Справа № 757/39063/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/299/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
03 лютого 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна» - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20 серпня 2019 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника власника майна ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року задоволено клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20 серпня 2019 року.
Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085.
Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085.
Заборонено службовим особам ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із вказаних свердловин.
Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаних свердловин.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ «Аква-Поляна» - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року про арешт майна, якою накладено арешт на належні ТОВ «Аква-Поляна» свердловини №1-С та №1-Я. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, належного ТОВ «Аква-Поляна».
На обґрунтування скарги, апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді винесена без достатніх на це підстав та з суттєвими порушеннями норм КПК України.
Зазначає, що слідчим суддею не в повній мірі було перевірено доводи прокурора.
Відповідно до клопотання про арешт майна, метою арешту свердловин 1-С та 1-Я, власником яких є ТОВ «Аква-Поляна», прокурором визначено саме збереження їх як речових доказів.
Проте, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 30.08.2024 року, винесеної старшим слідчим в особливо важливих справах другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 62019100000001170, речовим доказом визнано свердловину №1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами №5383 від 30.05.2022 року є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085.
Свердловина №1-Я, що належить ТОВ «Аква-Поляна» відповідно до спеціального дозволу № 5420 від 05.09.2022 року, речовим доказом в межах даного кримінального провадження не визнавалась, відтак відсутні мета та цілі арешту такого майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Інших правових підстав для арешту свердловини №1-Я, як і свердловини №1-С, що належать ТОВ «Аква-Поляна» відповідно до спеціального дозволу № 5420 від 05.09.2022 року та спеціального дозволу №5383 від 30.05.2022 року, прокурором у клопотанні не наведено, адже товариство не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим або юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Апелянт стверджує, що жодних доказів (договорів, актів і т.д.) реалізації води Санаторієм «Поляна» в користь ТОВ «Аква-Поляна» прокурор не надає, як і не наводить інших доводів чи доказів на підтвердження існування правовідносин між ТОВ «Санаторій «Поляна» та ТОВ «Аква-Поляна».
Окрім того, слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва не в повній мірі перевірено доводи прокурора щодо наявності підстав для віднесення арештованого майна, а саме свердловин 1-С та 1-Я, власником яких є ТОВ«Аква-Поляна», до речових доказів.
Апелянт наголошує, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №62019100000001170 розпочато 20.08.2019 року.
Разом з тим, спеціальні дозволи на користування надрами придбано ТОВ «Аква-Поляна» за результатами прилюдних торгів, зокрема свердловина №1-С придбана на підставі договору №8/1-22 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні, з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища підземних вод Солочинської ділянки (проектна свердловина №1-С), яка знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області, укладеного 15 квітня 2022 року.
Як вказано у самих спеціальних дозволах на користування надрами, такі свердловини (як №1-С так і №1-Я) є проектними, тобто ТОВ «Аква-Поляна» отримала право на буріння та вивчення таких свердловин. Лише за наслідками геологічного вивчення може бути отримано право на промислову розробку таких родовищ, що підтверджується угодами №5383 та №5420 про умови на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також програмами робіт з геологічного вивчення, в тому числі досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.
Таким чином, свердловини №1-С та №1-Я не відповідають вимогам до речових доказів, зокрема бути матеріальними об'єктами, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості.
Апелянт вважає, що не може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення (незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а також перевищення встановлених лімітів добування) чи зберегти на собі його сліди свердловина, яка ще не існує, а лише перебуває у стадії буріння.
Окрім того, заборона користування свердловинами в процесі їх буріння та дослідної розробки (фактично зупинка вказаних робіт) призведе до порушення угоди на користування надрами, що може слугувати підставою для припинення дії спеціального дозволу на користування надрами. Також зупинка бурових та пов'язаних з ними робіт може призвести до обвалу (зсуву породи), що заподіюватиме прямих матеріальних втрат для ТОВ «Аква-Поляна» та може призвести до негативних наслідків для надр.
Отже зупинка проведення бурових та дослідних робіт на проектованих свердловинах №1-С та №1-Я не є співрозмірним завданням кримінального провадження та не сприятиме його меті, а становитиме неспівмірне втручання у право на мирне володіння майном, передбачене гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, та призведе до непоправних майнових та фінансових втрат ТОВ «Аква-Поляна».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, як законну та обґрунтовану, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.
