24 лютого 2025 року Справа № 915/1504/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54020
електронна адреса: kanc_nach@ntec.mk.ua
до відповідача: Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027
електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua
про: стягнення 32 309, 60 грн.
Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 2719 від 02.12.2024 (вх. № 15220/24 від 03.12.2024) до Миколаївської міської ради про стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 32 309, 60 грн.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, щодо сплати поставленої позивачем теплової енергії за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року в сумі 32 309, 60 грн.
Позивач у позовній заяві просить суд розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/1504/24 поза межами встановленого ГПК України строк у розумний строк. Встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
24.12.2024 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву, сфоромоване в системі "Електронний суд" 24.12.2024 (вх. № 16252/24) в якому просить суд продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву по справі №915/1504/24 на 10 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що Миколаївською міською радою направлено службову записку до управління комунального майна Миколаївської міської ради № 87853/02.06.01.01-04/24-2від 23.12.2024, але станом на теперішній час відповіді на надано.
Ухвалою суду від 30.12.2024 продовжено відповідачу Миколаївській міській раді строк для подачі відзиву на позовну заяву до 04.01.2025.
06.01.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який сформований в системі «Електронний суд» 03.01.2025 (вх.№87/25 від 06.01.2025), в якому відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Відповідач з посиланням на Закон України «Про житлово-комунальні послуги» зазначає, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Вказує, що в матеріалах доданих до позовної заяви не надано підтвердження факту отримання послуг. Вказує, що відповідно до інформації управління комунального майна Миколаївської міської ради від 31.12.2024 року № 59547/10.01-08/24-2 « 03.02.2015 між КП «СКП «Гуртожиток» та МПП «Фіорд» було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, №012/12 (далі - договір оренди). Строк дії договору оренди закінчився 31.12.2020. Станом на сьогодні за актом приймання-передавання вищезазначені нежитлові приміщення орендодавцю - КП «СКП «Гуртожиток» не повернуті.» Вказує, що оскільки станом на теперішній час, згідно інформації, наданої управлінням комунального майна Миколаївської міської ради від 31.12.2024 року № 59547/10.01- 08/24-2 нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Севастопольська 47А/4 Орендодавцю не повернуті - сплатити борг за спожиту теплову енергію в сумі 32 309,60 грн. має саме МПП «Фіорд», адже згідно п.5.7. Договору оренди Орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. Також, відповідно до розпорядження управління комунального майна Миколаївської міської ради від 06.09.2021 №186р нежитлові приміщення по вул. Севастопольській, 47А/4 площею 50,6 кв. м закріплено на праві господарського відання за КЖЕП Центрального району м.Миколаєв. Користувачем та споживачем певних всіх комунальних послуг в зазначеному нежитловому приміщенні є КЖЕП Центрального району м.Миколаєва. Вказує, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем послуги постачання теплової енергії в нежитловому приміщенні, яке розташоване за адресою: вул.Севастопольська 47А/4. Щодо наряду на підключення опалення то це є факт того, що нежитлове приміщення приєднано до системи опалення, а не факт теплопостачання до нежитлових приміщень в зазначений період. З наданих позивачем актів наданих послуг з постачання теплової енергії не вбачається постачання теплової енергії саме до нежитлових приміщень за адресою: м. Миколаїв, вул. Севастопольська 47А/4. Також позивачем до позовної заяви не надані документи, які обґрунтовують позовні вимоги, а саме: калькуляції вартості тарифу, розшифровки кількості Гкал, документів про затвердження та право застосування тарифів; розшифровки по розподілу кількості спожитих Гкал.
