Справа № 638/2774/25
Провадження № 2-а/638/143/25
24 лютого 2025 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шамраєв М.Є., при прийнятті позовної заяви позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою суду від 19.02.2025 позовна заява була залишена без руху та надано час для усунення недоліків.
Позивачем усунено недоліки, а саме доплатив судовий збір у розмірі 484,48 грн та надав суду докази його сплати.
Тож суд вважає, що позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконав вимоги, визначені ст. 160-161 КАС України, відтак відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України позовна заява вважається поданою в день первинного її подання до суду.
Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням зазначеного даний адміністративний позов слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.
Водночас як убачається позовної заяви, адміністративний позов заявлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
П.7 Положення передбачає, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Також згідно з п. 3 Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Згідно з п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
При цьому від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а.
Відповідно до ч. 3 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Тож відповідно до ст. 43 КАС України ІНФОРМАЦІЯ_1 як відокремлений підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_2 не є окремою юридичною особою, отже, не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності, а тому не може виступати відповідачем у цій справі, тому суд вважає, що належним відповідачем у даній справі має бути ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, проте, останній не був визначений позивачем, як відповідач у цій адміністративній справі.
За змістом ч. 3 - 7 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що суд позбавлений можливості замінити первісного відповідача належним відповідачем або залучити другого відповідача, не з'ясувавши думку з цього приводу позивача.
За наведених обставин суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи та визнати явку позивача в наступне судове засідання обов'язковою.
Водночас, з метою процесуальної економії та керуючись принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 докази, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись ст. 12, 44, 160, 161, 162, 171, 268-269, 286 КАС України, -
Відкрити провадження у справі за позовною заявою позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Призначити судове засідання на 15 год. 00 хв. 04.03.2025 в залі судових засідань у приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 52-В, к. 108.
У судове засідання викликати учасників справи.
Визнати явку позивача в судове засідання обов'язковою.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_4 та належним чином посвідчені копії наступних документів:
- всіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- всіх доказів на підставі яких було прийнято постанову № 325 від 10.02.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адмністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема:
повістки про виклик на 01.12.2024 о 9 год. 00 хв.;
доказів направлення указаної повістки через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
доказів отримання указаної повістки або повідомлення Укрпошти щодо повернення повістки;
- відомостей з реєстру "Оберіг" відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- відомостей (уточнених даних), наданих ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , через застосунок "Резерв+".
Витребувані докази надати до 03.03.2025.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Копію ухвали надіслати учасникам справи для відома та виконання.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.Є. Шамраєв