ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" лютого 2025 р. справа № 300/6179/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 197 389,97 грн,
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 12.08.2024 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 197 389,97 грн.
Підставою звернення до суду слугує реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87, пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідача щодо сплати податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та земельного податку з фізичних осіб і нарахованої пені на загальну суму 197 389,97 грн.
З метою встановлення місця реєстрації відповідача, судом 13.08.2024 направлено запити до органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних Управління ДМС України в Івано-Франківській області відділу обліку та моніторингу (а.с.21) та Заболотівської територіальної громади (а.с.22) інформації про реєстрацію місця проживання.
У відповідь на вищезазначений запит Управління ДМС України в Івано-Франківській області відділу обліку та моніторингу (а.с.29 та зворотна сторона) повідомило суд про те, що його відомості відповідають відомостям суду, Заболотівська територіальна громада відповіді на направлений судом запит, з невідомих суду причин не надала.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.25,26).
Вищевказану ухвалу доставлено до електронного кабінету позивача 20.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.28).
Відповідачем ухвала про відкриття провадження отримана наручно 09.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.31).
Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 КАС України, направлена на відому адресу місця перебування відповідача, зареєстровану в установленому законом порядку.
Отже, судом належним чином повідомлено ОСОБА_1 в якості відповідача про розгляд адміністративної справи №300/6179/24, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області визначило ОСОБА_1 податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та земельного податку з фізичних осіб станом на дату подання позовної заяви (12.08.2024) на загальну суму 197 389,97 грн.
Така заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань, а саме:
1) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 197 044,31 грн згідно:
- податкового повідомлення-рішення форми Ф від 08.12.2023 №1079349-2411-0912-UA26080050000081474 за податковий період 2022 року на суму 39 624,00 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми Ф від 08.12.2023 №1079348-2411-0912-UA26080050000081474 за податковий період 2021 року на суму 91 440,00 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми Ф від 08.12.2023 №1079347-2411-0912-UA26080050000081474 за податковий період 2020 року на суму 65 980,31 грн (а.с.7);
2) пеня з земельного податку з фізичних осіб в розмірі 345,66 грн, нарахована на підставі статті 129 ПК України, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу, однак не отримані ним, з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується довідкою Укрпошти з відміткою: “адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.8).
Також позивачем складено податкову вимогу форми "Ф" від 06.04.2023 за №0000638-1307-0919, про наявність у відповідача станом на 05.04.2023 податкового боргу в сумі 17 947,31 грн (а.с.5). Дану вимогу не отримано ним, з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується довідкою Укрпошти з відміткою: “адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.6).
Відповідно до довідки про борг за платежами ОСОБА_1 від 07.08.2024 (а.с.4), детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги (зворотна сторона а.с.5), розрахунку податкового боргу, витягу з історії недоїмки та ІКП по земельному податку з фізичних осіб, витягів розрахунку та історії недоїмки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за відповідачем обліковується податкова заборгованість в загальній сумі 197 389,97 грн (а.с.9-13).
У зв'язку із несплатою заборгованості ОСОБА_1 позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Суд зазначає, що в цій адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов'язку, згідно з положеннями якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1. пункту 266.1. статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1. пункту 266.2. статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.3.1. пункту 266.3. статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2. пункту 266.3. статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.6.1. пункту 266.6. статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
У відповідності до підпункту 266.5.1. пункту 266.5. статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (абзац 7 підпункту 266.7.1. пункту 266.7. статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.9.1. пункту 266.9. статті 266 Кодексу податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 266.10.1. пункту 266.10. статті 266 ПК України).
Згідно з підпункту 129.1.2. пункту 129.1. статті 129 ПК України, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Підпунктом 129.1.3. пункту 129.1. статті 129 ПК України, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 129.4. статті 129 ПК України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відповідачем погашено заборгованість із земельного податку з фізичних осіб, однак нарахована пеня в сумі 345,66 грн, що підтверджується довідкою про борг за платежами та витягами з інтегрованих карток платника податку.
У зв'язку із добровільною несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 197 044,31 грн та пені із земельного податку з фізичних осіб в сумі 345,66 грн за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 197 389,97 грн.
Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень або сплати узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 197 389,97 грн, визначених податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем до суду не надано.
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкова вимога, яка направлена відповідачу не відкликана та не погашена платником податку, а тому надалі підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов'язання, повідомлення відповідача про наявне податкове зобов'язання в розмірі 197 389,97 грн та набуття податкового зобов'язання статусу податкового боргу.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та земельного податку в загальному розмірі 197 389,97 грн, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
З огляду на вищенаведене, за відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 197 389,97 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
З огляду на встановлені судом обставини справи, ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та земельного податку з фізичних осіб, а тому у відповідності до вимог пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що податковий борг в розмірі 197 389,97 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано жодного доказу його сплати, суд дійшов висновку про підставність і обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в цій категорії справ, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг на суму 197 389 (сто дев'яносто сім тисяч триста вісімдесят дев'ять) гривень 97 (дев'яносто сім) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43968084;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.