Справа № 201/8733/23
Провадження 2/201/1344/2025
про призначення експертизи
21 лютого 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
секретаря - Тоцької Л.В.,
за участі адвокатів - Роговської А.О., Ужва К.В.,
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Роговської Алли Олександрівни - про призначення експертизи, -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.
Первісний позов мотивований там, що 07.02.2018р. позивач як позикодавець передав у власність відповідачки ОСОБА_3 для інвестування та розвитку сімейного бізнесу із її чоловіком ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 250 000 доларів США, зі щомісячною сплатою 12% річних; суму боргу ОСОБА_3 зобов'язалася повернути за першою вимогою.
З 07.05.2023р. відповідачка ОСОБА_3 відсотки не сплачує, тому 07.05.2023р. позивач направив їй вимогу про повернення позики у зазначеній сумі із процентами за період з 07.05.2020 по 07.05.2023р. в сумі 90 028,32 доларів США у строк не пізніше 5 днів з дня отримання вимоги.
Оскільки вимога не виконана, просить суд солідарно стягнути з відповідачів 250 000 доларів США позики, 90 028,32 доларів США процентів від суми позики (в еквіваленті до національної валюти станом на день подання позову), вирішити питання судових витрат.
Відповідачка ОСОБА_3 подала відзив на первісну позовну заяву, зазначивши, що 07.02.2018р. вона в інтересах сім'ї ОСОБА_4 , за згодою свого чоловіка - відповідача ОСОБА_1 - отримала у позивача в борг від на розвиток сімейного бізнесу 250 000 доларів США, із щомісячною сплатою 12 % річних, зі строком повернення за першою вимогою. Отримані гроші були витрачені в період шлюбу між відповідачами на купівлю нерухомого майна - п'яти квартир в АДРЕСА_1 , право власності на чотири з яких зареєстровано на відповідача ОСОБА_1 , на одну - за нею. До травня 2020р. відповідачка сплачувала позивачу проценти, а він складав розписки про їх отримання. Припинила платити, оскільки відносини між подружжям ОСОБА_4 погіршилися і грошей сплату ОСОБА_1 не надавав. Вважає, що суму позики та проценти мають стягуватися солідарно з відповідачів, позаяк брала кошти в інтересах сім'ї та витрачені вони в інтересах сім'ї.
Відповідач ОСОБА_1 подав відзив, вказавши, що проживав однією сім'єю з відповідачкою ОСОБА_3 з 01.11.1994р. Впродовж їх подружнього життя дружина не працювала, кошти для родини заробляв відповідач, купуючи автомобілі за замовленням та перепродаючи їх. Надалі відносини між подружжям погіршились, шлюб вони розірвали. Майнові питання вирішили шляхом укладення 14.07.2020р. шлюбного договору, за умовами якого об?єкти нерухомого майна, в тому числі земельні ділянки, придбані під час шлюбу, у випадку його розірвання є особистою приватною власністю того з подружжя, на ім' я якого вони зареєстровані. Під час шлюбу їх родина отримання коштів від інших осіб не потребувала, з позивачем відповідач не знайомий, згоди на отримання позики не надавав. Сімейного бізнесу сім'ї ОСОБА_4 не існувало, вони обидва не зареєстровані як ФОП. Звертає увагу, що позика надана без забезпечення. Стверджує, що договір позики не був укладений в інтересах сім'ї. Йому невідомо, на які цілі були використані отримані кошти, якщо вони взагалі надавались, а 5 квартир в АДРЕСА_1 придбані за гроші, отримані з інших джерел, а не у позику в ОСОБА_2 . Вказує також, що доказів наявності в позивача ОСОБА_5 у власності грошових коштів для надання їх у позику не надано.
Відповідачем ОСОБА_1 поданий зустрічний позов, в якому він зазначає, що розписка написана ОСОБА_3 у змові з кредитором ОСОБА_2 після погіршення подружніх відносин ОСОБА_4 , тому договір позики є фіктивним за положеннями ст. 234 ЦПК України. Наявність грошових коштів у позиченій сумі не відображена у декларації позивача в Єдиному державному реєстрі, рівно як і отримання від ОСОБА_3 процентів від позики. Тому ОСОБА_1 просить визнати недійним договір позики, оформлений розпискою від 07.02.2018р.