Під час досудового розслідування проведено аналітичне дослідження та надано відповідний висновок, згідно якого вбачається ймовірне заниження податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне водокористування води (за період з 01.01.2021 по 31.12.2023) підприємствами: ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття» - на загальну суму 4,8 млн. грн.; ТОВ «Санаторій «Поляна» - на загальну суму 2,+2 млн. грн. та ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини» - на загальну суму 0,5 млн. грн.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 від 30.08.2024 року майно визнано речовими доказами в межах кримінального провадження № 62019100000001170 від 20.09.2019 року майно, а саме:
1. Свердловину № 4-Е, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівському (Свалявському) районі, с. Голубине, с. Солочин, назве родовища ділянка «Квітка Полонини» Голубинського родовища, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами №1970 віє 19.08.1999 року є ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини», код ЄДРПО 02649791.
2. Свердловину № 10-к(р) та № 13-р, які розташовані в Закарпатській області, Мукачівському (Свалявському) районі, частині підділянки санаторій «Сонячне Закарпаття» ділянки «Нова Поляна» Полянського родовища, власником яких згідно спеціального дозволу на користування надрами № 2699 від 03.06.2002 року є ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», код ЄДРПО 02649977.
3. Свердловину № 2-р та № З-p, які розташовані в Закарпатській області, Мукачівському (Свалявському) районі, північній околиці с. Поляна. Полянського родовища, ділянки Поляна Купіль, власником яких згідно спеціального дозволу на користування надрами № 1983 від 10.09.1999 року є ТОВ «Санаторій «Поляна», код ЄДРПО 02649880.
4. Свердловину № 7-ГП(д) та № 9-р, які розташовані в Закарпатській області, Мукачівському (Свалявському) районі, с, Голубине, Солочин, ділянки «Маргіт-1» та «Маргіт-2» відповідно, власником яких згідно спеціального дозволу на користування надрами № 2651 від 01.03.2002 року є ТОВ «Маргіт», код ЄДРПО 22070231.
5. Свердловину № 5-К, яка розташована в Закарпатській області. Мукачівському (Свалявському) районі, 1,3 км. на північ від с. Поляна, ділянка «Ведмежа-2» Полянського родовища, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5918 від 27,02.2014 року є МПП «Алекс», код ЄДРПО 22070018.
6. Свердловину № 1-ск, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського (Свалявського) району, північно-східній околиці с. Голубине, ділянки «Голубине-0031», власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5083 від 14.08.2020 року є ФОП ОСОБА_10 , код НОМЕР_1 .
7. Свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085.
30.08.2024 року прокурор другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20 серпня 2019 року, у якому просив:
- накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085.
- накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085.
- заборонити службовим особам ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із вказаних свердловин.
- заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаних свердловин.
Клопотання обґрунтоване з посиланням на те, що під час досудового розслідування досліджуються обставини щодо неналежного виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов'язків та системне ігнорування вимог ст. ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об'єктів нерухомості, які перебували в управлінні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ: 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ: 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.
Також досліджуються обставини щодо незаконного заволодіння державним майном, а саме цілісними майновими комплексами, пансіонатами, спортивними комплексами, адміністративними будівлями, концертними залами, готелями, іншими об'єктами нерухомості, що розташовані на території України, невстановленими на даний час особами, у тому числі керівниками та працівниками Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур», та інших, заснованих ними суб'єктів господарювання, які розробили злочинний план, згідно якого, крім іншого, місцеві органи виконавчої влади, в порушення вимог Указу Президії Верховної Ради України № 1452-XII від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України від 10.09.1991 «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», Постанови Верховної Ради України № 3943 від 04.02.1994- ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, мали оформити та видати в порушення вказаних вимог законодавства представникам Федерації профспілок України, акціонерних товариств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур», та інших заснованих ними суб'єктів господарювання, свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, яке перебувало в їх віданні, а також подальше незаконне відчуження вказаного майна на користь третіх осіб.
