Справа №757/54089/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/795/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
13 лютого 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року задоволено клопотання сторони кримінального провадження № 42022000000000455 від 14.04.2022 - прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт майна та накладено арешт на майно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 12», модель 23021RAA2Y, IМEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 у корпусі сірого кольору з чохлом до нього;
- мобільний телефон «Redmi Note 9», модель M2003J15SG, IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 з сім-карткою НОМЕР_6 у корпусі бірюзового кольору;
- товарний чек № 528-0001532 від 07.06.2024 з підписом ОСОБА_6 на 1 арк.;
- квитанція ID 3717771468507294, квитанція ID 3717771468507381, тримач для сім-картки «Lifecell» НОМЕР_7 , пам'ятка про запобігання та протидію домашньому насильству з підписом ОСОБА_6 на 1 арк., банківська картка «OTP банк» № НОМЕР_8 ОСОБА_10 .
Зобов'язано слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт майна.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною. Висновки слідчого судді не підтверджуються доказами (документами), які прокурор надав до клопотання про арешт майна від 15.11.2024.
Апелянт вказує на те, що слідчий суддя в ухвалі не вказує, які ж саме підстави дали право вважати, що вилучене майно під час обшуку відповідає критеріям речового доказу згідно ст. 98 КПК України. Всупереч п. 2 ч. 5 ст. 173 КПК України слідчий суддя не вказав підстави застосування арешту майна ОСОБА_6 , а лише зацитував норми КПК України.
Також апелянт зазначає, що клопотання прокурора про арешт майна є необґрунтованим і безпідставним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна, в підтримку поданої апеляційної скарги, яку останній підтримав з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000455 від 14.04.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 369, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388 КК України, за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 18.11.2024 прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 12», модель 23021RAA2Y, IМEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 у корпусі сірого кольору з чохлом до нього;
- мобільний телефон «Redmi Note 9», модель M2003J15SG, IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 з сім-карткою НОМЕР_6 у корпусі бірюзового кольору;
- товарний чек № 528-0001532 від 07.06.2024 з підписом ОСОБА_6 на 1 арк.;
- квитанція ID 3717771468507294, квитанція ID 3717771468507381, тримач для сім-картки «Lifecell» НОМЕР_7 , пам'ятка про запобігання та протидію домашньому насильству з підписом ОСОБА_6 на 1 арк., банківська картка «OTP банк» № НОМЕР_8 ОСОБА_10 .
На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи групи компаній корпорації «ЮНІГРАН», та інші окремі проросійсько налаштовані громадяни, здійснюють фінансування дії, з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що власник корпорації «ЮНІГРАН» ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_9 , має подвійне громадянство України та російської федерації (паспорт громадянина РФ серії НОМЕР_10 виданий 18.03.2014) створив на території України протиправний механізм по виведенню грошових коштів отриманих шляхом ухилення від сплати податків за кордон з подальшим їх використанням для фінансування країни агресора.
Так група компаній корпорації «ЮНІГРАН», до якої входять: ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 32658487), ПАТ «Малинський каменедробильний завод» (ЄДРПОУ 04011905), ПрАТ «Пинязевицький кар'єр» (ЄДРПОУ 01374553), ТОВ «ЮНІГРАН» (ЄДРПОУ 24584514), ТОВ «ДБК Модуль» (ЄДРПОУ 44467810), ТОВ «Альянс-Союз» (ЄДРПОУ 30440191), ТОВ «Бріззо» (ЄДРПОУ 41853802), АТ «Коростенський кар'єр» (ЄДРПОУ 00292422), МРГО «СМТ Барвінківське» (ЄДРПОУ 36105665), ТОВ «Юнігран-Сервіс» (ЄДРПОУ 34082463) кінцевим беніфіціарним власником яких був ОСОБА_14 , спеціалізуються на видобутку корисних копалин (щебню) на родовищах Малинського, Коростенського та Пинязевицького гранітних кар'єрів Житомирської області та річкового піску.
Механізм протиправної діяльності полягає в ухиленні від сплати податків шляхом мінімізації рентних платежів під час видобутку граніту, що призводить до суттєвих втрат бюджету, а також неефективного та нераціонального використання надр.
Суть мінімізації рентної плати за користування надрами полягає у тому, що надровидобувними підприємствами ПАТ «Малинський каменедробильний завод», ПрАТ «Пинязевицький кар'єр» та АТ «Коростенський кар'єр» (підприємствами, що володіють спеціальними дозволами на користування надрами) здійснюється декларування фактичної вартості реалізації (розрахункової вартості) гірничої маси, яка у декілька разів менша від вартості товарної продукції (щебеню, каменю бутового та ін.) яка реалізується кінцевому користувачу від ТОВ «ЮНІГРАН», ТОВ «ДБК Модуль», ТОВ «Альянс-Союз» власником яких є - ОСОБА_14 . Вказані компанії фактично використовуються як транзитери, так як переробка гірничої маси здійснюється безпосередньо на надровидобувних підприємствах. У свою чергу, зазначене суттєво (у кілька разів), зменшує базу оподаткування, яка залежить від ціни готової продукції, що за попередніми оцінками призводить до втрат бюджету на десятки мільйонів гривень.
У червні 2022 року на майно компаній кінцевим бенефіціарним власником яких був ОСОБА_14 було накладено арешт. Останній, розуміючи, що він є громадянином російської федерації, яка вчиняє збройну агресію проти України, а також те що він підтримував дії керівників держави рф, ОСОБА_14 вчинив дії щодо збереження свого майна. Діючи у власних інтересах ОСОБА_14 з метою збереження майна та активів компаній, які зареєстровані в Україні та кінцевим бенефіціарним власником яких він є, передав довіреній особі ОСОБА_15 (громадянка Сполученого Королівства) свої частки власності в іноземних компаніях через які він володів товариствами зареєстрованими в Україні.
