про розгляд вимог кредитора
17 лютого 2025 року Справа № 915/1097/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,
за участю представників:
від кредитора: Громенко К.Л.
від боржника: Царюк В.В.
інші учасники в судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою кредитора: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ідентифікаційний код 23399393, ел.пошта kanc@energy.mk.ua)
до боржника: Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 38, ідентифікаційний код 14313240, ел.пошта msz.eng@ukroboronprom.com)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про визнання грошових вимог
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 відкрито провадження у справі № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (далі - ДП "Миколаївський суднобудівний завод"), введено процедуру розпорядження майном боржника з 25.05.2020 на строк до 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шалашного Л.О.
У листопаді 2020 року Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - АТ "Миколаївобленерго") звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у загальній сумі 38581040,77 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 визнано грошові вимоги АТ "Миколаївобленерго" до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" у загальній сумі 38581040,77 грн (34610306,32 грн ІV черга та 3970734,45 грн VІ черга), а також 4204,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (І черга).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ "Миколаївобленерго" до боржника) у справі № 915/1097/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2023 у справі № 915/1079/20 касаційну скаргу ДП "Миколаївський суднобудівний завод" задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ "Миколаївобленерго" до боржника) у справі №915/1097/20 скасовано повністю, справу № 915/1097/20 в частині визнання грошових вимог АТ "Миколаївобленерго" до боржника направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
У вказаній постанові Верховного Суду (п. 128, 129) зазначено, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові та вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків учасників справи, зокрема з урахуванням доводів учасників справи:
1) перевірити обґрунтованість та розмір грошових вимог до боржника;
2) з'ясувати розмір частки держави у статутному капіталі АТ "Миколаївобленерго" на дату підписання взаємно погодженого акту звіряння (26.12.2012);
3) виходячи із з'ясованого розміру частки держави у статутному капіталі АТ "Миколаївобленерго" встановити:
3.1) можливість застосування до спірних правовідносин пункту 5 частини другої статті 2 Закону № 5213-VI;
3.2) орган, уповноважений управляти АТ "Миколаївобленерго" тощо.
В залежності від установленого та у відповідності з чинним законодавством розглянути заяву АТ "Миколаївобленерго" про визнання грошових вимог до боржника з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого розгляду в судовому рішенні.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.08.2023 для розгляду заяви АТ "Миколаївобленерго" до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" про визнання кредиторських вимог визначено суддю Адаховську В.С.
Ухвалою суду від 14.08.2023 справу №915/1097/20 в частині розгляду заяви АТ "Миколаївобленерго" до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" про визнання кредиторських вимог прийнято до свого провадження суддею Адаховською В.С., судове засідання для розгляду заяви кредитора призначено на 21 вересня 2023 року о 13:00.
12.09.2023 від ДП "Миколаївський суднобудівний завод" надійшли пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" 12.09.2023, в яких боржник, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.05.2023, визнає грошові вимоги АТ "Миколаївобленерго" частково на загальну суму 27417854,62 грн, а в решті грошових вимог в сумі 11163186,15 грн просить відхилити.
Ухвалою суду від 20.09.2023 задоволено заяву представника АТ "Українська оборонна промисловість" від 14.09.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та постановлено забезпечити його участь у судовому засіданні у справі № 915/1097/20 в частині розгляду кредиторських вимог АТ "Миколаївобленерго" до ДП "Миколаївський суднобудівний завод", яке призначене на 21 вересня 2023 року о 13:00, та усі наступні судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
21.09.2023 від кредитора надійшло клопотання № б/н від 21.09.2023 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 21.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд заяви кредитора на 02.11.2023 о 14:00.
У зв'язку з повітряною тривогою, з міркувань безпеки учасників справи, в судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2023 о 13:00.
Розгляд заяви АТ "Миколаївобленерго" до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" про визнання кредиторських вимог у судовому засіданні 09.11.2023 не відбувся у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 19.11.2024 призначено судове засідання з розгляду заяви АТ "Миколаївобленерго" про визнання грошових вимог до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" на 02.12.2024 о 14:30.
Ухвалою суду від 02.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд заяви кредитора на 16 грудня 2024 року об 11:00.
05.12.2024 від боржника до суду надійшов розрахунок грошових вимог, в якому він просить врахувати розрахунок при винесені ухвали; відхилити грошові вимоги кредитора в сумі 10663777,12 грн; грошові вимоги визнати частково в сумі 27917263,65 грн; розподілити судові витрати.
Ухвалою суду від 16.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд заяви АТ "Миколаївобленерго" до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" про визнання кредиторських вимог на 16.01.2025 о 14:00.
16.01.2025 від кредитора надійшли пояснення у справі, сформовані в системі "Електронний суд" 15.01.2025 (вх. № 610/25), в яких АТ "Миколаївобленерго" зазначає, що боржником частково погашена заборгованість у розмірі 545767,77 грн, яка врахована при поданні заяви про визнання грошових вимог до боржника.
