Справа № 594/5/25
Провадження №2/594/150/2025
17 лютого 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Козій Я.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягувати з останнього аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 грн, щомісячно на період її навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку. Посилається на те, що 04.07.2024 їхній з відповідачем донці ОСОБА_4 виповнилося 18 років. 01.09.2021 вона поступила у Чортківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені О.Барвінського, в якому і навчається на даний час на четвертому курсі. Строк навчання до 28.06.2025. На навчання доньки вона несе матеріальні витрати, а саме сплачує за її проживання у гуртожитку 2250 грн за пів року, на харчування, на придбання книжок, канцелярського приладдя, на проїзд 374,40 грн на місяць, на поповнення мобільного телефону та Інтернет зв'язок. Відповідач є фізично здоровим і на даний час проживає та працює у Польщі, має стабільний дохід.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 січня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в зал судового засідання не прибула, у позовній заяві просить справу слухати у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в зал судового засідання не прибув, викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Борщівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 11.09.2019.
Згідно довідки Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського від 02 грудня 2024 року № 867 ОСОБА_3 є студенткою четвертого курсу даного навчального закладу. Спеціалізація соціальна робота, джерело фінансування бюджет. Термін навчання з 01 вересня 2021 року по 28 червня 2025 року.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17.12.2024, у відповідача ОСОБА_2 станом на 17.12.2024 наявна заборгованість в сумі 16359,04 грн зі сплати аліментів в користь ОСОБА_1 на утримання дочок ОСОБА_3 .
На підтвердження витрат, які несе позивач ОСОБА_1 на навчання дочки ОСОБА_5 , така надала квитанції та чек, згідно яких нею сплачено 2250 грн за гуртожиток, 434 грн за послуги зв'язку, 200 грн телекомунікаційних послуг, 46,80 грн за квиток на проїзд за маршрутом Чортків-Лосяч.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України(далі -СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Отже, Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Тобто, обов'язок утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, кожен з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що у зв'язку з навчанням повнолітня дочка сторін потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати як позивачка, так і відповідач.
Відповідач в зал судового засідання не прибув, відзиву на позов не подав, не надав інформації про свої доходи, доказів на спростування доводів позивача не надав.
Суд враховує, що відповідач є працездатним, спроможним заробити кошти, вважає, що він може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, що продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує такої допомоги, а тому є підстави для стягнення з відповідача аліментів на її утримання.
Враховуючи викладене вище суд вважає, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача в користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі розмірі 3000 грн щомісячно, починаючи з дати подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Разом із тим, відповідно до приписів статей 192, 201 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 182, 199-201 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 206, 263-265, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) грн щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 02 січня 2025 року і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 лютого 2025 року.
Суддя Чир П. В.