Справа № 127/37993/24
Провадження № 33/801/183/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.
Доповідач: Сопрун В. В.
25.02.25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В.,
за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її адвоката Петренко О.М.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 січня 2025 року,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №040815, 14 листопада 2024 року, водій ОСОБА_1 о 00:30 год в м. Вінниця, вул. Пирогова, 172, керувала транспортним засобом «Volkswagen Е-Golf» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109в. Висновок №1018 результат позитивний алкогольне сп'яніння 0,40%, 0,34%, чим порушила п.2.9а ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 січня 2025 року визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн на користь держави.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм процесуального права під час розгляду справи. Просила скасувати постанову суду та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_1 та її адвоката Петренко О.М., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ст.130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, яка керує транспортним засобом.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з наявними та дослідженими судом доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №040815 від 14 листопада 2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- результатом тесту 0,61 ‰;
- направленням на огляд водія транспортного засобу;
- висновком №1018 від 14 листопада 2024 року результат позитивний алкогольне сп'яніння 0,40%, 0,34%,
Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є об'єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у відсутності свідків, апеляційним судом не береться до уваги, оскільки ст.266 КУпАП не вимагає залучення свідків в разі проведення огляду поліцейським з застосуванням відеофіксації.
Судом першої інстанції встановлено, що на відеозаписі зафіксовано, як працівниками патрульної поліції водієві ОСОБА_1 було запропоновано проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» і вона на це погодилася, після цього огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння також був проведений у спеціалізованому медичному закладі КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради», оскільки ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу не погодилась.
Результат тесту ОСОБА_1 проведеного о 01:04 год 14 листопада 2024 року на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» - 0,61 % проміле.
Результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у спеціалізованому медичному закладі КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» Вінницької обласної ради», проведеного о 01:40 год 14 листопада 2024 року, згідно з висновком, складеним на підставі акту медичного огляду №1018 - 0,40% та 0,34% проміле.
Зокрема з відеозапису не вбачається будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 ні під час огляду на місці зупинки транспортного засобу, ні під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Не спростовують також правильних висновків суду доводи скаржника про те, що працівники поліції в супереч ч. 1 ст. 266 КУпАП, не здійснили тимчасове затримання транспортного засобу та не відсторонили її від керування цим транспортним засобом, оскільки такі доводи не спростовують вину ОСОБА_1 та не свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема, з відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 про те, що їй їхати не можна, на, що вона вказала, що машину залишить на місці зупинки.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав.
Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , яка категорично заперечила свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі.
Апеляційний суд звертає увагу, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Посилання апелянта на порушення її прав через розгляд справи у її відсутності та адвоката, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ч.1 ст.130 КУпАП до цього переліку не входить.
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 забезпечено право на участь у судовому розгляді задля усунення можливих порушень, чого по справі не встановлено, натомість доведеність вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відповідає критерію «поза розумним сумнівом».
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Крім того, під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним судом не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.130, ст.294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Сопрун