майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/977/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: Чернюк А.В., виписка з ЄДР;
від відповідача-1: Рудзей Ю.В., довіреність №2873-05 від 25;
від відповідача-2: не з'явився;
прокурор: Чарліна О.В., службове посвідчення №079409 від 07.06.2024;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1. Північного офісу Держаудитслужби (м.Київ) в особі Управління Північного офісу
Держаудислужби в Житомирській області (м.Житомир);
2. Житомирської міської ради (м.Житомир);
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА
ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (м.Житомир);
2. Комунального підприємства "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської
ради (м.Житомир);
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 395 347,45грн,
з перервою в судовому засіданні з 27.01.25 до 11.02.25 згідно із ст.216 ГПК України.
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудислужби в Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" та Комунального підприємства "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради, у якому просить визнати недійсними додаткові угоди №2 від 15.02.2021, №3 від 26.02.2021, №4 від 28.04.2021, №5 від 30.04.2021, №6 від 23.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021, №9 від 30.09.2021, №10 від 25.10.2021, №11 від 27.10.2021, №12 від 26.11.2021, №13 від 29.11.2021 до договору №1-т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між відповідачами, стягнути з ТОВ "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" на користь Житомирської міської ради 395 347,45грн безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що оспореними додатковими угодами всупереч інтересам держави безпідставно зменшено обсяг поставленої електричної енергії та збільшено її ціну без належного обґрунтування, що, у свою чергу, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановленим ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі". Оскільки додаткові угоди укладені сторонами з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, відтак підлягають визнанню недійсними, а безпідставно сплачені бюджетні кошти за електричну енергію мають бути перераховані на користь Житомирської міської ради.
Ухвалою суду від 09.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.11.2024.
10.10.2024 від Житомирської міської ради надійшов відзив, згідно з яким позивач 2 просить задовольнити позовну заяву прокурора (т.1, а.с.25-28).
16.10.2024 Північним офісом Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудислужби в Житомирській області подано письмові пояснення у яких позивач 1 просить розглядати справу без участі представника Управління за наявними у справі матеріалами (т.2, а.с.36-40).
24.10.2024 представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву, у якому вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ТОВ "ЖОЕК" до кожної пропозиції зміни ціни за одиницю товару було надано обґрунтоване і документальне (витяги із сайту ДП "Оператор ринку" та довідки торгово-промислової палати) підтвердження коливання ціни на ринку, які відображають поступове та послідовне зростання ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України; кожна пропозиція зміни ціни була погоджена відповідачем-2. Відповідач-1 вважає, що прив'язка прокурора до визначених ним дат, зокрема дат укладення договору та додаткових угод до нього, є такою, що суперечить принципам діловодства та законодавства в цілому; надані ТОВ "ЖОЕК" документи відображають виключно дати зміни ціни товару на ринку під час дії договору. Відповідач-1 вказав на те, що довідка торгово-промислової палати про ціну на товар/коливання такої ціни на ринку є достатнім доказом для обґрунтованості змін до договору закупівлі. Окрім того, відповідач 1 вважає, що у Держаудитслужби відсутні права на звернення до суду щодо стягнення грошових коштів на користь Житомирської міської ради, а не на користь держави. Також прокурором не наведено належних підстав, які б надавали йому право представництва інтересів держави в суді по даній справі (т.2, а.с.50-55).
Прокурор вважає відзив відповідача 1 необґрунтованим і таким, що не спростовує доводів позовної заяви. У відповіді на відзив від 29.10.2024 №51-84-8006вих-24 прокурор зазначив, що висловлена у відзиві позиція про відсутність у Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудислужби в Житомирській області права звернення до суду, в тому числі щодо стягнення грошових коштів на користь міської ради , а не в дохід державного бюджету є помилковою та суперечить нормам чинного законодавства; у позовній заяві детально обґрунтовано підстави заявлення прокурором позову в інтересах Житомирської міської ради, а також обґрунтовано наявний факт здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним суб'єктом владних повноважень. Також вказав, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору (п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»); саме по собі укладення додаткових №№3-13, на підставі яких збільшено ціну за електроенергію на 170%, не відповідає нормам Закону України "Про публічні закупівлі" і практиці Верховного Суду (т.2, а.с.61-72).