Відповідач ОСОБА_3 подала відзив на зустрічний позов, зазначивши, що не заперечує факту написання нею розписки від 07.02.2018р. та отримання 250 000 доларів США від ОСОБА_2 у позику в день написання розписки. Для отримання позики наявність з позикодавцем дружніх або родинних відносин не є обов'язковою. З ОСОБА_2 вона була знайома і позичала гроші в інтересах сім'ї ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що гроші на придбання квартир були отримані з інших джерел, але не вказує, з яких саме. Ані вона, ані ОСОБА_1 не були зареєстровані як ФОП. ОСОБА_1 офіційно купував транспортні засоби починаючи з 2018 року (два автомобілі), які перереєстрував на нових власників у 2019 та 2020 роках; 3 автомобілі у 2019 році, які перереєстрував на нових власників у 2020 та 2021 роках та 2 автомобілі у 2021 році, які перереєстрував у 2022 та 2023 роках. Нерухомість же, у вигляді квартир, купувалась починаючи з 2019 року, здебільшого у новобудовах, що потребує значних витрат на придбання. ОСОБА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами ведення офіційного бізнесу та отримання з цього бізнесу доходів, з якого справляються відповідні податки та збори. Також ОСОБА_3 відомо, що в 2019 році ОСОБА_1 почав займатися протиправною діяльністю (відкрив та очолив шахрайський колл-центр), і з цього приводу вона подала заяву про кримінальне правопорушення. Грошові кошти, отримані від позикодавця, використані для розвитку сімейного бізнесу, а саме - на купівлю нерухомості, про що ОСОБА_3 повідомляла ОСОБА_2 . Розвиток сімейного бізнесу передбачав в подальшому отримання прибутку та повернення грошових коштів за договором позики. Твердження позивача про те, що дана розписка була написана у змові з кредитором після погіршення відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оскільки останній припинив надавати їй грошове забезпечення та одружився з іншою жінкою не підтверджується жодними доказами, та є тільки припущенням позивача. Слід наголосити, що факт написання розписки може бути перевірений та досліджений відповідними судовими експертами, про що ОСОБА_1 достеменно відомо. Натомість, про фіктивні наміри та протиправну поведінку ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_3 свідчить судова справа № 204/11487/23 про визнання недійсним актового запису про розірвання шлюбу, оскільки ОСОБА_1 підробив підпис на заяві про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_3 та на відповідному актовому записі про розірвання шлюбу.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 подав відзив на зустрічний позов, у якому вказав, що 07.02.2018р. передав ОСОБА_3 у борг на розвиток спільного бізнесу подружжя ОСОБА_4 250 000 доларів США з щомісячною виплатою процентів та строком повернення за першою вимогою. ОСОБА_3 власноруч склала розписку про отримання грошових коштів, в якій вказала, що гроші отримуються для інвестування та розвитку сімейного бізнесу із її чоловіком ОСОБА_1 . Розписка зараз перебуває у позивача. Як випливає із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в 2019р. подружжям ОСОБА_4 придбано 5 квартир в АДРЕСА_1 . До 07.05.2020р. ОСОБА_4 сплачувала проценти, надалі припинила, мотивуючи розривом сімейних відносин з чоловіком і що він не дає їй грошей. Позивач вказує, що ОСОБА_1 не зазначає інших джерел отримання коштів на придбання 5 квартир в АДРЕСА_1 . Вважає, що придбані вони в на гроші, отримані у позику, а відтак договір позики фіктивним бути не може.
Також сторонами подані інші заяви по суті справи.
В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Роговська А.О. - заявила клопотання про призначення судової технічної експертизи документів. В обґрунтування поданого клопотання зазначила, що, на думку відповідача, борг є фіктивним, створений штучно, насправді гроші не передавались, а розписка від 07.02.2018р. написана значно пізніше, що відповідно може бути доведено висновком судової експертизи.
З урахуванням викладеного просить призначити у справі судову технічну експертизу документів (розписки від 07 лютого 2018 р. та розписки від 30 жовтня 2018 р.), на вирішення якої поставити наступні питання:
1)чи виконаний рукописний текст розписки від слів «Розписка» закінчуючи словами «площа Соборна, 2 А», підпис та напис « ОСОБА_3 » від 07 лютого 2018 року ОСОБА_3 у ту дату (період часу), якою датований документ?