Ухвалою суду від 16.01.2025 відкладено розгляд справи в частині розгляду заяви АТ "Миколаївобленерго" про визнання грошових вимог до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" на 03 лютого 2025 року о 10:30. Зобов'язано АТ "Миколаївобленерго" та ДП "Миколаївський суднобудівний завод": - провести звірку розрахунків щодо заборгованості, яка входить до заяви з грошовими вимогами до боржника, ініціативу покласти на ДП "Миколаївський суднобудівний завод", акт звірки надати до суду завчасно до дати проведення судового засідання; - надати письмові пояснення з обґрунтованим та розгорнутим розрахунком щодо суми заборгованості з грошовими вимогами до боржника, які увійшли до акту списання від 26.12.2012.
28.01.2025 від боржника надійшли пояснення щодо суми заборгованості, яка увійшла до акту звіряння від 26.12.2012, сформовані в системі "Електронний суд" 28.01.2025 (вх. № 1260/25), в яких ДП "Миколаївський суднобудівний завод" просить, враховуючи подані пояснення, визнати частково грошові вимоги заявника в сумі 27917263,65 грн, а грошові вимоги в сумі 10663777,12 грн - відхилити, оскільки підлягають списанню з урахуванням приписів Закону України № 5213-VI.
30.01.2025 від кредитора надійшли пояснення у справі, сформовані в системі "Електронний суд" 30.01.2025 (вх. № 1435/25), в яких АТ "Миколаївобленерго" зазначає, що державний пакет акцій статутного капіталу АТ "Миколаївобленерго" (70%) жодного разу не перебував поза державною власністю, тому акт звірки від 26.12.2012 підлягав погодженню з Фондом державного майна України, як органом, уповноваженим управляти підприємством (учасником процедури списання), в статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі. Отже, заявник вважає обґрунтованими та законними грошові вимоги в сумі 38581040,77 грн.
03.02.2025 від кредитора надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 03.02.2025 (вх. № 1559/25), в якій АТ "Миколаївобленерго" просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням його представника на лікарняному.
Ухвалою суду від 03.02.2025, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд заяви кредитора на 17 лютого 2025 року об 11:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 10.02.2025.
У судове засідання 17.02.2025 з'явилися повноважні представники заявника та боржника, яких суд заслухав.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Як вже зазначено судом, явка учасників справи в судове засідання обов'язковою судом не визнавалась, а тому враховуючи положення ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд визнав за можливе провести судове засідання щодо розгляду заяви АТ "Миколаївобленерго" про визнання грошових вимог до боржника за наявного у судовому засіданні складу учасників.
У судовому засіданні 17.02.2025 представник заявника підтримав у повному обсязі заяву про визнання грошових вимог, а представник боржника визнав грошові вимоги частково в сумі 27978350,88 грн, а решту в сумі 10602689,89 грн відхилено з огляду на приписи Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", відповідно до якого вказана сума заборгованості є списаною, оскільки вона виникла до 01.12.2012 та не сплачена станом на дату набрання чинності даним Законом.
Відповідно до змісту статті 233 ГПК України, 17.02.2025 за результатами розгляду заяви про визнання грошових вимог, судом оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.
У листопаді 2020 року АТ "Миколаївобленерго" звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у загальній сумі 38581040,77 грн.
На обґрунтування вимог зазначено, що між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" (правонаступником всіх прав і обов'язків якого є ПАТ "Миколаївобленерго") та ДП "Миколаївський суднобудівний завод" було укладено договори про постачання електричної енергії. У зв'язку з несвоєчасною та не в повному обсязі сплатою рахунків у ДП "Миколаївський суднобудівний завод" виникла заборгованість перед кредитором у заявленій сумі, в тому числі за період до 01.09.2012.
Також заявник зазначає, що пакет акцій статутного капіталу товариства жодного разу не перебував поза державною власністю, у тому числі станом на момент підписання акту звірки від 26.12.2012 розмір частки держави в статутному капіталі товариства сумарно становив 70%, а саме: Національна акціонерна компанія "Енергетична компанія України" 25% плюс 1 акція (39660001 од.) та Фонд державного майна України 45% - 71388000 од.), а отже відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 5213-VI акт звірки від 26.12.2012 на суму заборгованості у розмірі 12286876,37 грн, яка виникла станом на 01.09.2012, підлягав погодженню з Фондом державного майна України, як органом, уповноваженим управляти підприємством (учасником процедури списання), в статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.
Таким чином, АТ "Миколаївобленерго" вважає, що кредиторські вимоги у сумі 38581040,77 грн є обґрунтованими та підлягають визнанню у повному обсязі.