Відповідач 1 зі свого боку подав заперечення на відповідь на відзив від 13.11.2024, у яких вказав на те, що відповідач 1 вважає, що уповноваженим державою органом на здійснення державного фінансового контролю є Держаудитслужба, якою у даному випадку не було встановлено порушення по договору №1-Т від 03.12.2020 у сфері державних закупівель, а відтак заявлені прокурором вимоги ґрунтуються виключно на суб'єктивній думці органів прокуратури. Також безпідставними є доводи позивача стосовно необґрунтованості підвищення ціни, адже є очевидним той факт, що постачання електричної енергії за ціною, визначеною у договорі, в той час як дот кінця 2021 року середньозважена ціна на ринку без ПДВ становила близько 3,4грн за КВт (фактично впродовж року втричі збільшилася), було б збитковим та невигідним для товариства, що в свою чергу підтверджується наданими при укладенні додаткових угод документами (т.2, а.с.92-93).
Ухвалою суду від 18.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 07.01.2025 (включно); відкладено підготовче засідання на 10.12.2024.
Ухвалою суду від 10.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/977/24 до судового розгляду по суті на 27.01.2025.
Ухвалою суду від 27.01.2025 відкладено розгляд справи по суті на 11.02.2025.
Прокурор та представник позивача 2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача 1 просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Представник відповідача-2 підтримав позовні вимоги прокурора у повному обсязі.
Відповідач 2 не скористався правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.49,108,126).
Судом було надано учасникам справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України та за відсутності представника позивача 1 та відповідача 2.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд
За результатами проведення процедури закупівлі 03.12.2020 між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" (споживач/відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник/відповідач 1) укладено договір №1-т на закупівлю товарів за державні кошти (т.1, а.с.79-83).
Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п.1.1. договору).
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1. договору).
Період постачання електричної енергії за цим договором з 01.01.2021 (додаток №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу).
Відповідно до п.2.3. договору, найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-5- Електрична енергія. Кількість товару:590000кВт*год (590МВт*год).
Згідно з п.5.1 договору, ціна 1 кВт*год електричної енергії, спожитої станом на дату укладання цього договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить (1,584276грн), з урахуванням ПДВ, в тому числі:
- ціна електричної енергії 1,32023грн;
- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,264046грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 934 722,84грн, з урахуванням ПДВ 155 787,14грн.
Згідно з п.5.5 договору, умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі крім випадків:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;
- зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- погодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів) у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміни умов щодо пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
- зміни умов у зв'язку із застосуванням положень ч.6 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх виконання, а в частині постачання електричної енергії з 01.01.2021 по 31.12.2021 (п.13.1. договору).
Відповідно до Комерційної пропозиції, що є додатком № до договору, ціна 1 кВт/год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 1,584276грн з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.85).
У подальшому між відповідачами було укладено ряд додаткових угод до договору, що передбачають підвищення ціни на одиницю товару та зменшення його загального обсягу.
Так, сторонами були укладені додаткові угоди додаткові угоди №2 від 15.02.2021, №3 від 26.02.2021, №4 від 28.04.2021, №5 від 30.04.2021, №6 від 23.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021, №9 від 30.09.2021, №10 від 25.10.2021, №11 від 27.10.2021, №12 від 26.11.2021, №13 від 29.11.2021 до договору №1-т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, якими збільшено ціну за одиницю постачання електричної енергії з 1,584276грн (з ПДВ) до 4,273074грн (з ПДВ), тобто на 2,688798грн, що складає 170% від первинної ціни.
