11 лютого 2025 року Справа № 915/759/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК»,
до відповідача: Фізичної особи Бородуліної Ольги Павлівни,
про: стягнення заборгованості у розмірі 187477,14 грн, -
24.06.2024 Акціонерне товариство “АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 06.06.2024 (вх.№7486/24), в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Бородуліної Ольги Павлівни заборгованість за Кредитним договором № N20.16.0000000380 від 28.10.2021 у загальному розмірі 187477,14 грн станом на 06.06.2024, яка складається з наступного: 112681,57 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 41251,57 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 26544,0 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,0 грн - штраф (фіксована складова); 6000,0 грн - штраф (змінна складова).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024, - справу №915/759/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа-підприємець Бородуліна Ольга Павлівна (РНОКПП НОМЕР_1 ) (місцезнаходження фізичної особи-підприємця зазначено: АДРЕСА_1 ) припинила свою підприємницьку діяльність 28.04.2023.
Ухвалою суду від 01.07.2024 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.07.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків №20210924АВS000000026 від 03.07.2024 (вх.№8348/24), зазначених в ухвалі суду від 01.07.2024 разом із позовною заявою (уточненою) б/н від 03.07.2024.
Оскільки, відповідачем у позовній заяві (уточненій) вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд на підставі ч.ч.6, 8 ст.176 ГПК України звернувся з відповідним запитом від 15.07.2024 до Єдиного державного демографічного реєстру щодо відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) та інших персональних даних, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі щодо Бородуліної О.П.
Згідно відповіді №691891 від 15.07.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру Бородуліна Ольга Павлівна (Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; УНЗР: 19860224-09326; Документи: Серія: ЕР; Номер: НОМЕР_2 ; Серія: FX; Номер: НОМЕР_3 ) є адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Судом встановлено, що відповідно до відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі адреса реєстрації відповідача - ОСОБА_1 з 27.06.2019 є: АДРЕСА_2 .
У зв'язку з тим, що позивачем не подано суду належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу позовної заяви б/н від 06.06.2024 (вх.№7486/24 від 24.06.2024) та доданих до неї документів та уточненої позовної заяви б/н від 03.07.2024 на адресу реєстрації відповідача, суд, ухвалою від 15.07.2024 залишив позов без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
26.07.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків №20210924АВS000000026 від 17.07.2024 (вх.№9012/24), зазначених в ухвалі суду від 15.07.2024 разом із позовною заявою (уточненою) б/н від 17.07.2024, в якій позивач +просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № N20.16.0000000380 від 28.10.2021 у загальному розмірі 187477,14 грн станом на 06.06.2024, яка складається з наступного: 112681,57 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 41251,57 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 26544,0 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,0 грн - штраф (фіксована складова); 6000,0 грн - штраф (змінна складова).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам Кредитного договору та приписам чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманих кредитних коштів, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку нараховані проценти, винагороду, штраф (фіксована складова) та штраф (змінна складова).
Ухвалою суду від 31.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відмовлено. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.08.2024. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвалою суду від 27.08.2024 призначено підготовче засідання на 02.10.2024.
02.10.2024 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 06.11.2024.
Ухвалою суду від 06.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2024.
Ухвалою суду від 09.12.2024 призначено судове засідання на 16.01.2025.
16.01.2025 відкладено судове засідання на 31.01.2025 та викликано повноважного представника позивача у судове засідання.
31.01.2025 відкладено судове засідання на 11.02.2025 та викликано повноважного представника позивача у судове засідання.
Представники сторін у судове засідання 11.02.2025 не з'явились.