Розпорядником майна визнано заявлені грошові вимоги частково на суму 26294164,43 грн (22699349,94 грн - ІV черга, 3594814,46 грн - VІ черга). Грошові вимоги в сумі 12286876,34 грн розпорядником майна відхилені з огляду на приписи Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", відповідно до якого вказана сума заборгованості є списаною, оскільки вона виникла до 01.12.2012 та не сплачена станом на дату набрання чинності даним Законом.
У своїх поясненнях боржник зазначає, що загальна сума заявлених грошових вимог кредитора, що підтверджена наведеними рішеннями судів, складає 27978350,88 грн. Частина грошових коштів були сплачені боржником на загальну суму 545767,77 грн. З урахуванням приписів Закону №5213-VI списанню підлягають грошові кошти у сумі 10602689,89 грн, що складаються із заборгованості по судовим рішенням Господарського суду Миколаївської області у справах №14/97 від 22.06.2004; №2/218/09 від 24.12.2009; №5016/857/2012(10/20) від 19.06.2012; №5016/858/2012(14/25) від 06.08.2017 і включають в себе основний борг, 3% річних, пеню та інфляцію, за виключенням судових витрат, які під списання не підпадають.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Розглядаючи кредиторські вимоги господарський суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення грошового зобов'язання у боржника.
Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
Тож визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство має своїм наслідком вплив не лише на права та інтереси самого кредитора (заявника) та боржника, а й на права та інтереси інших кредиторів у справі, адже в залежності від результату визнання їх судом перебуває можливість та обсяг розміру задоволення вимог таких кредиторів.
За цих умов, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, що як наслідок порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також права боржника у справі про банкрутство (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 23.03.2023 у справі №910/3105/21).
Тому важливе значення під час розгляду судом заявлених у справі про банкрутство (неплатоспроможність) грошових вимог до боржника має застосування правил доказування та встановлення обґрунтованості таких вимог, що унеможливлюють визнання безпідставних вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують кредиторські вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21), від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21).
Господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, та за наявності спору щодо розміру заявлених вимог вирішити його як з дотриманням принципу змагальності сторін, так і принципу судового контролю у справі про банкрутство.
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що правовий аналіз грошових вимог кредитора має здійснюватися господарським судом з урахуванням сукупності усіх з'ясованих обставин справи та з наданням у судовому рішенні мотивованої правової оцінки як обґрунтуванню кредиторських вимог, так і запереченням боржника, арбітражного керуючого, інших кредиторів проти їх визнання та доказам поданим на обґрунтування таких заперечень.
Зі змісту заяви вбачається, що між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" (правонаступником всіх прав і обов'язків є ПАТ "Миколаївобленерго") та Державним підприємством "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" (наразі - Державне підприємство "Миколаївський суднобудівний завод") було укладено договори про постачання електричної енергії.
З матеріалів заяви судом встановлено, що 22.06.2004 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №14/97 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" 493076,23 грн боргу, 239,43 грн державного мита та 118,00 грн за надані інформаційні послуги.
24.12.2009 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №2/218/09 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" боргу по активній електричній енергії в сумі 2224750,13 грн, боргу по реактивній електричній енергії в сумі 249710,79 грн, пені в сумі 21156,25 грн, 3% річних в сумі 40359,11 грн, інфляційних втрат в сумі 94828,40 грн, державного мита в сумі 25500,00 грн та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
19.06.2012 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №5016/857/2012(10/20) про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 4105,86 грн боргу за активну електричну енергію, 1609,50 грн судового збору.
06.08.2012 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №5016/858/2012(14/25) про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 6007660,28 грн боргу за активну електричну енергію, 539094,79 грн боргу за реактивну електричну енергію, 738898,76 грн боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 50000,00 грн пені, 62981,04 грн 3% річних, 76068,25 грн інфляційних втрат та 61946,44 грн судового збору.
24.06.2014 Господарським судом Миколаївської області у справі №915/570/14 ухвалено рішення про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 7384498,70 грн боргу за активну електричну енергію, 480651,09 грн боргу за реактивну електричну енергію, 623563,79 грн пені, 131413,38 грн 3% річних, 51570,72 грн інфляційних втрат, 73080,00 грн судового збору.
09.02.2015 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/2056/14 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 3018678,81 грн боргу за активну електричну енергію, 300989,97 грн пені, 49186,76 грн 3% річних, 294640,96 грн інфляційних втрат, 123223,86 грн боргу за реактивну електричну енергію, 9606,33 грн пені, 1361,90 грн 3% річних, 9170,41 грн інфляційних втрат та 73080,00 грн судового збору.
02.04.2015 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/133/15 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 1536638,63 грн боргу за активну електричну енергію, 40262,47 грн боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 154230,04 грн пені, 26973,13 грн 3% річних, 298701,77 грн інфляційних втрат, 5315,64 грн пені, 874,02 грн 3% річних, 11888,83 грн інфляційних втрат та 41497,70 грн судового збору.