Підставами укладення додаткових угод стали листи ТОВ "ЖОЕК" та додані до листів цінові довідки Харківської ТПП №368/21 від 17.02.2021, №936-1/21 від 23.04.2021, №936-2/21 від 23.04.2021, №936-3/21 від 23.04.2021, №1884-1/21 від 13.08.2021, №2181/21 від 15.09.2021, а також експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-283 від 22.01.2021 (т.1, а.с.146-159).
Пунктами 2 вищезазначених додаткових угоди сторони визначили, що з урахуванням внесених змін, загальний обсяг товару зменшується у пропорційному співвідношенні загальної суми договору до ціни за 1 кВт в год.
На виконання умов договору ТОВ "ЖОЕК" поставило КП "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" електричну енергію обсягом 419 713кВт, про що свідчать рахунки та акти приймання-передачі (т.1, а.с.100-123).
Відповідач 2 отриману електроенергію оплатив в повному обсязі в сумі 1 058 578,62грн. (т.1, а.с.124-201).
Вважаючи, що підписані сторонами додаткові угоди №2 від 15.02.2021, №3 від 26.02.2021, №4 від 28.04.2021, №5 від 30.04.2021, №6 від 23.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021, №9 від 30.09.2021, №10 від 25.10.2021, №11 від 27.10.2021, №12 від 26.11.2021, №13 від 29.11.2021 до договору №1-т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020 укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор надіслав Північному офісу Держаудитслужби та Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та Житомирській міській раді повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про необхідність вжиття заходів на захист інтересів держави (т.1, а.с.202-206, 208-212, 216-218).
КП "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" за результатами розгляду звернення прокурора, просило Житомирську окружну прокуратуру самостійно звернутися до суду з метою захисту порушених інтересів держави (т.1, а.с.207).
Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на звернення прокурора повідомило, що ТОВ "ЖОЕК" не належить до підконтрольних органам державного фінансового контролю установ, тому в управління відсутні правові підстави для вжиття заходів на захист порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії та стягнення з ТОВ "ЖОЕК" грошових коштів (т.1, а.с.213-215).
За вказаних обставин, Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та Житомирської міської ради до ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та КП "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" про визнання недійсними додаткових угод до договору №1-т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладених між КП "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Житомирської міської ради 395 347,45грн.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, господарський суд зазначає, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.
Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3, 4 ст.53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За положеннями ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Аналіз положень ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст.6, 7, 13, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.09.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, 06.07.2021 у справі №911/2169/20, 21.06.2023 у справі №905/1907/21).
Разом із цим чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій", у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 03.12.2019 у справі №920/121/19).
Також закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 13.07.2021 у справі №927/550/20).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 виснувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.
Прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Обґрунтовуючи порушення інтересів держави, прокурор вказав на те, що внаслідок укладення КП "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" та ТОВ "ЖОЕК" оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю штучно створено передумови для подальшого нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету та грубо порушено вимоги, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", насамперед, закріплені в ст.5 цього Закону принципи максимальної економії та ефективності закупівлі, недискримінації учасників. Необґрунтоване та документально непідтверджене підняття ціни на електричну енергію на підставі додаткових угод №2 від 15.02.2021, №3 від 26.02.2021, №4 від 28.04.2021, №5 від 30.04.2021, №6 від 23.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021, №9 від 30.09.2021, №10 від 25.10.2021, №11 від 27.10.2021, №12 від 26.11.2021, №13 від 29.11.2021 до договору №1-т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020 фактично нівелює економію бюджетних коштів, досягнуту проведенням відкритих торгів, спотворює призначення та мету цього та інших інститутів публічних закупівель.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування закладу незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області.
Згідно зі ст.172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
За приписами ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування з Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Положеннями ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування з Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч.1). Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби (ч.3). Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності (ч.5). Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч.7).
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
КП "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, визначених Житомирською міською радою.
Оскільки засновником КП "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" та власником його майна є Житомирська міська територіальна громада в особі Житомирської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов'язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання останнім коштів цього бюджету за договорами про закупівлю, Житомирська міська рада є суб'єктом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у даній справі.
