Справа № 161/321/25
Провадження № 3/161/640/25
м.Луцьк 13 лютого 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Вольської А.А.,
захисника Поліщука В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 в м. Луцьку справу за адміністративними матеріалами № 161/321/24, які надійшли від УПП у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи невідоме, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
07.01.2025 року на адресу суду з УПП у Волинській області ДПП надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Поліщук В.А. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що працівниками УПП у Волинській області ДПП взагалі не здійснювалась зупинка транспортного засобу, поліцейські під'їхали до зупиненого транспортного засобу. А сам ОСОБА_1 взагалі не здійснював керування.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 статті 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається із письмових матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206846 від 28 грудня 2024 року, що 27 грудня 2024 року, о 23.46 годин ОСОБА_1 , в місті Луцьк, по вулиці Захисників України, 15, Волинської області, повторно протягом року «здійснював рух» (так у протоколі) на транспортному засобі, «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом
При цьому, як вбачається із змісту копії постанови серії БАД № 966053 від 24 грудня 2024 року, що 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий до відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Суд звертає особливу увагу на наступні обставини, встановлені в ході розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 62 Конституції України Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Суд звертає особливу увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 . При цьому, захисником Поліщуком В.А. також заперечується і факт зупинки поліцейськими УПП у Волинській області ДПП вказаного транспортного засобу, і факт керування ним ОСОБА_1 .
Крім того, працівниками УПП у Волинській області ДПП взагалі не доведено суду наявність підстав для зупинки транспортного засобу, «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», які безпосередньо зазначені в рапорті від 28 грудня 2024 року (а.с. 4).
Відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то й отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними (рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства», «Schenk v. Switzerland»).
У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Зазначене також повністю узгоджується з позицією Верхового Суду, викладеною в постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи положення статті 289 КУпАП, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий до відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП саме постановою серії БАД № 966053 від 24 грудня 2024 року.
Відповідно до положень статті 289 КУпАП, станом на 27 грудня 2024 року, постанова серії БАД № 966053 від 24 грудня 2024 року не набрала законної сили.
Внаслідок чого, 27 грудня 2024 року (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206846 від 28 грудня 2024 року) в поліцейських УПП у Волинській області ДПП не було підстав для кваліфікації діяння ОСОБА_1 саме за ч. 5 статті 126 КУпАП.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність події та складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 126, 245, 247 КУпАП, суд,
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , громадянином України, місце роботи невідоме, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили за наслідками апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду.
Скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Ковтуненко