31.01.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/1323/16 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 6495351,71 грн боргу за спожиту активну електричну енергію, 249371,11 грн боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 2713020,15 грн пені, 386239,10 грн 3% річних, 2555149,48 грн інфляційних втрат та 185987,00 грн судового збору.
02.08.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/786/16 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 16751,95 грн боргу за перевищення договірних величин споживання та 1378,00 грн судового збору.
06.09.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/768/16 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 66587,08 грн боргу за спожиту активну електричну енергію, 7429,87 грн боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 1863,12 грн пені, 119,54 грн 3% річних, 1263,22 грн інфляційних втрат та 1377,82 грн судового збору.
З огляду на часткове виконання загальна сума заборгованості боржника по зазначеному рішенню суду становить 37640,62 грн, з яких: 27587,05 грн боргу за спожиту активну електричну енергію, 5429,87 грн боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 1863,12 грн пені, 119,54 грн 3% річних, 1263,22 грн інфляційних втрат та 1377,82 грн судового збору.
11.10.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/874/16 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 42584,44 грн боргу за активну електричну енергію, 3012,96 грн боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 4396,28 грн боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 4837,00 грн пені, 1191,73 грн інфляційних втрат, 392,00 грн 3% річних та 1378,00 грн судового збору.
19.10.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/1007/16 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 6715,95 грн боргу за перетікання реактивної електричної енергії та 1378,00 грн судового збору.
19.12.2016 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/1285/16 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 71929,08 грн боргу за оплату за спожиту активну електричну енергію, 7381,47 грн заборгованості за послуги з перетікання реактивної електроенергії, 1000,00 грн пені, 1235,51 грн 3% річних, 5224,22 грн інфляційних втрат та 1478,47 грн судового збору.
11.04.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/116/17 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 348339,76 грн боргу за активну електричну енергію, 10727,10 грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 21793,34 грн боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 15405,09 грн пені, 9264,69 грн інфляційних втрат, 1650,54 грн 3% річних та 6107,70 грн судового збору.
15.05.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/366/17 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 251605,18 грн боргу за спожиту активну електричну енергію, 6141,62 грн боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 4000,00 грн пені, 9721,90 грн інфляційних втрат, 2202,98 грн 3% річних та 4353,50 грн судового збору.
На виконання цього рішення боржником частково погашена заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3984,14 грн, що підтверджується платежем від 01.08.2017 на суму 7000,00 грн (платіжне доручення № 412), з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 276,22 грн платежем від 30.08.2017 на суму 8000,00 грн (платіжне доручення № 470), з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 282,06 грн платежем від 16.07.2018 на суму 27000,00 грн (платіжне доручення № 88), з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 3425,86 грн. Надходження коштів підтверджується банківськими виписками від 01.08.2017, від 30.08.2017, від 16.07.2018.
Отже, загальна сума заборгованості по зазначеному рішенню суду становить 274041,04 грн.
25.07.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/620/17 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 5564,00 грн боргу за надання послуг з перетікання реактивної електроенергії, 40726,70 грн пені, 25796,74 грн інфляційних втрат, 4558,38 грн 3% річних та 1598,40 грн судового збору.
20.09.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/854/17 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 3399,85 грн заборгованості з оплати за перетікання реактивної електричної енергії, 2000,0 грн пені, 1331,15 грн 3% річних, 12749,07 грн інфляційних втрат та 1600,00 грн судового збору.
22.11.2017 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/1121/17 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 6789,69 грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 15774,81 грн пені, 13525,33 грн інфляційних втрат, 1892,97 грн 3% річних та 1600,00 грн судового збору.
19.01.2018 Господарським судом Миколаївської області видано судовий наказ у справі № 915/36/18 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 5468,80 грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 5252,97 грн пені, 626,80 грн 3% річних та 176,20 грн судового збору.
24.05.2018 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі №915/361/18 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 3429,34 грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 1057,81 грн пені, 35,79 грн інфляційних втрат, 106,33 грн 3% річних та 1762,00 грн судового збору.
Боржником частково погашена заборгованість за цим рішенням за спожиту реактивну електричну енергію у розмірі 783,60 грн, що підтверджується платежем від 21.10.2019 на суму 1000,00 грн, з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 757,75 грн (платіжне доручення № 556), платежем від 21.10.2019 на суму 1000,00 грн, з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 21,83 грн (платіжне доручення №558), платежем від 04.02.2019 на суму 450,0 грн з яких в часткове погашення рішення суду зараховано 4,02 грн (платіжне доручення № 148).
Отже, загальна сума заборгованості по зазначеному рішенню суду становить 5607,67 грн.