Як свідчать матеріали справи, прокурор надсилав Житомирській міській раді, Північному офісу Держаудитслужби та Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області повідомлення про необхідність вжиття заходів на захист інтересів держави.
У зв'язку з невжиттям вказаними особами жодних дій, направив їм повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та звернувся до суду з даним позовом.
Отже, при зверненні з даним позовом прокурором дотримано норми статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган державної влади та орган державного фінансового контролю, а також належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Розглядаючи позовну вимогу щодо визнання додаткових угод до договору на закупівлю електричної енергії недійсними із посиланням на порушення при укладенні такого правочину ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частинами 1, 4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з приписами ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ціна є істотною умовою господарського договору (ч.2 ст.189 ГК України).
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч.1-3 ст.632 ЦК України).
Частиною 1 ст.651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23.
В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Отже зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Тобто внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
Разом із тим у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18.
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
Як встановлено судом та зазначено вище, на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами процедури відкритих торгів між відповідачами було укладено договір №1-т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020.
Станом на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови: предмет, ціна та строк дії договору відповідно до вимог ч.3 ст.180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Додатком №2 до договору "Комерційна пропозиція" визначено, що ціна за спожиту електроенергію становить 1,584276грн з ПДВ та передачею. Тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,24023грн без ПДВ.
Порядок зміни ціни електричної енергії погоджено сторонами у п.5.5.договору.
В обґрунтування необхідності збільшення ціни товару та укладення оспорюваних додаткових угод №2 від 15.02.2021, №3 від 26.02.2021, №4 від 28.04.2021, №5 від 30.04.2021, №6 від 23.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021, №9 від 30.09.2021, №10 від 25.10.2021, №11 від 27.10.2021, №12 від 26.11.2021, №13 від 29.11.2021 до договору №1-т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020 відповідач 1 надав цінові довідки Харківської ТПП №368/21 від 17.02.2021, №936-1/21 від 23.04.2021, №936-2/21 від 23.04.2021, №936-3/21 від 23.04.2021, №1884-1/21 від 13.08.2021, №2181/21 від 15.09.2021, а також експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-283 від 22.01.2021.
Разом з тим, вищезазначений висновок Житомирської торгово-промислової палати та цінові довідки Харківської ТПП, на підставі яких були укладені оспорювані додаткові угоди, не відображають необхідну інформацію щодо зміни цін на електроенергію, оскільки не містять даних щодо динаміки ціни на електричну енергію з моменту кладення договору до моменту ініціювання постачальником збільшення ціни. Натомість лише містять відомості про вартість електричної енергії станом на конкретні дати та періоди.
Крім того, вказані документи не охоплюють розрахунковий період, у якому відбувається збільшення ціни за одиницю товару, а також не відображають рівень ринкової ціни на електричну енергію ні станом на дату укладення додаткових угод, якими змінювалася ціна на електричну енергію, ні станом на дату видачі таких довідок
Суд приймає до уваги, що підписанням оспорюваних додаткових угод ціну за одиницю товару було збільшено на 170% від початкової ціни товару, визначеної відповідачами при укладенні договору про закупівлю, що суперечить п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
В будь-якому випадку сторони договору мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому суд критично оцінює та не приймає до уваги доводи відповідача 1 щодо можливості зміни ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку без встановленого вказаною нормою обмеження у 10%.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі №903/366/22).
В силу положень ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Суд зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Враховуючи вищевстановлені обставини, відповідачами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами у повному обсязі, зміна ціни згідно з оспорюваними додатковими угодами є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, визначеним ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Таким чином, за висновком суду, додаткові угоди №2 від 15.02.2021, №3 від 26.02.2021, №4 від 28.04.2021, №5 від 30.04.2021, №6 від 23.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021, №9 від 30.09.2021, №10 від 25.10.2021, №11 від 27.10.2021, №12 від 26.11.2021, №13 від 29.11.2021 до договору №1-т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020 суперечать вищенаведеним нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними.
Згідно з приписами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави (глави 83) застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України.)