2)Чи могла розписка від 07 лютого 2018 року бути написана пізніше 2018 року?
3)Чи є ознаки штучного зістарювання документа (розписки від 07 лютого 2018 року)?
4)Чи виконаний підпис на розписці від 30 жовтня 2018 року у ту дату (період часу), якою датований документ? ??
?Проведення експертизи просить доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (ЄДРПОУ 25574630, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4); надати дозвіл експертам експертної установи письмовий дозвіл на застосування руйнівних методів дослідження документів, провадження у справі зупинити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Чередниченко А.В. - з приводу заявленого клопотання зазначила, що в м. Дніпрі є Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, який виконує судові експертизи. У клопотанні не обгрунтовано, чому на дослідження слід надати саме розписку від 30.10.2018р. про отримання ОСОБА_2 , адже таких розписок вісім. Надання дозволу на руйнівні методи дослідження вважає передчасним. Згідно п. 18 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №591 від 17.07.2017, передбачено, що вибір певних методик, методів дослідження, технічних засобів та визначення послідовності їх застосування належать до компетенції судового експерта. Спочатку судовий експерт повинен використати неруйнівні методи і тільки в разі, якщо в результаті їх застосування не досягнуто мети дослідження, застосовувати руйнівні методи відповідно до пункту 7 цього розділу. Тому просить доручити проведення експертизи за клопотанням ОСОБА_1 від 10.06.2024 про призначення експертиз - Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вулиця Січеславська Набережна, 17, оф. 801, Дніпро, 49000), зобов' язати Омельченко С.B. обгрунтувати необхідність проведення судової технічної експертизи документів, а саме розписки від 30.10.2018 року, питання про надання дозволу на застосування руйнівних методів дослідження документів залишити без задоволення за передчасністю.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Гапонець А.А. - з приводу заявленого клопотання зазначила, що воно не містить мотивів щодо доручення проведення експертизи саме Державному науково-дослідному експертнокриміналістичному центру МВС України, який розташований в м. Києві, попри те, що в м. Дніпрі розташований Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз в якому проводиться відповідний вид експертного дослідження про який просить представник відповідача за первісним позовом. А тому, з метою запобігання затягуванню розгляд справи і враховуючи те, що представник ОСОБА_1 не наводить жодного обгрунтування щодо не можливості проведення судової технічної експертизи Дніпропетровським науководослідним інститутом судових експертиз,який в свою чергу знаходиться за регіональною зоною обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України та менш навантаженим, що буде слугувати проведенню відповідної експертизи в розумні строки.
Позивач за первісним позовом вважає, що вирішення питання дозволу на застосування руйнівних методів під час експертного дослідження розписки від 07.02.2018 року є передчасним та не може вирішуватись на перед, оскільки на стадії вирішення питання щодо призначення експертизи невідомо щодо методик, методів дослідження, та технічних засобів які експерт обере під час проведення експертизи, таким чином це питання повинно вирішуватись виключно в разі звернення експерта із відповідним клопотанням. Тому під час розгляду клопотання просить врахувати ці заперечення, в разі задоволення клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судово технічної експертизи доручити її проведення Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, розташованому за адресою: м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф.801.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Роговська А.О. - пояснила, що бачила оригінал розписки від 07.02.2018р., і, на її думку, вона виконана гелевою ручкою. На її запит Дніпровський НДІСЕ повідомив, що експертами цієї установи експертиза давності документів, написаних рукописним текстом гелевою ручкою не проводиться. Натомість Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України за результатами розгляду в межах компетенції її адвокатського запиту повідомив, що в ДНДЕКЦ МВС проводяться дослідження з установлення давності виготовлення документа, відповідності часу нанесення рукописного тексту на папір кульковою чи гелевою ручкою даті, зазначеній у такому документі, та є судові експерти, які мають відповідну кваліфікацію для проведення судової технічної експертизи документів за експертною спеціальністю 2.4 «Дослідження давнини виготовлення документів». Відповіді експертних установ вона долучила до матеріалів справи. Стосовно принципу обрання саме розписки про повернення коштів від 30 жовтня 2018 р. пояснила, що він є рандомним, що дійсно таких розписок декілька, але вартість проведення такого виду дослідження, який вона просить призначити, є високою. Тому оплатити вартість дослідження всіх восьми розписок відповідач ОСОБА_1 не має можливості.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Гапонець А.А. - в судовому засіданні 13.02.2025р. пояснила, що не була присутня при написанні розписки від 07.02.2018р., тому не знає, якою саме ручкою вона виконана - гелевою чи кульковою чи будь-якою іншою. Твердження про те, що вона виконана саме гелевою ручкою, є припущенням адвоката Роговської А.О. Тому експертизу слід призначити у експертній установі в м. Дніпрі, а якщо експерт встановить, що не може виконати призначене судом дослідження через відсутність експертів, які володіють методиками проведення такої експертизи, то тоді й вирішувати питання призначення експертизи іншій установі.