03.10.2018 Господарським судом Миколаївської області ухвалено рішення по справі №915/811/18 про стягнення з ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 934,78 грн пені, 691,99 грн інфляційних втрат, 82,59 грн 3% річних та 1762,00 грн судового збору.
Зазначені судові рішення про стягнення заборгованості боржником ані у добровільному, ані у примусовому порядку виконані не були, зокрема через відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення.
Також, 26.06.2015 року між ПАТ "Миколаївобленерго" (АТ "Миколаївобленерго" є юридичною особою із новим найменуванням) та ДП "Суднобудівний завод ім.61 комунара", правонаступником якого є ДП "Миколаївський суднобудівний завод" був укладений договір про постачання електричної енергії №44/5633 (далі - Договір) з додатками до нього, відповідно до п.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 316,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.2.1 Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 Договору постачальник зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію як різновид товарної продукції в обсягах, визначених цим договором.
Відповідно до п.2.3.3 Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10 "Порядок розрахунків" (далі - додаток №10 до Договору) та №4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (далі - додаток №4 до Договору).
Відповідно до п.1 додатку №10 до Договору, розрахунковим вважається період з 31 числа місяця (або з іншого останнього дня місяця) до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення відповідачем готівки в касу позивача.
Відповідно до п.2 додатку №10 до Договору, відповідач протягом розрахункового періоду здійснює три планові платежі:
до 5 числа поточного місяця - 20% заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду;
до 15 числа поточного місяця - 40% заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду;
до 25 числа поточного місяця - 40% заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду.
До 15 числа поточного місяця споживач здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний у рахунку.
В день надання "Акту про використану електричну енергію" постачальник надає споживачу рахунок на здійснення планового платежу за активну та реактивну електроенергію та рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період.
Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться більшим, ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної електроенергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної електроенергії).
Відповідно до п.7.6 Договору у разі виникнення у споживача заборгованості за оплати за спожиту електроенергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього Договору.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
26.06.2015 укладено додаток № 4 до договору, яким встановлено, що на підставі даних "Акту контрольного огляду" Товариство по встановленій формі протягом одного робочого дня після оформлення "Акту контрольного огляду" оформлює "Акт про прийняття-передавання товарної продукції" та формує рахунок за спожиту електричну енергію, інші рахунки. Споживач з використанням Сервісу протягом одного робочого дня після формування Товариством "Акту про прийняття-передавання товарної продукції", рахунок за спожиту електричну енергію, інших рахунків, зобов'язаний підписати ЕЦП рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, "Акт про прийняття-передавання товарної продукції" та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП рахунку на оплату за спожиту електричну енергію, інших рахунків, "Акту про прийняття-передавання товарної продукції" протягом одного робочого дня після формування їх Постачальником на підставі даних "Акту контрольного огляду", зазначені рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, "Акти про прийняття - передавання товарної продукції" вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.
16.11.2018 ПАТ "Миколаївобленерго" отримано лист боржника від 16.11.2018 №190 щодо збільшення ліміту постачання електричної енергії у листопаді 2018 на 12000 кВт та у грудні 2018 на 14000 кВт.
22.11.2018 споживачем та товариством укладено додаткову угоду до договору щодо внесення змін до додатку № 1а та встановлено договірну величину споживання електричної енергії у листопаді 2018 - 12000 кВт та у грудні 2018 - 14000 кВт.
Боржником у листопаді 2018 було спожито 14948 кВт, замість 12000 кВт, передбачених додатком № 1 до договору.
Таким чином перевищення договірної величини споживання електричної енергії складає 2948 кВт, що еквівалентно 5738,22 грн.
На підставі сформованого акту про використану електричну енергію споживачу надано рахунок від 01.12.2018 № 44/5633/1/1 про сплату за спожиту активну електроенергію у листопаді 2018 та перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Боржником вищезазначений рахунок в частині сплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії не сплачено.
Заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії складає 5738,22 грн.
Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набуття судовим рішенням законної сили.
На виконання вищевказаних рішень суду, видані відповідні накази, які, з метою виконання рішень в примусовому порядку, стягувачем направлені до відділів державної виконавчої служби та повернено останніми, оскільки законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, про що свідчать копії постанов про відкриття виконавчого провадження та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Разом з тим, станом на момент подання цієї заяви, боржник частково виконав свої зобов'язання за вказаними судовими рішеннями, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1037 від 26.09.2016 на суму 10000,00 грн, № 104 від 01.08.2018 на суму 20405,00 грн, № 68 від 28.08.2018 на суму 10000,00 грн, № 99 від 14.09.2018 на суму 10000,00 грн, № 45 від 08.08.2018 на суму 10000,00 грн, № 1113 від 06.11.2015 на суму 272000,00 грн, № 1111 від 06.11.2015 на суму 148000,00 грн, № 1075 від 03.11.2015 на суму 80000,00 грн, № 556 від 21.10.2019 на суму 1000,00 грн, № 558 від 21.10.2019 на суму 1000,00 грн, № 148 від 04.02.2019 на суму 450,00 грн та копіями банківських виписок заявника.