Ухвали суду від 31.07.2024, 27.08.2024, 02.10.2024, 06.11.2024, 09.12.2024, 16.01.2025 та 31.01.2025 по даній справі були надіслані на адресу відповідача, яка вказана позивачем та зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі адреса реєстрації відповідача - ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 та повернулись до суду з відміткою АТ “Укрпошта» про причини повернення: “адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Крім того, 02.10.2024, 16.01.2025 та 31.01.2025 судом у відповідності до ч.4 ст.122 ГПК України здійснено виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, з повідомленням відповідача про дату, час і місце розгляду даної справи та зокрема, про призначення/відкладення підготовчого/судового засідань у даній справі на 06.11.2023 о 14:30, 31.01.2025 о 10:00 та на 11.02.2025 об 11:00 відповідно.
Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача та відповідача.
У судовому засіданні 11.02.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі «Бараона проти Португалії» 1987 року Суд відзначив: «Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів». Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами».
Слід зазначити, що тривалість розгляду даної справи насамперед пов'язана з намаганням суду забезпечити процесуальні права відповідача на участь у розгляді справи, шляхом направлення письмової кореспонденції та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про час та місце розгляду справи, що зумовило неодноразові відкладення справи.
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаження судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями.
З початку військової агресії російської федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги і планові, аварійні та екстрені відключення електроенергії по місту Миколаєву, Господарський суд Миколаївської області, працюючи з обмеженнями у здійсненні правосуддя, не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/759/24, в межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно, справа розглянута судом в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
28.10.2021 між Акціонерним товариством “Акцент-Банк» (надалі - банк, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Бородуліною Ольгою Павлівною (надалі - позичальник, відповідач у справі) було укладено Кредитний договір № N20.16.0000000380 (надалі - Кредитний договір), відповідно до п.1.1, якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов?язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Сторонами Кредитного договору в розділі “А. Істотні умови кредитування» погоджено надання позичальнику строкового кредиту з лімітом: у розмірі 120000,0 грн на фінансування поточної діяльності (п.А.2 Кредитного договору).
У відповідності до п.п.А1, А3 розділу “А. Істотні умови кредитування» Кредитного договору вид кредиту - строковий кредит. Термін повернення кредиту 26.10.2024 позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток №1 цього договору).
Згідно зі ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 26.10.2024.
Пунктами 2.2.2-2.2.3 Кредитного договору передбачені зобов'язання позичальника сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 цього договору та повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки. Відповідно до ст.212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого iз зобов'язань, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору. Позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п.А.3 цього договору). Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п.4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно до п.А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. Позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п.А.9 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п.А.11 цього договору (п.п.4.1-4.6 Кредитного договору).
Згідно п.2.3.2 Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема:
- порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту;
- банк, на свій розсуд, має право, зокрема: а) змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст.212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
Пунктами А.6, А.9, А.10 та А.11 розділу “А. Істотні умови кредитування» Кредитного договору передбачено, що:
- за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних;
- позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 гривень у день укладення цього договору;
- позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати;
- позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% процентів від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також збільшення ліміту по цьому договору. Рахунок для сплати винагороди - НОМЕР_4 .
У період дії цього договору позичальник зобов'язується щомісячно направляти на поточний рахунок у банку, обсяг надходжень від господарської діяльності, що становить не менше подвоєної суми щомісячного внеску по кредиту, наведеного в графіку погашення (Додаток №1 до договору) (п.2.2.13 Кредитного договору).
Відповідно до п.5.8 Кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,0 гривень + 5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Сторонами погоджено, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами, у частині п.4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п.п.6.1-6.2 Кредитного договору).
У Додатку №1 від 28.10.2021 до Кредитного договору міститься Графік погашення з 28.11.2021 по 26.10.2024, що складається з графіків погашення: кредиту, процентів, комісійних винагород.
28.10.2021 за Кредитним договором банком видано позичальнику кредитні кошти в сумі 120000,0 грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.19791574.32009.64999 від 28.10.2021 на вказану суму.
Відповідачем у період з листопада 2021 року по січень 2022 року здійснювалось часткове погашення кредиту на загальну суму 16442,98 грн, що підтверджується випискою по рахунку з 28/10/2021 по 06/06/2024.