Окрім цього досліджуються обставини про те, що заступник Голови Федерації професійних спілок України ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з числа посадових осіб Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», інших заснованих ними суб'єктів господарювання, а саме ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття», ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини», ТОВ «Санаторій «Поляна» та іншими юридичними та фізичними особами зловживаючи владою, використовуючи посадові повноваження, завдаючи істотної шкоди державним інтересам, здійснюють незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а також перевищення встановлених лімітів видобування.
У ході досудового розслідування заступнику Голови Федерації профспілок України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.12.2022 року оголошено про підозру за фактом розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відсторонено від посади (матеріали відносно нього виділено в окреме провадження).
Встановлено, що ОСОБА_11 разом з підконтрольними керівниками ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ТОВ «Санаторій «Поляна» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», суб'єктів господарської діяльності (покупцями) та іншими невстановленими на даний час особами, серед яких є також працівники Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», члени колегіальних органів управління даного товариства, не бажаючи бути викритими у вчиненні неправомірних дій, розробили злочинний план незаконного відчуження державного майна вищезазначених санаторіїв, згідно якого розподілили між собою ролі та узгодили певний алгоритм дій, що на думку останніх мав надати їх діям вигляд правомірності та запобігти у подальшому їх притягненню до кримінальної відповідальності.
Злочинним планом було передбачено, що уповноваженими особами санаторіїв та ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» спершу описується занедбаний технічний стан об'єктів нерухомості, їх збитковість за результатами господарської діяльності та необхідність отримання інвестиційних коштів для забезпечення подальшої господарської діяльності підприємств системи Федерації професійних спілок України, після чого проводиться його занижена оцінка підконтрольними експертами для того, щоб майбутній визначений покупець здійснив офіційну мінімальну оплату. У подальшому працівниками підконтрольного ПрАТ готуються, погоджуються наглядовою радою товариства та подаються до Федерації професійних спілок України відповідні документи про надання дозволу на реалізацію попередньо визначеного об'єкта нерухомого майна, що перебувало в управлінні цієї юридичної особи; після надання президією Федерації професійних спілок України згоди на відчуження об'єкту нерухомого майна, який планується продати нібито через офіційні конкурсні торги, наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» скликається засідання, на якому остаточно затверджується рішення щодо реалізації визначеного майна, а уповноваженою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» особою оформлюється нотаріальна угода купівлі-продажу цього об'єкта нерухомого майна на підконтрольні суб'єкти господарської діяльності.
Крім того, у під час здійснення оперативно-службової діяльності встановлено, що заступник Голови Федерації професійних спілок України ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з числа посадових осіб Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», інших заснованих ними суб'єктів господарювання, а саме ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття», ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини», ТОВ «Санаторій «Поляна» та іншими юридичними та фізичними особами зловживаючи владою, використовуючи посадові повноваження, завдаючи істотної шкоди державним інтересам, здійснюють незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення. ОСОБА_11 безпосередньо контролює та надає протиправні вказівки щодо об'ємів відпуску води, які в рази перевищують ліміти її видобування та в подальшому відпускається підконтрольним підприємствам за заниженими цінами та понаднормово поза встановленими лімітами, чим завдаються збитки державі у великих розмірах.
З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_11 з підконтрольною групою осіб залучили до протиправної діяльності низку суб'єктів господарської діяльності: ТОВ «Рекреаційні технології» (ЄДРПО 38931246), ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ «Маргіт» (ЄДРПО 22070231), ТОВ «Маргіт-Аква» (ЄДРПО 31298778), МПП «Алекс» (ЄДРПО 22070018), ТОВ «Аква алекс» (ЄДРПО 42782550), ТОВ ВКФ «Алекс ком ЛТД» (ЄДРПО 19261430), ТОВ «Мрія Голд» (ЄДРПО 36586249), ТОВ «Сузір'я» (ЄДРПО 31859132), ТОВ «Аква-Поляна» (ЄДРПО 31859085), ТОВ «Закарпаткурортмінводи» (ЄДРПО 30913062), ТОВ «Сонячне Закарпаття плюс» (ЄДРПО 37917000) та інші юридичні та фізичні особи, яким надаються переваги у видобутку води з свердловин, які належать вищезазначеним санаторіям.
