19 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6198/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - Гвоздецького А.М.,
відповідача - Будника Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
про відвід судді Бакуліної С.В.,
у справі №910/6198/24
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 (суддя Літвінова М.Є.)
у справі №910/6198/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
про визнання недійсними пунктів договору та внесення змін,
1. ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі №910/6198/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
2. Верховний Суд ухвалою від 20.01.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі №910/6198/24 та призначив її до розгляду на 19.02.2025 о 12:15 хв.
3. 19.02.2025 о 07:41 на адресу Верховного Суду надійшла заява про вступ у справу як представника від адвоката Гвоздецького Андрія Мироновича, в якій останній просив залучити його до участі у справі №910/6198/24 як представника позивача. Заява задоволена Судом.
4. Також, 19.02.2025 о 07:56 від представника ТОВ "Євро-Реконструкція" - адвоката Гвоздецького Андрія Мироновича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена Судом.
5. 19.02.2025 об 11:04 на адресу Верховного Суду надійшла заява про відвід судді Бакуліної С.В. від розгляду справи №910/6198/24, яка мотивована тим, що адвокат Гвоздецький А.М. навчався разом з близьким родичем головуючого судді Бакуліної С.В. - ОСОБА_1 на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом більше 4 років, має численних спільних знайомих/друзів з останнім різного ступеня зв'язку. З огляду на викладене заявник вважає, що за таких обставин прийняте судом касаційної інстанції рішення у справі №910/6198/24 може викликати сумніви в неупередженості та безсторонності при його ухваленні у іншої сторони. Також заявник вказує, що хоча він і вдячний Суду за задоволення клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, та обставина, що судом задоволено клопотання представника позивача і надано можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, хоча таке було подано безпосередньо в день призначеного судового засідання, а не за п'ять днів до такого, викривлено може бути витлумачена іншим учасником справи - відповідачем, як сприяння стороні позивача.
6. Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.
7. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
8. У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
9. Відповідно до частини першої статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
10. Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
11. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
12. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
13. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
14. За суб'єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (пункти 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
15. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
16. Суд висновує, що ГПК не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
17. Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
18. У цій справі, вказуючи про наявність підстав для заявлення відводу представник позивача не навів достатньо обґрунтованих доводів про існування обставин, які могли б викликати сумнів у неупередженості судді Бакуліної С.В., натомість викладені у заяві доводи є непідтвердженими жодними доказами припущеннями, які не свідчать про надання суддею Бакуліною С.В. більш вигідного становища стороні позивачів.
19. Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 8 ГПК розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.
20. Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
21. Участь сторони у судовому засіданні є основоположним правом процесуального законодавства, реалізація якого забезпечує дотримання таких принципів правосуддя як відкритість, змагальність та рівність сторін, а також сприяє досягненню завдань судочинства.
22. Статтею 197 ГПК визначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
23. Колегія суддів зазначає, що визначений нормою статті 197 ГПК строк подання заяви участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції встановлений для того, щоб у суду була технічна можливість реалізувати таке право учасника справи, отримавши завчасно заяву винести відповідну ухвалу, забронювати зал судового засідання в іншому суді та доручити йому проведення відеоконференції тощо.
24. Водночас, коли заява про відеоконференцію подана учасником справи менше ніж за п'ять днів до судового засідання, однак суд вбачає технічну можливість забезпечити участь учасника справи в режимі відеоконференції, відповідне клопотання може бути задоволено.
25. При цьому такий підхід суду у вирішені питання щодо задоволення заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів, поданих суду менше ніж за п'ять днів до судового засідання, є сталим та застосовується Судом не тільки по відношенню до представника позивача у справі №910/6198/24, а у всіх випадках, коли відповідну заяву подано менше ніж за п'ять днів до судового засідання, однак Суд вбачає технічну можливість забезпечити участь учасника справи в режимі відеоконференції (ухвали від 27.05.2024 у справі №922/2060/23, від 29.05.2024 у справі №910/13250/21, від 18.06.2024 у справі №920/236/23 та інші).
26. З огляду на викладене вище, твердження представника позивача про можливе виникнення у відповідача сумнівів щодо неупередженості судді Бакуліної С.В. з огляду на задоволення поданого представником позивача клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки такий підхід у розгляді відповідних заяв за подібних обставин є сталим та застосовується Судом у всіх аналогічних випадках.
27. До того ж, наведені доводи зазначаються позивачем на користь відповідача, однак останній не зазначає про наявність у нього сумнівів у неупередженості судді Бакуліної С.В.
28. Крім того, колегія суддів вважає, що наведені представником позивача підстави для відводу мають ознаки таких, що були створені штучно останнім.
29. Так, колегія суддів враховує, що представництво позивача під час розгляду справи №910/6198/24 у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій здійснював та здійснює адвокат Воробцов Роман Сергійович, довіреність якого на представництво інтересів позивача була додана до відзиву на касаційну скаргу та дійсна до 31.01.2026. При цьому позивачем не наведено жодних обґрунтувань щодо неможливості представництва його інтересів в судовому засіданні касаційної інстанції, призначеного на 19.02.2025, адвокатом Воробцовим Р.С.
30. Водночас, незважаючи на те, що касаційне провадження у справі №910/6198/24 було відкрито ухвалою від 20.01.2025 і позивач був завчасно повідомлений про призначення справи Судом до розгляду на 19.02.2025 та реалізував своє право на подання відзиву на касаційну скаргу через адвоката Воробцова Р.С., позивач вирішив залучити до участі у справі іншого представника саме у день проведення судового засідання і через декілька годин заявив про відвід судді Бакуліній С.В., обґрунтувавши його саме цією обставиною. Отже, обставини, на які посилається заявник як на підставу для відводу, були самостійно ним створені у день проведення Верховним Судом засідання у справі №910/6198/24.
31. З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що існують достатньо обґрунтовані підстави вважати, що доцільність залучення позивачем додаткового представника у день проведення судового засідання у справі №910/6198/24 було здійснено з єдиною метою - штучного створення підстав для заявлення відводу судді Бакуліній С.В., що може свідчити про вчинення такої процесуальної дії як зловживання процесуальними правами.
32. Отже, доводи представника позивача - адвоката Гвоздецького А.М. є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства щодо наявності підстав для відводу.
33. Відповідно до частини третьої статті 39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про відвід судді Бакуліної С.В. від розгляду справи №910/6198/24.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.М. Баранець
О.Р. Кібенко