Судове засідання 21.02.2025р. просила відкласти через її лікарняний.
З даного приводу суд зазначає, що цивільна справа в проваджені суду перебуває з грудня 2023 року, що свідчить про тривалий розгляд справи, який, зокрема, був зумовлений уточненням позовних вимог, пред'явленням зустрічного позову, потребою подання заяв по суті справи, клопотаннями сторін про відкладення слухання справи, а відтак суд не вбачає підстав для відкладення слухання справи або оголошення перерви для вирішення клопотання про призначення експертного дослідження, оскільки думка учасників справи з приводу цього клопотання викладена в письмових заявах, обговорена в судовому засіданні, кількість та перелік питань поставлених стороною відповідача перед експертами ні яким чином не вплине на порушення прав та обов'язків сторони позивача, оскільки сторони є вільними у праві ставити перед експертом власні питання.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Чередниченко А.В. - в судове засідання, призначене на 13.02.2025р., не з'явилася через хворобу, і просила його відкласти, про що надала заяву. В судове засідання 21.02.2025р. не з'явилася за станом здоров'я, просить його провести без її участі.
З врахуванням того, що думка представників сторін з приводу клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Роговської А.О. - про призначення судової технічної експертизи документів викладена в письмових заявах, та обговорена в судовому засіданні, то суд вважає за можливе його вирішити в судовому засіданні 21.02.2025р.
Вислухавши думку представників відповідача Омельченка С.В., дослідивши матеріали справи на предмет доцільності призначення експертизи, та доцільності відкладення слухання справи, враховуючи предмет позовних вимог, не визнання відповідачем ОСОБА_1 позову та, зокрема, заперечення ним факту написання розписок саме в 2018 році, суд дійшов висновку, що представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Роговської А.О. - про призначення судової технічної експертизи документів підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до пунктів 8, 10 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи, а також клопотання учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до положень ст. 116 ЦПК України - способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Предметом розгляду даної цивільної справи є стягнення грошових коштів, отриманих у борг згідно розписки від 07.02.2018р., складеної відповідачем ОСОБА_3 , за якою ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 на розвиток спільного бізнесу з її чоловіком ОСОБА_1 у позику грошові кошти в сумі 250 000 доларів США, зі сплатою 12 % річних, а ОСОБА_3 взяла у борг вказану суму коштів, на підтвердження чого надала розписку із зобов'язанням повернути надану їй суму коштів за першою вимогою та сплачувати проценти. Взяті зобов'язання щодо повернення суми позики не виконані.
Згідно поданого клопотання, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Роговської А.О. - просить поставити перед експертами питання щодо давності виготовлення документа. Клопотання мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просить договір позики від 07.02.2018р. визнати недійсним. В обгрунтування зустрічного позову зокрема вказує, що вважає договір позики від 07.02.2018р. безгрошовим, а розписка написана у часі пізніше, ніж датована, рівно як і розписки про отримання ОСОБА_2 процентів.
Відповідно до положення ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Таким чином, представник просить поставити перед експертом низку питань щодо періоду часу складання розписок від 07.02.2018р. та від 30.10.2018р.
Щодо вибору експертної установи зазначив, що технічна експертиза документів є різновидом криміналістичної експертизи, в даному випадку проведення комплексної судової почеркознавчо-технічно експертизи, може бути доручено виключно державним спеціалізованим установам, перелік яких наведений у частині 2 статті 7 Закону України «Про судове експертизи».
Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України повідомив, що в ДНДЕКЦ МВС проводяться дослідження з установлення давності виготовлення документа, відповідності часу нанесення рукописного тексту на папір кульковою чи гелевою ручкою даті, зазначеній у такому документі, та є судові експерти, які мають відповідну кваліфікацію для проведення судової технічної експертизи документів за експертною спеціальністю 2.4 «Дослідження давнини виготовлення документів».
