Справа №-613/1601/23 Провадження №-2/613/24/25
18 лютого 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Шалімова Д.В.,
за участю секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу 613/1601/23 пров. №2/613/76/25 за позовом військової частини НОМЕР_1 , представник позивача Кривоносюк М.А. до ОСОБА_1 , про стягнення матеріальної шкоди,-
Командир військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліна І.В., про стягнення матеріальної шкоди, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 , як спадкоємця ОСОБА_3 , на користь військової частини НОМЕР_1 борг, за завдану спадкодавцем ОСОБА_3 державі в особі Збройних Сил України матеріальну шкоду, у сумі 40 646, 51 грн. , та судові витрати в сумі 2 684 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що у військовій частині, що підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 , на посаді начальника радіолокаційної станції PJIC 19Ж6 № 92Ж032, проходив службу старший лейтенант ОСОБА_3 . В період проходження військової служби, ним державі в особі Збройних Сил України, внаслідок втрати ввіреного йому майна, завдано матеріальну шкоду на суму 156 266, 89 грн. Вказану шкоду він визнав у повному обсязі та погодився її відшкодовувати в добровільному порядку шляхом відрахувань на користь позивача 20 % із усього його грошового забезпечення. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» від 04 березня 2016 року №102 наказано помічнику командира - начальнику фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_1 щомісячно здійснювати відрахування в дохід держави у розмірі 20 % із суми нарахованого місячного грошового забезпечення начальника радіолокаційної станції в/ч НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_3 . З моменту видання наказу № 102 від 04 березня 2016 року та до 04 червня 2020 року, ОСОБА_3 , матеріальна шкода завдана державі в особі Збройних Сил України, частково відшкодована у сумі 115 620, 38 грн., невідшкодованою залишилася сума у 40 646, 51 грн. Разом з тим, у травні 2023 року командуванню військової частини НОМЕР_1 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , помер. Таким чином, на день смерті ОСОБА_3 невідшкодованими залишаються 40 646, 51 грн. завданої держави в особі Збройних Сил України матеріальної шкоди. 16 травня 2023 року до Васильківської міської державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліної І.В. направлено запити з проханням надати інформацію щодо того, чи зверталися після смерті ОСОБА_3 , до нотаріальних органів його спадкоємці. Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліна І.В. повідомила, що нею дійсно за заявою спадкоємиці ОСОБА_2 було заведено спадкову справу № 40/2020. В середині травня 2023 року, представником позивача на адресу приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліної І.В. направлено кредиторську претензію про задоволення вимог кредитора спадкоємця. Приватним нотаріусом Смоліною І.В. кредиторську претензію про задоволення вимог кредитора направлено спадкоємцю. Спадкоємиця ОСОБА_3 вимоги кредитора про відшкодування 40 646, 51 грн. завданої державі в особі Збройних Сил України матеріальної шкоди не виконала, що в свою чергу спонукає військову частину НОМЕР_1 звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2023 року позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області, про стягнення боргу кредитором спадкодавця - залишено без руху.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2023 року дану позовну заяву, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 27 листопада 2023 року, задоволено клопотання представника позивача про проведення засідань в режимі відеоконференції, проведення судових засідань вирішено здійснювати в режимі відеоконференції між Богодухівським районним судом Харківської області та Васильківським міськрайонним судом Київської області.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 11 січня 2024 року, задоволено клопотання представника позивача Військової частини НОМЕР_1 про витребування доказів, витребувано у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліної І.В. копію спадкової справи № 40/2020, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 18 березня 2024 року, закрито підготовче засідання у даній справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2024 року, вирішено продовжити розгляд справи в залі судового засідання Богодухівського районного суду Харківської області.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності , позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. При цьому зазначила, що позовні вимоги не визнає та проти задоволення позову заперечує.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що згідно зі змістом копії рапорта ОСОБА_3 від 04 березня 2016 року, останній в повному обсязі визнає свою провину та просить дозволу відшкодовувати збитки у грошовому еквіваленті шляхом проведення відрахувань за завдану матеріальну шкоду на користь держави у розмірі 20 відсотків від усього нарахованого грошового забезпечення, після утримання податків.
Відповідно до копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 №102 від 04 березня 2016 року, 04 березня 2016 року до військової частини НОМЕР_1 встановленим порядком надійшов рапорт начальника радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_3 щодо визнання ним, як матеріально відповідальною особою, вини у скоєнні правопорушення, яким була завдана матеріальна шкода державі. Вказаний рапорт у межах компетенції розглянутий командиром військової частини НОМЕР_1 , проведена бесіда з військовослужбовцем (за результатами якої складений аркуш бесіди) та встановлено, що сума матеріальних збитків, яка підлягає відшкодуванню складає 156 266,89 грн. Помічнику командира - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 матеріальні збитки, завдані державі на суму в розмірі 156 266,89 грн. внести до Книги обліку стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_1 (ф-35). Помічнику командира - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 щомісячно здійснювати відрахування в дохід держави у розмірі 20 % із суми врахованого місячного грошового забезпечення начальника радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_3 .