За попередньою змовою з групою осіб з числа посадових осіб Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», інших заснованих ними суб'єктів господарювання мінеральна вода відпускається підконтрольним підприємствам за заниженими цінами та понаднормово поза встановленими лімітами, чим завдаються збитки державі у великих розмірах.
Відповідно отриманої інформації та аналізу податкової звітності встановлено, що на території ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття» зі свердловин здійснюється видобуток мінеральної води та подальший її продаж відповідно до Договору про спільну діяльність від 02.01.2020 року № 6-1р ТОВ «Рекреаційні технології».
Так, керівництвом ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини» за вказівкою ОСОБА_11 здійснюється видобуток мінеральної води та подальший продаж наступним підконтрольним підприємствам: ТОВ «Рекреаційні технології», ТОВ «Маргіт» та МПП «Алекс».
На території ТОВ «Санаторій «Поляна» здійснюється видобуток мінеральної води та подальший її продаж наступним підконтрольним підприємствам: ТОВ «Рекреаційні технології», ТОВ «Аква-Поляна» та МПП «Алекс».
Крім того, відповідно інформації ФОП ОСОБА_10 надаються послуги ТОВ «Рекреаційні технології» з продажу мінеральної води. Відповідно спеціального дозволу зазначений ФОП не має права на продаж, а тільки геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення на ділянці «Голубине-0031» (свердловина № 1-ск).
Надалі службові особи підконтрольних СГД здійснюють легалізацію грошових коштів, в особливо великому розмірі, отриманих внаслідок зазначеної протиправної діяльності, з метою подальшої передачі обумовленої суми групі осіб під керівництвом ОСОБА_11 з числа Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», інших заснованих ними суб'єктів господарювання, а також купівлі рухомого та нерухомого майна.
Додатковими оперативними заходами встановлено, що останні на систематичній основі ухиляються від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, чим спричиняють Державі збитки в особливо великих розмірах.
Під час досудового розслідування проведено аналітичне дослідження та надано відповідний висновок, згідно якого вбачається ймовірне заниження податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне водокористування води (за період з 01.01.2021 по 31.12.2023) підприємствами: ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття» - на загальну суму 4.8 млн. грн.; ТОВ «Санаторій «Поляна» - на загальну суму 2.2 млн. грн. та ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини» - на загальну суму 0.5 млн. грн.
В межах вказаного кримінального провадження в якості спеціалістів залучено працівників Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) з метою надання (складання) довідок з відповідних питань.
У подальшому, під час слідчих дій безпосередньо за місцем розташування вказаних свердловин, зафіксовано ряд порушень норм чинного законодавства, про що спеціалістами Державної служби геології та надр України складено відповідні довідки.
Прокурор у клопотанні вказав, що наразі, спеціалістами Державної служби геології та надр України здійснюються заходи, спрямовані на надання відповідей на питання, які потребують додаткового вивчення, про що буде складено відповідні довідки (висновки).
Також прокурор зазначив, що оскільки вищевказані свердловини є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою слідчого у кримінальному провадженні прийнято рішення про визнання такого майна речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
На переконання прокурора, враховуючи викладене, є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Підставою для накладення арешту на майно є те, що вказане нерухоме майно являється речовим доказом у кримінальному провадженні із наведених у клопотанні підстав і обставин.
Метою накладення арешту на майно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року задоволено клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 року.
Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085.
Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085.
Заборонено службовим особам ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із вказаних свердловин.
Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаних свердловин.
Задовольняючи дане клопотання, подане в межах кримінального провадження №62019100000001170 від 20.08.2019 року, слідчий суддя виходив з того, що перелічене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема, у даному випадку майно, визнане речовими доказами, є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій, тому наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для накладення арешту на вказане майно, з метою його збереження як речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді в частині накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085 з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи рішення щодо накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Так, задовольняючи клопотання прокурора в цій частині, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085, оскільки вказане майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та визнане речовим доказом постановою слідчого від 30.08.2024 року у даному кримінальному провадженні.
При винесенні ухвали в частині арешту свердловини № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085, судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна в цій частині, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085, з тих підстав, що дане майно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання в цій частині з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора в частині арешту свердловини № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085 та накладення арешту на дане майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникненню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводів представника ТОВ «Аква-Поляна», у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085, з метою забезпечення збереження вказаного майна, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт свердловини № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено. Слід також зазначити, що накладення арешту є необхідним для збереження майна, оскільки дане майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, позаяк є матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та може бути об'єктом кримінально протиправних дій.
