24 лютого 2025 р. № 400/32/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІнгульського районного відділу в місті Миколаєві Управління державної міграційної служби України, вул. 12 Поздовжня, 42А,м. Миколаїв,54004,
прозобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інгульського відділу Управління державної міграційної служби у Миколаївській області, у якій позивач просить суд:
захистити право на громадянство шляхом винесення рішення про видачу (обмін) бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», оформленого у вигляді паспортної книжечки, замість визнаного Інгульським відділом у місті Миколаєві Управління державної міграційної служби України у Миколаївській області непридатним для подальшого користування бланка паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернувся до відповідача щодо вклеювання в паспорт громадянина України фото по досягненню 45-річного віку та отримав відповідь, що було виявлено пошкодження паспорта, тому паспорт є непридатним для використання, підлягає вилученню та знищенню. Також у відповіді роз'яснено, що для оформлення паспорта з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» заявник повинен звернутись до відділу з відповідним рішенням суду. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 07.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якій відповідач не погоджується з позовними вимогами з тих мотивів, що позивач звернувся до територіального органу міграційної служби в Миколаївській області з питання вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України у зв'язку зі досягненням відповідного віку. Проте, до суду позивач звернувся з вимогою щодо зобов'язання територіального органу міграційної служби в Миколаївській області оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки у зв'язку із пошкодженням. УДМС у Миколаївській області наголошує, що позивачем до заяви про отримання паспорту у формі книжечки не надано повного переліку документів, передбаченого п. 1 розділу VI Тимчасового порядку. Також, відповідач звертає увагу суду, що заява позивача за формою і змістом не відповідає вимогам до заяви-анкети в розумінні наведених законодавчих приписів, а також суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову, а також наведене правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, не дають підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам зразкової справи № 806/3265/17 (провадження №Пз/9901/2/18), у якій Велика Палата Верховного Суду раніше висловила правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач не скористався своїм правом на відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
З заяв по суті суд встановив, що позивач звернувся до Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області в особі територіального підрозділу Інгульського відділу УДМСУ Миколаївській області з заявою щодо вклеювання фотокартки по досягненню 45-річного віку у паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка, затвердженого Постановою Верховної Рали України від 26.06.1992 № 25-03-ХІІ.
Листом № 4812-478/4812.1-24 від 04.05.2024 відповідач повідомив позивача, що при візуальному огляді паспорту позивача виявлено його пошкодження, а саме частковий розрив першої та другої сторінок паспорту, тому паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується. У разі непридатності паспорта для подальшого використання здійснюється обмін паспорта на паспорт громадянина України у вигляді ID картки. Також зазначено, що позивач має право на оформлення паспорту з використанням бланку паспорта громадянина України зразка, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України». При цьому до Інгульського відділу у м. Миколаєві УДМС у Миколаївській області необхідно подати заяву про видачу паспорта, рішення суду, що набрало законної сили, три фотокартки.
З огляду на цей лист позивач звернувся до суду для винесення відповідного рішення.
При вирішенні справи суд враховує наступні приписи законодавства України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно із підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону 5492-VI).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу, є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону № 5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Разом з тим, на даний час діє Положення № 2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, підпунктом 5 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Обмін паспорта здійснюється у разі непридатності паспорта для подальшого використання.
03.04.2019 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".
Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".
Розділом ІV Порядку № 456 визначено процедуру видачі паспорту замість утраченого або украденого. Для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає, зокрема, рішення суду.
Отже, пункт 3 Постанови № 302 та Порядок № 456 підлягають застосуванню лише у випадку обміну паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що чинним законодавством України передбачена можливість обміну паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Оцінюючи заперечення відповідача проти задоволення позову, викладені у відзиві, щодо того, що позивач звертався до органу міграційної служби України з заявою про вклеювання фотокартки по досягненню 45-річного віку, а не з заявою про оформлення нового паспорту взамін пошкодженого, суд зазначає наступне. Як вбачається з позовної заяви, позивач дізнався, що його паспорт підлягає вилученню і знищенню як пошкоджений, з відповіді № 4812-478/4812.1-24 Інгульського відділу у місті Миколаєві УДМС України в Миколаївській області. Водночас, заява позивача про вклеюванню фотокартки недвозначно свідчила про відмову позивача від оформлення паспорту у вигляді ID картки. Саме тому відповідач повідомив позивача, що для оформлення паспорту з використанням бланку паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України". Тобто, з зазначеної відповіді вбачається відмова відповідача в оформленні паспорту такого зразка без рішення суду. За таких обставин повторне звернення позивача до органу міграційної служби не призвело б до поновлення прав відповідача на оформлення паспорту у вигляді книжечки, оскільки позиція відповідача з цього приводу вже висловлена у відповіді № 4812-478/4812.1-24 .
Крім того, відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17
Суд не погоджується з відповідачем, що ця справа не має ознак типової, оскільки за обставинами цієї справи позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ; відповідач - територіальні органи ДМС України; предмет спору - вимоги щодо зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ.
Отже, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, дану справу необхідно визнати типовою та в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у цій справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові, які полягають у наступному.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
Суд зауважує, що в цій справі позивач визначив свої позовні вимоги лише як вимоги зобов'язального характеру.
Суд враховує, що такі вимоги є зазвичай похідними від вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень.
Водночас, з огляду на зазначені вище норми, відповідач не мав такого варіанту правовомірної поведінки, як оформлення позивачу паспорту громадянина України зразка 1994 року без наявності відповідного рішення суду. Більш того, відмова відповідача є необхідною передумовою для звернення позивача до суду та отримання відповідного судового рішення, на підставі якого можливо оформити видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки.
Отже, оскільки законодавством не встановлено обов'язок або повноваження відповідача щодо такого оформлення без рішення суду, суд не вбачає підстав для визнання рішення, дій чи бездіяльності відповідача у спірних прововідносинах протиправними.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній типовій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача здійснити обмін та видачу позивачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
У такому випадку, це судове рішення, як раз і буде тим документом, з наявністю якого пов'язується право позивача на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ, взамін пошкодженого.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Інгульського районного відділу в місті Миколаєві Управління державної міграційної служби України (вул. 12 Поздовжня, 42А,м. Миколаїв,54004 ЄДРПОУ 37844163) задовольнити.
2. Зобов'язати Інгульський відділ у місті Миколаєві Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області оформити і видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ взамін пошкодженого паспорта громадянина України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко