24 лютого 2025 р. справа № 400/6353/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача та скасувати наказ/накази командира військової частини НОМЕР_1 в частині, що стосується позивача, на підставі яких грошове забезпечення за травень 2024 р. позивачу виплачено в неповному обсязі;
- визнати протиправними дії відповідача та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.24 р. № 130 «Про результати службового розслідування» дисциплінарне стягнення «сувора догана»;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за травень 2024 р. в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за червень 2024 р. в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що спірний наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за фактом перебування у стані алкогольного сп'яніння на території пункту постійної дислокації групи підрозділів ( АДРЕСА_3 ) є протиправними, оскільки наявність факту правопорушення та його вина у вчинені правопорушення не доведені службовим розслідуванням. Адміністративний протокол був складений з помилками, а саме не вірно зазначена дата події, відсутні підписи посадових осіб. В матеріалах адміністративної справи відсутні пояснення осіб, а в акті службового розслідування містяться посилання на статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статтю 4 дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які є загальними та не розкривають суть вчиненого позивачем дисциплінарного правопорушення. Крім того, позивача притягнуто за одне і те саме правопорушення до адміністративної та дисциплінарної відповідальності, а також не виплачено премію в травні і червні 2024 р.
Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.24 р. № 234 було призначено службове розслідування для з'ясування причин та обставин, що призвели до того, що позивач перебував на території військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. За результатами службового розслідування встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наказом від 13.06.24 р. № 130 «Про результати службового розслідування» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення «сувора догана». Також, відповідно до абзацу 3 пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.18 р. № 260, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.24 р. № 272 «Про виплату щомісячної премії військовослужбовцям військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 » за травень 2024 р. наказано не встановлювати та не виплачувати премію в повному обсязі капітану ОСОБА_1 .
Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 12.07.24 р.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 24.09.24 р. суд відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.23 р. № 296 капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 29.09.23 р. № 55 на посаду інженера озброєння групи підрозділів, визнано таким, що прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
15.05.24 р. на підставі рапорту командира групи наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.24 р. № 234 прийнято наказ № 234, яким призначено службове розслідування для з'ясування причин та обставин, що призвели до того, що позивач перебував на території групи підрозділів військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння.
За результатами службового розслідування складено акт службового розслідування від 12.06.24 р., за висновками якого за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України позивача запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності через встановлення факту перебування у стані алкогольного сп'яніння на території пункту постійної дислокації груп підрозділів ( АДРЕСА_3 ) та доведення вини.
Наказом від командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.24 р. «Про результати розслідування» № 130 позивачу оголошено сувору догану.
Також, на підставі пункту 12 наказу командира військової частини НОМЕР_1 позивачу не встановлено та не виплачено за травень 2024 р. премію.
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та дії відповідача щодо невиплати йому премії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до пунктів 1, 4 ст. 2 Закону України від 25.03.92 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг врегульовано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
На підставі ст. 1 Закону України від 24.03.99 р. № 551 «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Згідно ст. 2 Статуту військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Пунктом 3 Статуту встановлено, що військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, тощо.
Відповідно до ст. 4 Статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Так, стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (ч.3 ст.5 Статуту).
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.17 р. № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Згідно положень Розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Воно проводиться для встановлення неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; тощо.
Також, Розділом ІІ Порядку визначено, що службове розслідування не призначається, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно ст. 48 Дисциплінарного статут на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); пониження в посаді; пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (ст.84 Дисциплінарного статуту).
Згідно ст. 90 Дисциплінарного статуту накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп'яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження. Заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб (ст.91 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ст. 92 Дисциплінарного статуту якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
Згідно ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому (ст. 49 Статуту ВС ЗСУ).
За приписами ст. 241 Статуту ВС ЗСУ кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
30.04.17 р. Міністерством оборони прийнято наказ № 233 Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України, згідно з п.1 якого, наказано Командувачам видів Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, керівникам інших органів військового управління, командувачу Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, командувачу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та командувачам оперативних командувань, начальнику Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, начальнику Озброєння Збройних Сил України, начальнику Тилу Збройних Сил України, начальнику Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, начальнику Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, командирам військових частин, зокрема, приймати рішення щодо накладення дисциплінарних стягнень за неналежне виконання службових обов'язків та позбавлення премії повністю за вживання алкогольних напоїв на території військових частин як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу (роботу) в нетверезому стані, порушення громадського порядку в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог п.5 розділу XVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.18 р. № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Також, приписами п.15 XХХІV наказу Міністерства оборони України від 07.06.18 р. № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 130 від 13.06.24 р. позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у виді судової догани, внаслідок чого його в травні 2024 р. позбавлено щомісячної премії.
Як убачається з акту службового розслідування, факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння 13.05.24 р. в пункті постійної дислокації групи підрозділів військової частини НОМЕР_1 підтверджувався рапортом командира групи підрозділів військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 від 15.05.24 р. № 3056, поясненнями тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу групи підрозділів військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 , поясненнями капітана ОСОБА_4 , висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 591 від 13.05.24 р.
Будь-яких належним та допустимих доказів зворотного позивачем не надано.
Щодо твердження позивача про те, що його одночасно притягнуто до адміністративної та дисциплінарної відповідальності, суд звертає увагу, що положеннями ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Також, статтями 26, 27 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, заборона повторного притягнення до відповідальності стосується тільки відповідальності одного виду, тоді як дисциплінарна та адміністративна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.
У своїй сукупності, складені матеріали свідчать про перебування позивача 13.05.24 р. у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена дисциплінарна відповідальність, і застосування відповідних заходів належить до компетенції командира військової частини, в якій проходить службу позивач.
Отже, підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності не ставляться в залежність від наявності або відсутності рішення суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскаржуваний наказ від 13.06.24 р. № 130 «Про результати службового розслідування», дисциплінарне стягнення «сувора догана» є правомірним та скасуванню не підлягає.
Стосовно посилання позивача на недоліки адміністративного протоколу, суд зазначає, що в рамках цієї справи не можуть перевірятись обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо позбавлення позивача премії за травень 2024 р., виплати не в повному обсязі премії за червень 2024 р., суд зазначає наступне.
Згідно довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з квітня 2024 р. до червня 2024 р., премія за квітень складає 0 грн., за червень 480%.
Таким чином, позивачу не виплачено премію лише за травень 2024 р., а не як зазначає позивач за травень і червень 2024 р.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.18 р. № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.18 р. за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 2 розділу І Наказу № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Пунктом 8 розділу І наказу № 260 встановлено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Згідно з пунктами 1, 3 Розділу XVI Порядку № 260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служба) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання.
Пунктом 2-1 зазначеної постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
За приписами пункту 5 розділу XVI Порядку № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
Таким чином, наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині не встановлення позивачу премії за травень 2024 р. у зв'язку із порушення ним військової дисципліни, зокрема перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння прийняте командирами військової частини НОМЕР_1 правомірно та в межах чинного законодавства, а тому позовні вимоги про його скасування до задоволення не підлягають.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз