Єдиний унікальний номер №943/2900/24
Провадження №3/943/102/2025
21 лютого 2025 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці не встановлено, жителя АДРЕСА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП -
встановив :
З протоколу серії ЕПР1 №204341 від 24.12.2024 року, вбачається, що цього ж дня 24.12.2024 року о 20.03 год на 482 км автодороги Київ - Чоп поблизу с. Янгелівка Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Мерседес Бенц Спрінтер, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі, водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу, під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за вказаним у протоколі місцем його проживання. Забезпечив явку представника, адвоката Скоробогатого М.В.. Останній заперечив вину водія ОСОБА_2 у інкримінованому йому порушенні, мотивуючи тим, що поліцейськими проведено огляд водія з порушенням, не використано ліхтарик. Крім того поліцейським не враховано пояснення водія, оскільки ОСОБА_2 пояснював, що везе гуманітарну допомогу, тому не може залишити машину та багаж посеред лісу на дорозі та поїхати з працівниками поліції в медичний заклад, погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера. Крім того, ОСОБА_2 має виразку шлунка, був госпіталізований після даного випадку, йому категорично заборонено вживати алкоголь. Також має проблеми з очима, перед тим як його зупинили працівники поліції, закапав очі краплями, тому можливо зіниці очей не реагували на світло. Враховуючи наведене, просить закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях водія.
Вислухавши думку захисника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до абз. 1 п. 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6 розділу Х із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ №808 від 05.11.2021).
Судом встановлено, що 24.12.2024 року о 20.03 год на 482 км автодороги Київ - Чоп поблизу с. Янгелівка Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Мерседес Бенц Спрінтер, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога водій відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказане підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
-даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 204341 від 24.12.2024 року, де викладена фабула правопорушення. ОСОБА_2 від дачі пояснень відмовився, про що зазначено в протоколі;
-направленням в Буську ЦРЛ з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, виписаним інспектором СРПП ВП №2 Золочівського ВРП 24.12.2024;
-відеозаписом з камер поліцейського, на якому зображені події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме зупинка поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 шляхом переслідування з застосуванням м сигналу синього та червоного кольорів, пропозиція поліцейського пройти водію огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку, та відмова останнього від проходження такого огляду;
-рапортом інспектора СРПП ВП №2 від 24.12.2024 року.
Судом встановлено, що причиною зупинки поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_2 було телефонне повідомлення на гарячу лінію поліції за номером 102 від ОСОБА_3 , який повідомив, що попереду нього на автодорозі М-06 Київ -Чоп поблизу м. Буська рухається автомобіль марки Мерседес та порушує правила дорожнього руху (неодноразовий виїзд на смугу зустрічного руху).
Згідно письмових пояснень очевидця ОСОБА_3 та наданих пояснень поліцейському, що зафіксовані на відеокамеру, керуючи автомобілем, попереду нього їхав автомобіль, який «виляв» по дорозі, часто виїжджав на смугу зустрічного руху, чим неодноразово створював аварійну ситуацію, тому подзвонив на 102 і повідомив даний факт.
Положеннями п. 2.5 ПДР встановлено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч.1 ст. 130 КУпАП.
Проаналізувавши вищевказані документи у справі, відеозапис, приходжу переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Отже, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_2 порушив вимогу п. 2.5 ПДР.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, враховуючи вище викладене, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у відмові від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду в закладі охорони здоров'я на стан наркотичного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП, такий є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Поліцейськими повністю дотримані вимоги Інструкції №1395, щодо процедури огляду ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння, а також порядок фіксації відмови останнього від проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я, зокрема на відео зафіксовано покази водія «…давайте пройду огляд на місці, проїхати в медичний заклад, ні» а тому порушень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими, не встановлено. Поліцейським чітко роз'яснено водію порядок огляду на стан наркотичного сп'яніння та, що такий проводиться лише в медичному закладі. На відео зафіксовано, що поліцейським неодноразово запропоновано водію пройти огляд, та неодноразові відмови водія пройти такий огляд в медичному закладі.
Посилання захисника на порушення огляду водія, не використано діхтарик, а лише ліхтарик з телефону поліцейського, судом не беруться до уваги, оскільки такі не спростовують вчинення водієм правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП щодо відмови пройти огляд на стан сп'яніння, коли у поліцейського виникла така підозра.
Також не заслуговують на увагу посилання захисника, що ОСОБА_2 відмовився їхати в медичний заклад для проведення огляду, оскільки перевозив гуманітарну допомогу на велику суму та боявся залишити транспортний засіб посеред дороги без нагляду.
Також суд не бере до уваги виписки з медичних документів ОСОБА_2 захворювання очей та виразкова хвороба шлунка останнього не спростовує його провину щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В матеріалах справи відсутні та ОСОБА_2 та його захисником Скоробогатим М.В. не надано доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам закону.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Невизнання водієм своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність останнього, згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Також слід стягнути з останнього в користь держави, на підставі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнення накладається у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283, 307-308 КУпАП, суддя -
постановив :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд.
Суддя Б. М. Журибіда