Проте, заявником відповідно до п. 2.3.3, 7.6 Договору про постачання електричної енергії № 44/5633 від 26.06.2015, частина платежів була направлена на оплату поточного споживання електричної енергії, а тому в рахунок часткової оплати враховані платежі на загальну суму 545767,77 грн.
За розрахунком кредитора, з яким погодився боржник, загальна сума заборгованості боржника перед кредитором за вищевказаними рішеннями суду та Договором № 44/5633 від 26.06.2015, з урахуванням часткової оплати, складає 38581040,77 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При вирішенні даної справи судом враховано наступне.
26.12.2012 між АТ "Миколаївобленерго" та ДП "Миколаївський суднобудівний завод", з метою списання заборгованості, було складено Акт звірки заборгованості за спожиту електричну енергію, яка виникла станом на 01.09.2012 і не погашена станом на дату набрання чинності Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку" .
На підставі даного Акту звірки з боржника підлягає списанню заборгованість перед АТ "Миколаївобленерго", яка обліковується станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на день набрання чинності Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку" у загальному розмірі 12286876,37 грн.
Згідно розрахунку до наданих боржником пояснень від 28.01.2025, останнім зазначено, що сума заборгованості, яка увійшла до Акту звіряння від 26.12.2012 та підлягає списанню складає 10602689,89 грн.
Так, 30.10.2012 набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" (надалі - Закон №5213-VI), яким визначено комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу ДК "Укроборонпром" (у редакції преамбули на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону №5213-VI на умовах, визначених цією статтею, підлягає списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за електричну енергію перед суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
У пункті 4 частини першої статті 2 Закону №5213-VI визначено, що так само підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.
Таким чином, законодавець встановив імперативний припис за змістом якого праву підприємства оборонно-промислового комплексу на списання заборгованості за електричну енергію та з нарахованих на таку заборгованість пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) кореспондує обов'язок визначених у статті 2 Закону №5213-VI суб'єктів господарювання, зокрема тих які здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, списати таку заборгованість в силу приписів цього Закону та в порядку передбаченому ним.
При цьому правомочностей таких суб'єктів відмовити у реалізації права на списання відповідної заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу чи підстав для такої відмови Закон № 5213-VI не передбачає.
Отже списання (прощення) боргів підприємств оборонно-промислового комплексу перелічених у частині першої статті 2 Закону № 5213-VI відбувається саме в силу приписів закону та в порядку передбаченому частиною другою цієї норми.
Частиною другою статті 2 Закону № 5213-VI передбачено, що списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:
1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;
2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;
3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;
4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;
5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.
Системне тлумачення частини другої статті 2 Закону Закону № 5213-VI дозволяє дійти висновку про те, що законодавець виокремив дві групи умов для списання заборгованості: обов'язкові (визначені в пунктах 1-4 цієї частини) та факультативну (визначену в пункті 5 цієї частини).
Отже, за загальним правилом розмір заборгованості підприємства оборонно-промислового комплексу за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення та нарахованої на таку заборгованість пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) узгоджується між двома контрагентами - учасниками процедури списання заборгованості, відтак борг має бути списаний цими учасниками на підставі актів звіряння за умови:
- виникнення такої заборгованості станом на 01.09.2012 та її несплати на дату набрання чинності Законом № 5213-VI перед постачальником/спеціальним суб'єктом господарювання, визначеним цим Законом;
- визначення обсягів такої заборгованості за правилами інвентаризації та бухгалтерського обліку спеціально створеними комісіями і оформлення актом звіряння сум несплаченої заборгованості в якому зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;
- взаємного погодження актів звіряння заборгованості учасниками процедури списання.
Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015 у справі № 43/293-04 сформулював правовий висновок про те, що зазначена у статті 2 Закону № 5213-VI заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу є списаною з дати підписання цими учасниками двостороннього акта звіряння та погодження його, у разі необхідності, органом, уповноваженим управляти таким підприємством.
Списанню у такому порядку підлягає тільки заборгованість за переліком визначеним у частині першій статті 2 Закону №5213-VI, зокрема заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також нараховані на цю заборгованість за такий самий період пеня, штрафні та фінансові санкції (3 відсотки річних та індекс інфляції).
Списання інших боргів, зокрема з відшкодування судових витрат за судовими рішеннями про стягнення заборгованості, переліченої у частині першій статті 2 Закону №5213-VI, цим Законом не передбачено.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015 у справі № 43/293-04, зазначивши, що сума заборгованості, стягнута судовим рішенням з підприємства оборонно-промислового комплексу через неоплату послуг з прийому стічних вод є списаною в частині суми основного боргу за вирахуванням судових витрат, що не підлягають списанню в силу приписів Закону №5213-VI.
