Дата документу 14.01.2025
Справа № 334/8801/24
Провадження № 2/334/381/25
14 січня 2025 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Добрєва М.В., за участю секретаря судового засідання Зайцевої С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача адвокат Ушакевич М.П. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором № С-405-006677-18-980 від 15.03.2018 в розмірі 15 656,26 гривень та судового збору.
Позов обґрунтовує тим, що 15.03.2018 між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем укладено Угоду № С-405-006677-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно до умов якої ліміт кредитної лінії складав 5 000,00 гривень з процентною ставкою у розмірі 48% річних зі строком до 15.03.2024. Банк свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 . Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує у зв'язку із чим станом на 19.12.2023 наявна заборгованість в сумі 15 656,26 гривень, яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 6 269,12 гривень та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 9 387,14 гривень.
19.12.2023 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» прийняв право вимоги в розмірі заборгованості відповідача перед АТ «ІДЕЯ БАНК». 22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТКАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» прийняв права вимоги за Кредитним договором в розмірі заборгованості перед ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ». Пунктом 3.2 цього договору передбачена загальна сума фінансування після відступлення прав вимоги, яка становить 11776112 гривень. За таких обставин, до ТОВ«ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» починаючи з 22.12.2023 перейшло право вимоги за договором № С-405-006677-18-980 від 15.03.2018, укладеного між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем.
Відповідач відзив на позов не подав.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.11.2024 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася. В позовній заяві просила розглядати справу без її участі. Проти заочного вирішення справи не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не подав.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
15.03.2019 між Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладена Угода про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-405-006677-18-980 відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 гривень (підпункт 3.1 пункту 3), кредитний ліміт на момент укладання угоди становить 5000 гривень та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою банку (підпункт 3.2 пункту 3) з процентною ставкою за користування коштами Кредитною лінії 48% річних (підпункт 3.3 пункту 3) (далі Угода від 22.10.2019).
Відповідно до виписки станом на 19.12.2023 заборгованість відповідача по кредиту перед АТ «ІДЕЯ БАНК» склала 15 656,26 гривень.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала у АТ «ІДЕЯ БАНК» кредит в сумі 5000 гривень з фіксованою процентною ставкою 48% річних. АТ «ІДЕЯ БАНК» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, передбачених кредитним договором, яким є Угода № С-405-006677-18-980 від 15.03.2018. Відповідач, у свою чергу, свої обов'язки за кредитним договором не виконував належним чином.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до договору факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023, платіжної інструкції в національній валюті від 20.12.2023 № 45 та платіжної інструкції № 611 від 17.10.2023 до ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» перейшло право вимоги за кредитним договором, яким є Угода від 15.03.2018.
Згідно з договором факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023 та платіжної інструкції в національній валюті від 26.12.2023 № 376 до ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором, яким є Угода від 15.03.2018.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором № С-405-006677-18-980 від 15.03.2018 розрахунок боргу станом на 19.12.2023 складає 15 656,26 гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 6 269,12 гривень та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 9 387,14 гривень.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором № С-405-006677-18-980 від 15.03.2018 у сумі 15 656,26 гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 6 269,12 гривень та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 9 387,14 гривень.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.
Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Приписами частини першої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою сьомою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що 01.07.2024 між ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» в особі директора Запорожченка Андрія Володимировича та Адвокатським об'єднанням «ПРАВНИЧИЙ КУРС» в особі директора Разумного Євгенія Миколайовича укладено Договір про надання правничої допомоги № 02-24, (далі Договір). Відповідно до Додаткової угоди № 1/1 до Договору від 01 липня 2024 року вартість витрат на проведення консультації з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготування проекту позовної заяви для направлення до суду складає 7000 гривень. Згідно з Актом № 1 прийому-передачі правової допомоги від 05.09.2024 вартість правничої допомоги в цій справи склала 7000 гривень. Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті від 05.09.2024 № 918 позивачем сплачені витрати на правничу допомогу за цим Актом у сумі 182 000 гривень.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи не подавалось.
Ураховуючи вищезазначене, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи те, що справа є малозначною та розглянута у спрощеному позовному провадженні за відсутності сторін, суд дійшов висновку про покладання на відповідача обов'язку по відшкодуванню 7000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 гривень.
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором № С-405-006677-18-980 від 15.03.2018 в сумі 15 656 (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) гривень 26 копійок, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 6 269,12 гривень та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 9 387,14 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» судові витрати у сумі 10028 (десять тисяч двадцять вісім) гривень, які складаються із: судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 39992082,
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Добрєв М. В.