Твердження апелянта про те, що ТОВ «Аква-Поляна» є добросовісним власником (набувачем) арештованого майна, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Посилання апелянта на те, що суд, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, не дослідив та не взяв до уваги ту обставину, що арештоване майно, зокрема свердловина №1-С не має жодного відношення до кримінального провадження, колегія суддів не бере до уваги, позаяк ці доводи обґрунтованості висновків слідчого судді про задоволення клопотання прокурора про арешт майна в цій частині не спростовують, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Твердження апелянта про те, що арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України є безпідставними, так як встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що майно, а саме: свердловина № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085, є об'єктом кримінального правопорушення, є предметом дослідження у кримінальному провадженні, та зберегло на собі його сліди, а отже відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта про правомірність набуття майна у власність, відсутність події кримінального правопорушення, будь-яких доказів такої події, а також причетності ТОВ «Аква-Поляна№ до вказаного кримінального провадження, є передчасними та такими, що не є предметом оцінки слідчого судді під час розгляду клопотання про арешт майна.
Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Не спростовують висновків слідчого судді і доводи апеляційної скарги про неспівмірність обмеження прав власника майна завданням кримінального провадження, оскільки на переконання колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, з огляду на встановлені обставини даного кримінального провадження, зважаючи на те, що на час прийняття рішення вони вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту на вищезазначене майно.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині накладення арешту на свердловину № 1-С, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Солочинської ділянки, власником якої, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5383 від 30.05.2022 року, є ТОВ «Аква-Поляна» код 31859085, заборони службовим особам ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із вказаної свердловини та заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно свердловини № 1-С, прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання в цій частині з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді в цій частині необхідно залишити без змін.
Разом з тим, як встановлено колегією суддів, приймаючи рішення про задоволення клопотання прокурора у частині накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085; заборони службовим особам ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із вказаної свердловини; та заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно свердловини № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, прокурор при зверненні з клопотанням та слідчий суддя при постановленні ухвали не врахували вимоги ст. 170, ст. 173 КПК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про накладення арешту на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливість використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Надані суду матеріали, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що свердловина № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, може бути використаний як доказ у даному кримінальному провадженні.
Долучена до клопотання прокурора постанова старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 від 30.08.2024 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні № 62019100000001170, не містить відомостей щодо визнання свердловини № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, речовим доказом в межах даного кримінального провадження.
Ураховуючи наведені обставини, станом на день розгляду слідчим суддею клопотання прокурора, стороною обвинувачення не було надано достатніх доказів того, що свердловина № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні № 62019100000001170.
Інших правових підстав для арешту свердловини № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, прокурором у клопотанні не наведено.
Вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді, який, наклавши арешт на майно, а саме свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, не обґрунтував його відношення до обставин кримінального правопорушення, та не перевірив, чи відповідає таке майно ознакам речових доказів у кримінальному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на думку колегії суддів, прокурор в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення в частині накладення арешту на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що арешт на вказане майно не може бути накладене з метою та за обставин, наведених у клопотанні прокурора та ухвалі слідчого судді.
Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на мирне володіння майном ТОВ «Аква-Поляна» здійснено без законних на те підстав, про що обгрунтовано зазначив апелянт в апеляційній скарзі.
За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді в частині: накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085; заборони службовим особам ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із вказаної свердловини; заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно свердловини № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085 - скасуванню із постановленням в цій частині нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту в цій частині.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна» - ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 рокускасувати в частині:
- накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085;
- заборони службовим особам ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із вказаної свердловини;
- заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно свердловини № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 у частині:
- накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на свердловину № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085;
- заборони службовим особам ТОВ «Аква Поляна» код 31859085, а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із свердловини № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085;
- заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно свердловини № 1-Я, яка розташована в Закарпатській області, Мукачівського району, Яківської ділянки, власником якої згідно спеціального дозволу на користування надрами № 5420 від 05.09.2022 року є ТОВ «Аква Поляна» код 31859085.
В решті ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4