Пунктом 5 частини другої статті 2 Закону № 5213-VI, застосування якого є факультативним (у разі якщо в статутному капіталі учасника процедури списання державі належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв)) - передбачено, що взаємно погоджений акт погоджується також органом, уповноваженим управляти таким підприємством - учасником процедури списання.
З огляду на те, що за пунктом 4 частини другої статті 2 Закону № 5213-VI датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання саме на цю дату має визначатися відсоток власності держави у статутному капіталі підприємства - учасника процедури задля з'ясування необхідності додаткового погодження акту звіряння заборгованості з органом, уповноваженим управляти таким підприємством в порядку пункту 5 цієї норми.
Системний аналіз приписів статті 2 Закону від 06.09.2012 №5213-VI свідчить про те, що списання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, яка обліковувалася станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, та нарахованих на цю заборгованість пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) перед зазначеними у цій нормі суб'єктами господарювання - постачальниками, має здійснюватися в силу імперативних приписів Закону №5213-VI щодо її списання, при цьому предметом погодження між учасниками процедури списання є саме розмір заборгованості, що належить списати за актом звіряння, а не право здійснити таке списання, передбачене Законом №5213-VI.
Отже, у випадку здійснення підприємством оборонно-промислового комплексу заходів із визначення та погодження заборгованості з підприємством-постачальником відповідно до частини другої статті 2 Закону №5213-VI, невиконання або неналежне виконання іншим учасником процедури списання своїх обов'язків, зокрема щодо визначення суми заборгованості або погодження акту звіряння з органом, уповноваженим управляти таким підприємством-постачальником, не може бути підставою для обмеження або позбавлення підприємства оборонного комплексу передбаченого Законом №5213-VI права на списання заборгованості, відтак свідчить лише про наявність спору між сторонами про розмір чи порядок списання заборгованості, що може бути вирішений в судовому порядку, зокрема при розгляді відповідних грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство.
Як визначено ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Статтею 79 ГПК України визначено поняття вірогідності доказів.
Верховним Судом в постанові від 21.08.2020 у справі №904/2357/20 здійснено тлумачення цієї статті та висловлено правову позицію, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
26.12.2012 є днем підписання сторонами Акта звірки, отже саме на цю дату має з'ясовуватися структура власності АТ "Миколаївобленерго", відтак і вирішуватися питання щодо необхідності погодження цього акта з органом, уповноваженим управляти товариством, як підприємством у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 2 Закону №5213-VI.
Так, АТ "Миколаївобленерго" (стара назва Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (ПАТ "Миколаївобленерго") є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", створеного шляхом перетворення державної акціонерної Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" у відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та рішення загальних зборів акціонерів. Державна акціонерна енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" заснована, відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 №170, шляхом перетворення державного підприємства "Миколаївобленерго" у державну акціонерну енергопостачальну компанію "Миколаївобленерго" відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995 №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України".
22.06.2004 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №794 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України" (далі - Постанова №794).
Відповідно до п.1 Постанови №794, Кабінет Міністрів України постановив утворити Національну акціонерну компанію "Енергетична компанія України" (далі - НАК "ЕКУ") у формі відкритого акціонерного товариства.
Відповідно до абз.2 п.2 Постанови №794, встановлено, що статутний фонд НАК "ЕКУ" формується шляхом передачі до нього пакетів акцій, що належать державі у статутних фондах господарських товариств, зазначених у додатку 1, зокрема, державний пакет акцій ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" у розмірі 70% (111048001 од.).
Відповідно до п.13 Постанови №794, встановлено, зокрема, що 100% акцій, які випускаються на величину статутного фонду НАК "ЕКУ", є власністю держави.
Відповідно до п.17 Статуту НАК "ЕКУ", затвердженого Постановою №794, засновником та єдиним акціонером НАК "ЕКУ" є держава в особі Кабінету Міністрів України.
При цьому, п. 3 Постанови №794, постановлено залишити у державній власності пакети акцій у статутних фондах господарських товариств у розмірах, зазначених у додатках 1 і 2, одним з яких був державний пакет акцій ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" у розмірі 70%.
11.05.2011 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №497 (далі - Постанова №497) про передачу Фондові державного майна державних пакетів акцій енергогенеруючих та енергопостачальних підприємств.
20.07.2011 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №784 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 22 червня 2004р. №794 і від 11 травня 2011р. №497" (далі - Постанова №784).
Згідно з додатком 1 до Постанови №794, в редакції Постанови №784, розмір державного пакету акцій Товариства у статутному капіталі НАК "ЕКУ" змінений з 70% (111048001 од.) до 25% плюс 1 акція (39660001 од.).
