаря Олександра Григоровича будь - яке користування земельною ділянкою, яка знаходиться на території Острівщинської сільської ради Близнюківського району Харківської області кадастровий номер 6320684800:02:000:0269, загальна площа 4,88 га.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову зазначено, що ОСОБА_1 , в якості Орендодавця та Селянським (фермерським) господарством «Олександр» в особі керівника Пономаря Олександра Григоровича, яке виступає в якості Орендаря, було укладено Договір оренди землі № 59 від 21 липня 2016 року.
Предмет Договору - передача у строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Острівщинської сільської ради, Близнюківського району Харківської області.
Строк дії Договору - 10 років з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянку, а саме з 29 липня 2016 року по 29 липня 2026 рік.
Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку встановлено Державним актом на право приватної власності на землю ІV-ХР №083375 від 08 червня 2001 року (рішення виконкому Острівщинської сільської ради Народних депутатів № 7 від 16 листопада 2000 року - акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 112). Кадастровий номер земельної ділянки - 6320684800:02:000:0269, загальна площа 4,88 га.
У грудні 2023 року при проведенні перемовин з ОСОБА_2 з приводу питань подальшого співробітництва, позивачу стало відомо, що між ним та С(Ф)Г «Олександр» нібито було підписано Додатку угоду до Договору оренди землі від 01 грудня 2022 року відомості про яку у подальшому було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.12.2022 року за№ 318110896.
Предмет Додаткової угоди полягає у пролонгації строку дії основного Договору строком на 10 років, до 29 липня 2036 року.
Висновком експертів №1166/11/2024 складеним 22 листопада 2024 року, було визначено наступне: «Підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься у графі «Орендодавець» у Додатковій угоді б/н від 01 грудня 2022 року до договору оренди землі №59 від 21 липня 2016 року, укладеній від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 », виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 ».
Отже, земельна ділянка яка є власністю Позивача, без згоди самого Позивача може бути відчужено на користь третіх осіб, передана в суборенду або, відносно земельної ділянки, можуть бути проведені інші дії, укладені акти та правочини з боку ОСОБА_4 » в особі керівника Пономаря Олександра Григоровича.
У разі невжиття заходів забезпечення позову, дії Відповідача, як наприклад, підробка позивача особистого підпису, можуть призвести до виникнення обмежень у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, втрати права власності на вказану, та/або утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі винесення відповідного на його користь. Отже невжиття заходів забезпечення позову про які йдеться в даній заяві може суттєво затягнути процес ефективного поновлення порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся до суду Позивач, у випадку задоволення позову.
Таким чином, необхідність застосування заходів забезпечення позову пов'язана з існуванням реального ризику вчинення відповідачами правочинів по відчуженню та/або передачі майна, коштів тощо, що в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Позивач вважає за необхідне накласти арешт на земельну ділянку задля обмеження подальших неправомірних дій Відповідача щодо розпорядження нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розгляд заяви про забезпечення позову відбувається без повідомлення учасників справи, тобто в письмовому провадженні, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до вимог п. п. 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19), що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Варто відмітити, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Крім того, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на приховування, зміну майна, тощо, після застосування заходів досудового врегулювання спору чи подання позову до суду.
З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди землі №59 від 21.07.2016 є чинним діє до 29.07.2026. Застосування забезпечення позову у виді заборони користування земельною ділянкою, є не співмірним із заявленими позивачем вимогами та фактично буде втручанням у господарську діяльність, що фактично спричинить порушення прав та законних інтересів ОСОБА_3 ».
Щодо заборони здійснювати реєстраційні дії відносно даної земельної ділянки, зазначаю наступне.
По Додатковій угоді від 01.12.2022 до Договору оренди земельної ділянки №59 від 21.07.2016 уже були вчиненні реєстраційні дії, а будь-яких інших даних та доказів того, що відповідач має намір здійснити ще якісь реєстраційні дії в матеріалах справи відсутні.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, що відповідач має намір відчужити дану земельну ділянку, хоча в у своїй заяві про забезпечення позову позивач наголошує на цьому.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, позивач таких доказів не надав.
Крім того, вимоги заяви про забезпечення позову частково не узгоджуються з її обгрунтуванням, оскільки у заяві позивач вважає за необхідне застосувати такий вид забезпечення як накладення арешту, проте такі вимоги не висуває.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що представником позивача не наведено переконливих мотивів того, як заборона вчиняти певні дії та користування земельною ділянкою, враховуючи, що основний договір оренди землі є діючим та на цей час обов'язковий для сторін, призведе до захисту інтересів позивача із урахуванням сформульованого предмету позову.
З урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності і адекватності вимог заяви про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, суд дійшов висновку, що існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення майбутнього позову є недоведеним, а заява про забезпечення позову є необґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 149, 150, 153, 247, 259-261, 263, 268, ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Олександр» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 25 лютого 2025 року.
Суддя С.П. Масло