12.05.2023 Президент України указом №279/2023 ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про санкції до ОСОБА_16 та ОСОБА_17 - власників компаній-надрокористувачів із групи UNIGRAN.
У подальшому, колишній депутат Броварської міської ради ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи на меті особисте збагачення, вступив у злочинну змову із ОСОБА_14 , якому запропонував за винагороду для себе, у вигляді частини активів підсанкційних компаній, використати власні зв'язки в державних органах, з метою впливу на осіб уповноважених на виконання функцій держави з метою послаблення санкційних обмежень та зняття арештів із активів компаній кінцевим бенефіціарним власником яких був ОСОБА_14 . Вказані дії надали б змогу вчинити дії по передачі майна від компаній, які мають кінцевим бенефіціарним власником підсанкційну особу на новостворені товариства, що перешкодить державним органам націоналізувати їх, та надасть змогу безперешкодно використовувати для подальшого ведення господарської діяльності ОСОБА_14 спільно із ОСОБА_18
20 жовтня 2023 року Печерським районним судом м. Києва знято арешт з активів групи компаній «Юнігран».
У подальшому ОСОБА_18 за попередньою змовою групою осіб до складу якої увійшли: директор ТОВ «Малинська видобувна компанія» ОСОБА_19 , директор ТОВ «Юнігран-Сервіс» ОСОБА_20 , засновник та директор ТОВ «НОВЕЛ ПРОМ» ОСОБА_21 , директор ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос» ОСОБА_22 , директор ТОВ «Юні Люкс» ОСОБА_23 , директор ТОВ «Юні Стоун Пленет» ОСОБА_24 , головний бухгалтер ТОВ «Юні Стоун Пленет» ОСОБА_25 , директор та головний бухгалтер ТОВ «Юні Сервіс» ОСОБА_26 , директор ТОВ «Коростенська видобувна компанія» ОСОБА_27 , представник ТОВ «Юні Люкс», ТОВ «Юні Стоун Пленет», ТОВ «Юні Сервіс», ТОВ «Малинська видобувна компанія», ТОВ «Коростенська видобувна компанія» ОСОБА_28 , директор ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран Сервіс» ОСОБА_6 , директор ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос» ОСОБА_29 та директор ТОВ «Юні Сервіс» ОСОБА_30 , внаслідок пливу на осіб уповноважених на виконання функцій держави та зловживання останніми своїми службовими повноваженнями відбулись дії щодо перереєстрації права власності. Зокрема на початку 2024 року активи ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс», продаються в адресу двох новостворених компаній, ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос», кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Посадові особи вказаних товариств діючи відповідно до спільного узгодженого плану одразу ж перепродають усі отримані активи в адресу нових, спеціально зареєстрованих трьох товариств, ТОВ «Юні Люкс» (45381519), ТОВ «Юні Стоун Пленет» (45234489) та ТОВ «Юні Сервіс» (45374680), кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_18 .
15.11.2024 слідчим слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_32 , відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку вилучено наступні речі:
- мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 12», модель 23021RAA2Y, IМEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 у корпусі сірого кольору з чохлом до нього, який поміщено до спеціального пакету № WAR 0122932;
- мобільний телефон «Redmi Note 9», модель M2003J15SG, IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 з сім-карткою НОМЕР_6 у корпусі бірюзового кольору, який поміщено до спеціального пакету № WAR 0122933;
- товарний чек № 528-0001532 від 07.06.2024 з підписом ОСОБА_6 на 1 арк.;
- квитанція ID 3717771468507294, квитанція ID 3717771468507381, тримач для сім-картки «Lifecell» НОМЕР_7 , пам'ятка про запобігання та протидію домашньому насильству з підписом ОСОБА_6 на 1 арк., банківська картка «OTP банк» № НОМЕР_8 ОСОБА_10 , які поміщено до спеціального пакету № PSP 2141043.
Вказані речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні постановою слідчого від 15.11.2024.
19.11.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна та накладено арешт на майно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за № 42022000000000455 від 14.04.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 369, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388 КК України, за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, слідчий суддя виходив з того, що прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягало задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження та з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Відповідно до наданої під час апеляційного розгляду, копії ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року вбачається, що вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_33 на проведення обшуку, який був проведений в період часу з 08.36 год. по 09.19 год. - 15.11.2024 слідчим слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_32 , відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України квартири за місцем проживання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
Надано дозвіл слідчому слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_34 , на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та вилучення наступних речей:
- мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 12», модель 23021RAA2Y, IМEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 у корпусі сірого кольору з чохлом до нього, який поміщено до спеціального пакету № WAR 0122932;
- мобільний телефон «Redmi Note 9», модель M2003J15SG, IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 з сім-карткою НОМЕР_6 у корпусі бірюзового кольору, який поміщено до спеціального пакету № WAR 0122933;
- товарний чек № 528-0001532 від 07.06.2024 з підписом ОСОБА_6 на 1 арк.,
- квитанція ID 3717771468507294, квитанція ID 3717771468507381, тримач для сім-картки «Lifecell» НОМЕР_7 , пам'ятка про запобігання та протидію домашньому насильству з підписом ОСОБА_6 на 1 арк., банківська картка «OTP банк» № НОМЕР_8 ОСОБА_10 , які поміщено до спеціального пакету № PSP 2141043.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4