Справа № 202/1602/25
Провадження № 1-кп/202/1038/2025
24 лютого 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська угоду про визнання винуватостіу кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010017960 від 29 грудня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України -
14 лютого 2025 року до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024050010017960 від 29 грудня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст.402 КК України.
Ухвалою від 17 лютого 2025 року було призначено підготовче судове засідання по справі.
У судовому засіданні прокурор, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений, що обвинувачений, з метою уникнення від відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи; вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачений, вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати наказ командира, здійсненого в умовах воєнного стану, тим самим може самовільно залишити місце несення служби,що утворює склад інших злочинів, просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти.
Обвинувачений не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого поклав вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Вислухавши думки учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти до 26 лютого 2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Мотивуючи клопотання про продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на наступне.
Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінований злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, тому у суду є достатні підстави вважати що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватими у інкримінованому злочині, обвинувачений може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні продовжує існувати, оскільки як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню, які в тому числі ґрунтуються на показах свідків. Стадія допиту свідків судом не розпочата.
При цьому ризики, передбачені п.4 та п.5 ч.1 ст.177 КПК прокурором у судовому засіданні доведені не були.
Разом із цим, враховуючи наявність доведених прокурором ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 діб.
Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 наявності вищезазначених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за можливе визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн., що забезпечить виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись 32 КК України, ст.ст.34,177,182,183,ч.1 ст.314,315 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 діб, тобто до 24 квітня 2025 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн.
У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_4 встановленої застави, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням наступних обов'язків:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи;
4) утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками по кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1