Згідно з додатком до Постанови №497, в редакції Постанови №784, державний пакет акцій у розмірі 45% (71388000 од.) статутного капіталу ПАТ "Миколаївобленерго" підлягав вилученню в установленому порядку зі статутного капіталу НАК "ЕКУ" та передачі Фонду державного майна України.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", Фонд державного майна України, зокрема здійснює управління підприємствами та організаціями, заснованими на державній власності, що перебувають у сфері його управління.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності є, зокрема: корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
Відповідно до ч. 1. ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 4 Закону України "Про Фонд державного майна України", до одного з основних завдань Фонду державного майна України належить управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план приватизації або план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.
Згідно з п.п. "а" п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо корпоративних прав держави здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто, на момент передачі НАК "ЕКУ" державного пакету акцій ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" у розмірі 25% плюс 1 акція (39660001 од.) та Фонду державного майна України державного пакету акцій у розмірі 45% (71388000 од.) статутного капіталу ПАТ "Миколаївобленерго", в контексті Постанови № 784, Кабінет Міністрів України діяв в межах Закону України "Про управління об'єктами державної власності" в частині делегування управління статутним капіталом Товариства іншим суб'єктам управління об'єктами державної власності, якими є НАК "ЕКУ" та Фонд державного майна України.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", який набрав чинності 30.10.2012, у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.
Таким чином, станом на день складання між боржником та кредитором акту звірки від 26.12.2012, державі в сумарній кількості належало 70% пакету акцій ПАТ "Миколаївобленерго", з яких: державний пакет акцій у розмірі 45% статутного капіталу ПАТ "Миколаївобленерго" в управлінні Фонду державного майна України; державний пакет акцій у розмірі 25% плюс 1 акція статутного капіталу ПАТ "Миколаївобленерго" в управлінні НАК "ЕКУ".
Отже, відповідно до до п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", акт звірки від 26.12.2012 підлягав погодженню з Фондом державного майна України, як органом, уповноваженим управляти підприємством (учасником процедури списання) в статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.
Проте, враховуючи правову позицію Верховного Суду у постанові від 04.05.2023 у справі № 915/1097/20 в частині розгляду кредиторських вимог АТ "Миколаївобленерго" (пп. 85, 131 згаданої постанови): "131. Системне тлумачення статті 2 Закону № 5213-VI приводить до висновку про те, що заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також нараховані на цю заборгованість за такий самий період пеня, штрафні та фінансові санкції (3 відсотки річних та індекс інфляції) за вирахуванням судових витрат є списаною з дати підписання цими учасниками двостороннього акта звіряння та погодження його, у разі необхідності, органом, уповноваженим управляти таким підприємством.", "85. Системний аналіз приписів статті 2 Закону від 06.09.2012 № 5213-VI свідчить про те, що списання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, яка обліковувалася станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, та нарахованих на цю заборгованість пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) перед зазначеними у цій нормі суб'єктами господарювання - постачальниками, має здійснюватися в силу імперативних приписів Закону № 5213-VI щодо її списання, при цьому предметом погодження між учасниками процедури списання є саме розмір заборгованості, що належить списати за актом звіряння, а не право здійснити таке списання, передбачене Законом № 5213-VI."
Зважаючи на викладене, згідно приписів Закону № 5213-VI та з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.05.2023 у справі №915/1097/20 списанню підлягають грошові кошти в сумі 10602689,89 грн, що складаються із заборгованості по судовим рішенням Господарського суду Миколаївської області у справах №14/97 від 22.06.2004; №2/218/09 від 24.12.2009; №5016/857/2012(10/20) від 19.06.2012; №5016/858/2012(14/25) від 06.08.2017 і включають в себе основний борг, 3% річних, пеню та інфляцію, за виключенням судових витрат, які під списання не підпадають.
Отже, грошові вимоги кредитора до боржника в цій частині слід відхилити.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими грошові вимоги АТ "Миколаївобленерго" до боржника в сумі 27978350,88 грн, у тому числі:
24078772,68 грн - вимоги четвертої черги (основний борг, 3% річних, інфляційні втрати, судовий збір за рішеннями судів),
3899578,20 грн - вимоги шостої черги реєстру (пеня).
Крім того, до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника слід включити витрати кредитора по сплаті судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог у розмірі 4204,00 грн.
Керуючись ст. 2, 9, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати частково грошові вимоги Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (ідентифікаційний код 23399393) до Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (ідентифікаційний код 14313240) у загальній сумі 27978350,88 грн, яка складається з: 24078772,68 грн (четверта черга), 3899578,20 грн (шоста черга), а також 4204,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга).
2. Відхилити решту грошових вимог в сумі 10602689,89 грн.
3. Зобов'язати розпорядника майна арбітражного керуючого Шалашного Л.О. включити визнані судом вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів боржника - Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод".
Ухвала набирає законної сили 17.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 24.02.2025.
Суддя В.С. Адаховська