Єдиний унікальний номер №943/2901/24
Провадження №3/943/103/2025
21 лютого 2025 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці не встановлено, жителя АДРЕСА_1
за ст. 130 ч.1 КУпАП -
встановив :
З протоколу серії ЕПР1 № 202378 від 22.12.2024 року, вбачається, що 22.12.2024 року о 03.00 год в м. Буську по вул. Заводська, 12, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Вольво, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі, відмовився від відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за вказаним у протоколі місцем його проживання. Забезпечив явку представника адвоката Скоробогатого М.В., який заперечив вину водія ОСОБА_2 у інкримінованому йому порушенні, мотивуючи тим, що поліцейськими проведено огляд водія з порушенням прав останнього, водій пояснював, що не може пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки хворіє, має температуру, його болить горло, захрип. Крім того поліцейським не було запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння ні на місці зупинки, ні в медичному закладі, лише роз'яснено таке право. Перед тим, як зупилили автомобіль працівники поліції, бризкав горло спреєм, можливо тому й салону автомобіля чути запах алкоголю. Водій керував автомобілем під час дії комердантської години, оскільки поросив приїхати на допомогу товаришу ОСОБА_3 , який в дорозі пробив колесо, яке сам поміняти не зміг, оскільки нещодавно переніс травму. Тому враховуючи наведене, просить закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на сповіщення водія про розгляд адміністративних матеріалів, такий скористався правом на залучення захисника у справі, судом вирішено провести розгляд справи у відсутності водія, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
Вислухавши думку захисника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
З наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Отже, пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння відмовився, що підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 202378 від 22.12.2024, де викладена фабула вчиненого правопорушення;
- відеозаписом події, який міститься на компакт-диску, де чітко зафіксована відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку і на місці зупинки і в медичному закладі;
- направленням на огляд водія на медичний огляд в КНП Буська ЦРЛ;
- інформацією - довідкою ВП №2 відносно водія;
- рапортами інспектора СРПП ВП №2.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП будь-який відеозапис (до того ж зафіксований не в автоматичному режимі) на якому є будь-які фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що причиною зупиники автомобіля під керуванням ОСОБА_2 слугувало керування транспортним засобом під час дії комендантської години, що підтверджено і захисником, в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засміданні показав, що в суботу, 21 грудня 2024 року приблизно о 23.30 год їхав з Радехова, біля с. Нивиці пробив а автомобілі колесо, подзвонив до ОСОБА_2 поросив приїхати і допомогти поміняти колесо, оскільки сам після після травми і не міг цього зробити. ОСОБА_2 приїхав, поміняв колесо, казав що хворий, захрип, бризкав горло (чим саме, не бачив). Під час розмови ОСОБА_2 поводив себе адекватно.
З показів свідка ОСОБА_4 встановлено, що 22.12.2024 року під час потрулювання м. Буська, зупинили автомобіль ОСОБА_2 на вул. Заводській в м. Буську. При розмові з водієм, сказав такому, що з салону автомобіля чути запах алкоголю, запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. На таку пропозицію, водій вийшов з автомобіля і почав відходити від транспортного засобу, сказав, що болить горло, тому не може продути алкотестер. З дій водія, зрозумів, що останній відмовляється проходити огляд на стан сп'яніння. На запитання, чи вживав алкоголь, водій не відповів. Після чого було складено протокол за відмову проходження огляду водієм на стан сп'яніння, за п. 2.5. ПДР України.
Так, з оглянутого в судовому засідання відеозаписі з місця події з нагрудної камери поліцейського, на якому послідовно відтворені події 22.12.2024 року за участі ОСОБА_2 . Зокрема вбачається, що останній після зупинки керованого ним автомобіля, перебуваючи на водійському сидінні показав, що "не буду нічого говорити та проходити, оскільки захрип, болить горло". Потім вийшов з автомобіля, не звертаючи уваги на працівників поліції, почав відходити від автомобіля, поки поліцейський роз'яснював права водю та пропонував пройти огляд на стан сп'яніння. на відео зафіксовано, що водій поводив себе зухвало, зверхньо, відмовився надавати будь які пояснення.
На 1 відеофайлі, на 5,30 хв зафіксовано пропозицію поліцейського водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, якій послідувала відмова водія «..нічого не буду говорити і проходити..» На неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд, водій ухилявся від прямої відповіді «..не буду прохидити.., ..не можу проходити.., чуєте як я говорю». Однак на 6,03 хв відео зафіксована відмова водія від проходження огляду, зазначив «..нічого не буду проходити..». Крім того, на 6,35 хв запису поліцейський знову запропонував водію пройти огляд, вказавши, що чує від водія запах алкоголю з порожнини рота, однак водій вкотре відмовився. Також водій відмовився підписувати та отримувати протокол, надавати будь які пояснення, «..копію матеріалів отримувати не буду..» (7,35 хв).
Таким чином, докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, сумніву у їх достовірності, законності та належності не має.
При цьому суд не бере до уваги доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП з підстав вживання ним ліків, а саме спрею від болю в горлі (який в своєму складі містить спирт), внаслдіок чого поліцейський міг почути запах алкоголю, як такі, що не підтверджені належними засобами доказування.
Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_3 , як такі, що не спростовують факту вчинення ОСОБА_2 порушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 .. В ході спілкування з водієм у інспектора виникла підозра про його перебування в стані алкогольного сп'яніння, тому останньому було кілька раз запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння, від чого водій щораз відмовлявся. Наслідки такої відмовити теж було неодноразово роз'яснено.
Крім того поведінка водія на місці зупинки транспортного засобу свідчила про його не бажання проходити освідування на стан алкогольного сп'яніння.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 був ознайомлений з тим, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто йому було відомо про поставлене у провину правопорушення. Йому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також наслідки відмови від проходження такого огляду. Водій відмовився від підпису у протоколі та дачі пояснень, та отримувати протокол чи інші матеріали.
Щодо посилань захисника, що водію не вручено направлення в лікарню для проходження медичного огляду, не зафіксовано складання такого, слід зазначити наступне.
До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким водій ОСОБА_2 22.12.2024 року о 03.18 год направлявся у КНП "Буська ЦРЛ". При цьому суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що на відеозаписі не зафіксовано процесу складання направлення у медичний заклад, оскільки не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу встановлення факту оформлення відповідного направлення до медичного закладу працівником поліції, так як наявність такого направлення має правове значення для лікаря медичної установи, який у цьому випадку повинен провести медичний огляд.
Підсумовуючи наведене, ОСОБА_2 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, яке в даному випадку є безальтернативним, та стяннути з останнього в користь держави судовий збір.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнення накладається у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283, 307-308 КУпАП, суддя -
постановив :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
У задоволенні клопотання адвоката Скоробогатого Миколи Вікторовича, відмовити.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд.
Суддя Б. М. Журибіда