Позивачем на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему "Електронний суд" подано відповідь на відзив, сформовану в системі "Електронний суд" 07.01.2025 (вх.№ 161/25 від 07.01.2025) в якій зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач помилково посилається на п.1.ч.3.ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», вказана стаття регулює постачання та розподіл електричної енергії. Щодо укладення договору зі споживачами позивачем детально та послідовно описано у позовній заяві порядок укладення договорів та обрання моделі договорів зі споживачами, передбачений чинним законодавством. Вказує, що у позовній заяві позивач надавав пояснення із зазначенням статей чинного законодавства, щодо укладення з відповідачем індивідуального публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії №4936 від 01.11.2021, відповідно якого нараховується плата за споживання теплової енергії. У зв'язку з цим, позивач вважає безпідставним твердження відповідача щодо відсутності договірних зобов'язань. Нарахування проводилися за приміщення загальною площею 50,6 м. кв., які знаходяться в громадському будинку по вул. Севастопольська, 47А/4 та об'єднані єдиною системою центрального опалення. Зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач помилково стверджує, що відсутні підтвердження факту отримання послуг, наявність нарядів, підписаних балансоутримувачем засвідчує дату початку опалення у сезонах 2021-2022; 2022-2023; 2023-2024. Враховуючи той факт, що в даному нежитловому будинку встановлено загальний на всю будівлю прилад обліку теплової енергії і спожита теплова енергія нараховується відповідно показників приладу. Вказує, що відомості споживання теплової енергії, які були зазначені в додатках до позову та містяться в матеріалах справи свідчать про кількість спожитої теплової енергії у вказаному будинку, що і є підтвердженням факту отримання послуг. Щодо відсутності в актах наданих послуг адреси споживання зазначає, що всім нежитловим приміщенням присвоєно номер для ідентифікації, він являється номером договору. На рахунках вказано як адресу споживання так і номер договору, а в акті надання послуг зазначається тільки номер договору. У відзиві на позовну заяву відповідач зауважує, що відповідно до розпорядження управління комунального майна Миколаївської міської ради від 06.09.2021 №186р нежитлові приміщення по вул. Севастопольській, 47А/4 площею 50,6 м.2 закріплено на праві господарського відання за КЖЕП Центрального району м.Миколаєва. Відповідач вважає, що користувачем та споживачем всіх комунальних послуг в зазначеному нежитловому приміщенні є КЖЕП Центрального району м. Миколаєва, з чим позивач не погоджується та звертає увагу, що відповідач посилається на розпорядження, копію якого не надає. Позивач неодноразово звертався з аналогічними запитами до КЖЕП Центрального району, але отримував відмову щодо укладення договору на постачання теплової енергії та подальшої оплати за спожиті послуги у зв'язку з тим, що кошти на покриття витрат міським бюджетом не передбачені. Вказує, що відповідач надає договір оренди №012/12 від 03.02.2015 та акт приймання передавання нежитлового приміщення з КП СКП «Гуртожиток», строк дії договору зазначався 02.02.2017, включно. Разом з тим, надано лист № 59547/10.01-08/24-2 від 31.12.2024, в якому відповідач зазначає, що строк дії договору оренди закінчився 31.12.2020, але жодного документа в підтвердження цього факту не надає. З наданих документів неможливо з'ясувати коли та на який термін відповідач передає приміщення в оренду чи в господарське відання. Відповідні відомості позивачу не надаються завчасно. Враховуючи той факт, що відповідно витягу власником зазначено Територіальна громада в особі Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 26565573 позивач вважає правомірним звернення з позовом про стягнення заборгованості за теплову енергію до власника приміщення. Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем документів, підтверджуючих застосування тарифів позивач заперечує. Вказує, що до позовної заяви надавалися всі рішення Виконавчого комітету ММР про встановлення тарифів за весь спірний період. Щодо розподілу кількості Гкал, зазначає, що позивач надавав відомості споживання теплової енергії з яких вбачається кількість теплової енергії, спожитої житловим будинком. В рахунках і розрахунку до позову зазначено частку Гкал, відповідно навантаження та методики розподілу теплової енергії № 315 яка була використана саме приміщенням Відповідача. Відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до чинного законодавства Позивач може обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачам у разі наявності заборгованості. Вказує, що у зв'язку з тим, що приміщення відповідача не обладнано окремим тепловим вводом, система опалення нежитлових приміщень є єдиною та неподільною з внутрішньобудинковою системою опалення, тому, позивач не має технічної можливості здійснити їх відключення.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглядалась судом у розумний строк.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до статуту Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", який затверджений протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", від 22.09.2023 № 2/2023, виробництво електроенергії та постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря є основними видами діяльності товариства.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 №2189 "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон "Про житлово - комунальні послуги").