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що оскільки додаткові №2 від 15.02.2021, №3 від 26.02.2021, №4 від 28.04.2021, №5 від 30.04.2021, №6 від 23.09.2021, №7 від 24.09.2021, №8 від 28.09.2021, №9 від 30.09.2021, №10 від 25.10.2021, №11 від 27.10.2021, №12 від 26.11.2021, №13 від 29.11.2021 до договору №1-т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020 були укладені сторонами договору за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни і підлягають визнанню недійсними, обрахунок вартості електричної слід здійснювати з урахуванням ціни, визначеної у додатковій угоді №1 від 10.02.2021, а саме 1,706200грн за 1 кВт/год (з урахуванням ПДВ та тарифу на послуги з передачі).
Як вбачається з матеріалів справи і відповідачами не заперечується, ТОВ "ЖОЕК" за 2021рік було поставлено КП "Дитяча лікарня ім.В.Й.Башека" всього 419 713 кВт/год електричної енергії, яку сплачено останнім у повному обсязі (а.с.73). Лише поставка за січень 2021 року була здійснена за умовами договору без застосування цін, визначених оспорюваними додатковими угодами.
За період з лютого по грудень 2021 року ТОВ "ЖОЕК" поставлено 380 756,кВт електричної енергії за які відповідачем 2 сплачено 1 058 578,62грн.
За розрахунком, наведеним у позовній заяві, вартість поставленого споживачу - КП "Дитяча лікарня ім.В.Й.Башека" обсягу електричної енергії за умовами договору та з урахуванням зміни тарифу склала 663 231,17грн, а відтак сума переплати (надмірно сплачених коштів) становить 395 347,45грн (а.с.21).
Перевіривши розрахунок прокурора, суд дійшов висновку, що такий є правомірним, обґрунтованим та арифметично вірним.
Враховуючи викладене, заявлена прокурором вимога про стягнення з відповідача 1 на користь позивача безпідставно отриманих коштів в сумі 395 347,45грн підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст.ст.76, 77, 79, 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін проти України").
У рішенні від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Суд зазначає, що інші доводи та заперечення учасників справи ретельно досліджені, однак не прийняті до уваги, оскільки не спростовують встановлених вище обставин і наведених висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене та оцінивши в повній мірі наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи слідує, що при поданні даного позову Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 42 266,21грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1889 від 28.08.2024.
З огляду на висновок суду про задоволення позову та приписи ст.129 ГПК України, судовий збір стягується на користь Житомирської обласної прокуратури з вимоги про визнання недійсними додаткових угод - порівну на відповідачів. З вимоги про стягнення 395347,45грн безпідставно отриманих коштів - на відповідача 1.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 15.02.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 26.02.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
4. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 28.04.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного, між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 30.04.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
6. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 23.09.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
7. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 24.09.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
8. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 28.09.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
9. Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 30.09.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного Між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
10. Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 25.10.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
11. Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 27.10.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між. Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
12. Визнати недійсною додаткову угоду №12 від 26.11.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
13. Визнати недійсною додаткову угоду №13 від 29.11.2021 до договору №1-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 03.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
14. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943)
на користь Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан ім.С.П.Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954)
- 395 347,45грн безпідставно отриманих коштів.
15. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943)
на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, буд.11, код ЄДРПОУ 02909950)
- 24 098,21грн судового збору.
16. Стягнути з Комунального підприємства "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 23, код ЄДРПОУ 42779217) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, буд.11, код ЄДРПОУ 02909950)
- 18 168,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 24.02.25
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
1- у справу;
2- Житомирська окружна прокуратура через "Електронний суд";
3- Північний офіс Держаудитслужби через "Електронний суд";
4-Управління Північного офісу Держаудислужби в Житомирській області через "Електронний суд";
5-Житомирська міська рада через "Електронний суд";
6-Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" через "Електронний суд";
7. Комунальне підприємство "Дитяча лікарня імені В.Й.Башека" Житомирської міської ради код ЄДРПОУ 42779217 (рек. з повід)