30.03.2023 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу б/н від 28.03.2023, в якій він просив відповідача погасити поточну заборгованість за наявним кредитом у розмірі 149523,16 грн до 04.04.2023. В матеріалах справи містяться докази направлення вказаної вимоги на не повну адресу відповідача (м.Миколаїв, вул.Колодязна, буд.5).
Позивач у позові зазначає, що ним зобов'язання за Кредитним договором виконані в повному обсязі. В той час відповідач, в порушення відповідних умов Кредитного договору та приписів законодавства, не повернув в повному обсязі кредитні кошти у передбачений договором термін, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 112681,57 грн - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 41251,57 грн - загального залишку заборгованості за процентами, 26544,0 грн - загального залишку заборгованості за винагородою, 1000,0 грн - штрафу (фіксована складова) та 6000,0 грн - штраф (змінна складова).
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Приписами ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
28.10.2021 на підставі укладеного між сторонами Кредитного договору № N20.16.0000000380 від 28.10.2021 позивачем було видано відповідачу кредитні кошти у розмірі 120000,0 грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.19791574.32009.64999 від 28.10.2021 на вказану суму.
30.03.2023 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу б/н від 28.03.2023, в якій він просив відповідача погасити поточну заборгованість за наявним кредитом у розмірі 149523,16 грн до 04.04.2023. В матеріалах справи містяться докази направлення вказаної вимоги на не повну адресу відповідача (м.Миколаїв, вул.Колодязна, буд.5).
В той же час, відповідно до п.п.А1, А3 розділу “А. Істотні умови кредитування» відповідачці було видано строковий кредит, зі терміном повернення усієї суми кредитних коштів - 26.10.2024.
Таким чином, станом на дату подання позову строк повернення відповідачем всієї суми кредиту вже настав.
Належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі або доказів, які б спростовували наявність заборгованості, відповідачем не надано, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 112681,57 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами на прострочену заборгованість та за винагородою банку у вигляді щомісячної комісії, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Пунктами 2.2.2-2.2.3 Кредитного договору передбачені зобов'язання позичальника сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 цього договору та повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6 цього договору, у п.А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п.А.3 цього договору). Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п.4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно до п.А.8 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього договору та винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п.А.11 цього договору (п.п.4.1- 4.6 Кредитного договору).
Пунктами А.6, А.10 та А.11 розділу “А. Істотні умови кредитування» Кредитного договору передбачено, що:
- за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних;
- позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів;
- позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту.
За прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті кредиту, з врахуванням часткових оплат позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 41251,57 грн заборгованості за процентами та 26544,0 грн заборгованості за винагородою банку у вигляді щомісячної комісії.
Судом перевірено розрахунки заборгованості за процентами на прострочену заборгованість і винагородою банку у вигляді щомісячної комісії, та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягуваних позивачем 1000,0 грн штрафу (фіксована складова) та 6000,0 грн штрафу (змінна складова) слід зазначити наступне.
Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Відповідно до п.5.8 Кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,0 гривень + 5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Разом з тим, відповідно до п.18 “Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (із змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (із змінами), який триває до цього часу.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Враховуючи приписи п.18 “Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України та ст.ст.1046, 1049 ЦК України, слід зазначити, що на Кредитний договір № N20.16.0000000380 від 28.10.2021 розповсюджується дія п.18 “Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем здійснено нарахування відповідних штрафних санкцій з 06.06.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище норми права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1000,0 грн штрафу (фіксована складова) та 6000,0 грн штрафу (змінна складова) задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи Бородуліної Ольги Павлівни на користь Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК» 112681,57 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) за Кредитним договором № N20.16.0000000380 від 28.10.2021, 41251,57 грн заборгованість за процентами, 26544,0 грн заборгованість за винагородою та 2915,06 грн судового збору
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 24.02.2025.
Суддя М.В.Мавродієва