У відповідності до п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно ч.2 ст.12 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Позивач вказує, що Територіальна громада м.Миколаєва є власником приміщень за адресою: вул.Севастопольська 47А/4 у м.Миколаєві, що підтверджується технічним паспортом від 07.10.2019.
Позивач звернувся до Управління комунального майна Миколаївської міської ради із листом №133-ю від 14.02.2024 в якому просив надати інформацію щодо нежитлових приміщень першого поверху площею 45,0 кв.м. розташованих за адресою вул.Севастопольська, 47/а, м.Миколаїв, а саме: - чи було продовжено строк дії договору оренди №681 від 01.06.2009 з МПП «Фіорд»; - стан вищезазначеного договору на дату звернення.
Управління комунального майна Миколаївської міської ради за результатом розгляду звернення ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" від 14.02.2024 №133-Ю, листом №1541/10.01-08/10/020/24 від 19.03.2024 стосовно використання нежитлових приміщень по вул.Севастопольській, 47А орієнтовною площею 45,0 кв.м., повідомило позивача, що між КП «СКП «Гуртожиток» та МПП «Фіорд» було укладено договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, від 03.02.2015 №012/12. Строк дії договору оренди закінчився 31.12.2020. Станом на сьогодні за актом приймання-передавання вищезазначені нежитлові приміщення орендодавцю - КП «СКП «Гуртожиток» не повернуто. Повідомило, що частині нежитлових приміщень першого поверху площею 50,6 кв.м. (технічний паспорт від 07.10.2019) надано нову адресу: вул.Севастопольська, 47А/4. Відповідно до розпорядження управління комунального майна Миколаївської міської ради від 06.09.2021 №186р нежитлові приміщення по вул.Севастопольська, 47А/4 площею 50,65 кв.м. закріплено на праві господарського відання за КЖЕП Центрального району м.Миколаєва.
Позивач вважає, що у зв'язку з відсутністю пролонгації договору оренди приміщення по вул.Севастопольська, 47/а, м.Миколаїв, укладеного між КП «СКП «Гуртожиток» та МПП «Фіорд», оплату за теплову енергію в опалювальний період з 2021року по 2024 рік повинен здійснювати власник приміщенні, а саме Миколаївська міська рада.
Позивач зазначає, що підтвердженням того, що саме Миколаївська міська рада є власником приміщення свідчить розміщення на сайті прозоро об'яви про аукціон щодо передачі в оренду комунального майна за ідентифікатором об'єкта RGL001-UA-20240320-29429. Об'єкт аукціону - нежитлові приміщення першого поверху площею 50,6 кв.м. за адресою: м.Миколаїв, вул.Севастопольська, 47А/4. Орендодавець - управління комунального майна ВК ММР. Вказане свідчить про те, що зазначене нежитлове приміщення площею 50,6 кв.м. є вільним.
Згідно п.5 ст.13 Закону 2189, з 01.11.2021 між ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" та споживачем Миколаївської міською радою укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №4936, нежитлових приміщень по вул.Севастопольська 47А/4, який є публічним договором приєднання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуги з постачання теплової енергії" (далі - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону (пункт 13 Правил).
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
Індивідуальний договір про надання послуг з постачання та розподілу природного газу, послуг з постачання та розподілу електричної енергії укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.
Згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги", договори мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 та № 1023.
Відповідно до Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 (п.13):
- індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;
- індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку);
- фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
- у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.
- споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.
Відповідно до пункту 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції змін внесених Законом №1060-ІХ) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення його в дію, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Разом з тим, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово - комунальні послуги" передбачено, що співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.
Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов'язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 (тобто з дати, коли набрав чинності Закон України "Про житлово-комунальні послуги" у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23.
Приватним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль" як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (пункт 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 договору).
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1106 від 29.10.2021 "Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр. у житловому фонді та на інших об'єктах м. Миколаєва вирішено розпочати опалювальний період на всіх об'єктах житлового фонду, інших об'єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання з 01.11.2021. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №263 від 28.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2021-2022 рр." вирішено закінчити опалювальний сезон з 29.03.2022 на всіх об'єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 626 від 09.11.2022 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 рр. у житловому фонді та на інших об'єктах м. Миколаєва" вирішено розпочати опалювальний період на всіх об'єктах житлового фонду, інших об'єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання з 09.11.2022. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 176 від 24.03.2023 "Про закінчення опалювального періоду 2022-2023 рр." вирішено закінчити опалювальний період з 24.03.2023 на всіх об'єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1189 від 08.11.2023 "Про початок опалювального періоду 2023-2024 рр." вирішено розпочати опалювальний період на всіх об'єктах житлового фонду, інших об'єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання з 14.11.2023. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.
Тарифи на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії, а також абонентська плата у відповідні опалювальні періоди встановлювалися рішеннями Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 984 від 13.10.2021, № 1265 від 08.12.2021, № 124 від 09.02.2022, № 566 від 25.10.2022, № 1029 від 25.10.2023 наказом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" № 473 від 22.09.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, нежитловим приміщенням, по вул.Севастопольська 47А у м.Миколаєві, які належать територіальній громаді м.Миколаєва на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №936 від 22.08.2019 надано адресу: вул. вул.Севастопольська 47А/4.
Позивачем зазначено, що об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Нежитлові приміщення розташовані у житловому будинку за вказаною адресою мають спільну інженерну мережу з централізованого опалення, у зв'язку з чим технічна можливість не поставлення теплової енергії відповідачу у позивача відсутня.
Приватним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль" в опалювальний період 2021-2024 рр. поставлялась відповідачу теплова енергія з метою теплозабезпечення приміщень за адресою: вул.Севастопольська 47А/4, які розташовані в будинку №47-а по вул.Севастопольська в місті Миколаєві, що підтверджується нарядом на підключення від 06.11.2021, від 15.11.2022 та від 26.11.2023.
Факт постачання теплової енергії у спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями споживання теплової енергії абонента.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок №4936 за теплову енергію, спожиту за період з 01.11.2021 по 31.08.2024 на суму 32 309,60 грн. з ПДВ.
З метою отримання грошових коштів за поставлену теплову енергію, позивач направив на адресу відповідача претензію №669-ю від 02.10.2024 на суму 32 309,60 грн. за період з 01.11.2021 по 31.08.2024; до претензії позивачем додано розрахунок нарахувань за період 01.11.2021 по 31.08.2024, рахунок №4936 за послугу з постачання теплової енергії за період 01.11.2021 -31.08.2024, акт надання послуг №4936 за період 01.11.2021 по 31.08.2024.
Ухилення відповідача від проведення оплати за фактично отриману теплову енергію і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за поставлену теплову енергію закон покладає на споживача.
Відповідачем контррозрахунку вартості поставленої позивачем енергії у спірний період суду не надано.
Станом на день розгляду справи суду також не надано доказів оплати заборгованості в розмірі 32 309,60 грн.
За такого, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32 309,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За умовами ч.ч.1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7,11,13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Миколаївської міської ради (через виконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул.Адміральська, буд. 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 04056612) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966):
- 32 309,60 грн. - основний борг;
- 3 028,00 грн. - судовий збір.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Н.О. Семенчук