Суд враховує, що закон не передбачає територіальне розмежування компетенції державних спеціалізованих установ, а тому судові експертизи в межах судових справ та кримінальних проваджень призначаються відповідними суб'єктами за принципом екстериторіальності.
Згідно приписів ст.ст. 1, 7 Закону України «Про судову експертизу» cудова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. При цьому, за приписами частини 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮУ від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованої в МЮУ 03.11.1998 за № 705/3145 (надалі за текстом - Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень), з наступними змінами основними видами (підвидами) експертизи, в тому числі, є криміналістична: почеркознавча та технічна експертиза документів.
Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів, зокрема, є установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами; визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються; установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп'ютерної техніки; установлення типу, системи, марки, моделі та інших класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машинки, касові, телеграфні, інші літерно-цифрові апарати), ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків; установлення типу та ідентифікація комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки за виготовленими за їх допомогою матеріальними документами; визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах.
За змістом частин 1, 2, 3 статті 102 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до приписів стаття 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно частини 5 статті 103 та частини 1 статті 107 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта та при призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Згідно частини 1 статті 104 цього ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 ЦПК України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
З даного приводу суд зазначає, що як в судових засіданнях, так і у своїх письмових поясненнях представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували проти надання в розпорядження експертові оригіналів розписок від 07.02.2018р., від 30.10.2018р.
Тому слід запропонувати оригінали цих розписок слід надати суду для передання в розпорядження експертам, а у випадку ненадання у встановлений судом строк - вирішувати питання про витребування цих документів.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням думки сторін та предмету розгляду справи, суд дійшов висновку про доцільність призначення експертизи, що пов'язано з необхідністю з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, оскільки в даному випадку потрібні спеціальні знання з технічних експертиз, а тому клопотання про призначення експертизи підлягає задоволенню.
Суд дійшов висновку про доцільність доручення проведення експертизи Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (ЄДРПОУ 25574630, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4). Судом враховано щодо запропонованого експертного закладу сторона позивача не висловила обґрунтованих заперечень.
Разом із цим суд вважає обгрунтованими заперечення адвокатів Чередниченко А.В. і Гапонець А.А. стосовно передчасності надання дозволу експерту на застосування руйнівних методів дослідження.
З врахуванням того, що по справі триває підготовче провадження і учасниками справи подана низка клопотань, вирішення яких які не пов'язано з експертним дослідженням (допит свідків, витребування доказів тощо), то зупиняти підготовче провадження у справі зараз недоцільно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 103-109, п.5 ч.1 ст.252, 353 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» суд
Клопотання клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Роговської Алли Олександрівни - про призначення експертизи - задовольнити частково.
Призначити у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним судову технічну експертизу, на вирішення яких поставити наступні питання, заявлені стороною відповідача ОСОБА_1 :
1) Чи виконаний рукописний текст розписки від слів «Розписка» закінчуючи словами «площа Соборна, 2 А», підпис та напис « ОСОБА_3 » від 07 лютого 2018 року ОСОБА_3 у ту дату (період часу), якою датований документ?
2) Чи могла розписка від 07 лютого 2018 року бути написана пізніше 2018 року?
3) Чи є ознаки штучного зістарювання документа (розписки від 07 лютого 2018 року)?
4) Чи виконаний підпис на розписці від 30 жовтня 2018 року у ту дату (період часу), якою датований документ?
Позивачу ОСОБА_2 особисто або через представника надати суду оригінал розписки від 07 лютого 2018 року впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали для передання в розпорядження експертам.
Відповідачці ОСОБА_3 особисто або через представника надати суду оригінал розписки від 30 жовтня 2018 року впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали для передання в розпорядження експертам.
Проведення судової технічної експертизи доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (ЄДРПОУ 25574630, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Надати в користування експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України - оригінал розписки від 07 лютого 2018 року, та оригінал розписки від 30 жовтня 2018 року в окремому конверті.
Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Роз'яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повна ухвала суду складена 24 лютого 2024 р.
Ухвала в частині призначення експертизи може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.
Провадження у справі не зупиняти, розгляд справи відкласти, про дату та час судового засідання повідомити учасників справи.
Суддя: Д.О. Покопцева