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Гутянською селищною радою Богодухівського району Харківської області 11 червня 2020 року, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №24.
Відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 від 19 червня 2023 року, направленого на адресу ОСОБА_2 , у військовій частині, що підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 , на посаді начальника радіолокаційної станції, проходив службу старший лейтенант ОСОБА_3 . В період проходження військової служби, ним державі в особі Збройних Сил України, внаслідок втрати ввіреного йому майна, завдано матеріальну шкоду на суму 156 266, 89 грн. ОСОБА_3 , матеріальна шкода завдана державі в особі Збройних Сил України, частково відшкодована у сумі 115 620, 38 грн., невідшкодованою залишилася сума у 40 646, 51 грн. Відповідно до спадкової справи №40/2020, остання є спадкоємцем боржника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України, просить відшкодувати заборгованість, яка виникла, в розмірі 40 646,51 грн., шляхом перерахування на банківський рахунок військової частини.
Згідно з копією спадкової справи №40/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , заведеної приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліною І.В., спадкоємицею після померлого ОСОБА_3 , є його сестра - ОСОБА_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Останній, 26 грудня 2020 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , спадщина на яку видано свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 4,1193 га., кадастровий №6320855300:01:005:0112 місце розташування : Харківська область, Богодухівський район, Гутянська селищна рада.
25 травня 2023 року військова частина НОМЕР_1 звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліної І.В. з претензією ( повідомленням) про задоволення вимог кредитора спадкоємцями, згідно якої у зв'язку з тим, що зобов'язання боржника не виконано, просить прийняти претензію та повідомити спадкодавців ОСОБА_3 про необхідність повністю задовольнити вимоги кредитора, сплативши протягом 20 днів з моменту ознайомлення з даною претензією, залишку боргу ОСОБА_3 у розмірі 40 646,51 грн., на розрахунковий рахунок кредитора (військової частини).
Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 04 вересня 2024 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище після державної реєстрації шлюбу: « ОСОБА_5 », актовий запис № 101.
Відповідно до ст. ст. 1, 2, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.
Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.
Порушення вимог чинного законодавства України при використанні закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України військового майна, що спричинило його втрату порушує економічні інтереси держави.
Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, визначає Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 року № 2171-III.
Згідно з п. 2 зазначеного Положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов'язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.
Пунктом 8 Положення передбачено, що залежно від того навмисно чи необережно заподіяно шкоди, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.
Згідно з п.13 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Відповідно до п.14 Положення - військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.16 Положення - розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово- роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.
Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
За нормами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 було в повному обсязі визнано свою провину, та з його грошового забезпечення проводилось відрахування коштів на користь держави у розмірі 20 відсотків, до часу смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Невідшкодованою залишилась сума у розмірі 40 646, 51 грн.
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його сестра ОСОБА_6 , яка прийняла спадок.
У відповідності до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1231 ЦК України передбачено, що до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
Згідно статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Командуванню військової частини НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_3 стало відомо у травні 2023 року, після цього військова частина звернулась до Васильківської міської державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліної І.В. з проханням надати інформацію щодо спадкоємців ОСОБА_3 . У відповідь на дане звернення приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліною І.В. було повідомлено, що спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 є - ОСОБА_2 , яа прийняла спадщину. Після цього, представником позивача на адресу приватного нотаріуса було направлено кредиторську претензію про задоволення вимог кредитора спадкоємця, яку в подальшому нотаріусом направлено спадкоємиці.
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Крім того, суд зазначає, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до пункту 4 частини 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобовязані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
У ч.ч. 1, 2, 8 ст. 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідачка надала до суду заяву в якій заначає, що не визнає позову, але жодних аргументів та доказів щодо підстав його невизнання, суду не надала.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, в межах вартості отриманого спадкового майна, в сумі 40 646, 51 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України, належить стягнути з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 326, 1166, 1218, 1231, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 43, 76, 83, 141, 263 - 265, 272, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , про стягнення матеріальної шкоди - завдовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військовї частини НОМЕР_1 , в межах вартості отриманого спадкового майна, матеріальну шкоду в сумі 40 646 ( сорок тисяч шістсот сорок шість) гривень 51 копійку та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривни.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2025 року .