ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.02.2025Справа № 910/11150/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Житлово-будівельного кооперативу «Маяк»
про стягнення 1 279 211,09 грн
за участю представників:
від позивача: Качкурова С.В.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго», позивач) до Житлово-будівельного кооперативу «Маяк» (далі - ЖБК "Маяк", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 279 211,09 грн за договором про надання послуг з централізованого постачання гарячої води № 838304840000100 від 18.12.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань з повної та своєчасної оплати послуг з централізованого постачання гарячої води, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з ЖБК "Маяк" заборгованість за спожиту послугу з централізованого постачання гарячої води: за період з березня 2019 по жовтень 2021 в сумі 164 871, 14 грн, інфляційну складову боргу у сумі 69 021, 57 грн, 3% річних сумі 16 470, 14 грн; заборгованість за спожиту послугу з постачання гарячої води за період з листопада 2021 по грудень 2023 в сумі 902 767, 28 грн, інфляційну складову боргу у сумі 98 458, 13 грн, 3% річних у сумі 27 622, 83 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.09.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання від 03.12.2024 підготовче провадження у справі було закрите, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення або про розгляд справи без його участі до суду не подав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, враховуючи положення ч. 3 ст. 202 ГПК України, за змістом яких суд розглядає справу за відсутності учасника справи у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Отже, розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.
Установлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001», укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 591 від 10.04.2018 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Згідно з п. 2.2.1 Статуту КП «Київтеплоенерго» предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.
Отже з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».
Також встановлено, що 18.12.2018 між КП «Київтеплоенерго» (сторона 1) та ЖБК "Маяк" (далі - сторона 2) був укладений договір № 838304840000100 про надання послуг з централізованого постачання гарячої води (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язується надати відповідачу послугу з централізованого постачання гарячої води у будинку(ах), підключеному(их): від центрального або індивідуального теплового пункту (далі - ЦТП або ІТП), який перебуває на балансі (у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) позивача; або від ІТП, який перебуває на балансі (у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) відповідача; а відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.5 договору адреса об'єкта, на якій здійснюється надання послуги з централізованого постачання гарячої води: м. Київ, вул. Червонопільська, буд. 8 (будинок житловий).
Пунктом 2.2.3 договору визначено, що відповідач щомісячно з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує в Центрі обслуговування споживачів СП "Енергозбут" за територіальною ознакою: рахунок на оплату із зазначенням величини фактично спожитої послуги з централізованого постачання гарячої води, визначеної в м3, та її вартості за розрахунковий період (місяць) за кожною тарифною групою окремо; акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води.
Положеннями пункту 2.2.4 договору передбачено, що отриманий акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води відповідач має підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача протягом п'яти днів з дати отримання.
Умовами пункту 2.2.6 договору визначено, що у разі неотримання відповідачем у порядку, встановленому п. 2.2.3 договору акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води у позивача, неотримання позивачем підписаного акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води та обґрунтованих заперечень до нього у строки, встановлені п. 2.2.4 договору, акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Відповідно до пункту 2.2.11 договору відповідач забезпечує своєчасну, не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату за послугу з централізованого постачання гарячої води на рахунок із спеціальним режимом використання позивача за кожною тарифною групою окремо: для бюджетних установ/для категорії споживачів "інші"/для релігійних організацій/для управителів багатоквартирних будинків.
Згідно з п. 6.1 договору сторони погодили, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України цей договір з усіма додатками, що є невід'ємними частинами, набуває чинності з 01.12.2018 та діє до 01.06.2019.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде письмово заявлено про його припинення (п. 6.3 договору).
Судом встановлено, що у період з березня 2019 по жовтень 2021 року КП «Київтеплоенерго» було надано позивачу послуги з централізованого постачання гарячої води на загальну суму 509 173,31 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, актами надання послуг з централізованого постачання води за відповідний період.
Проте відповідач, порушуючи положення указаного договору, надані послуги з централізованого постачання гарячої води сплатив частково - на суму 344 302, 17 грн, що вбачається з актів звіряння взаєморозрахунків, в результаті чого за період з березня 2019 по жовтень 2021 включно у нього утворилась заборгованість за спожиті послуги в сумі 164 871, 14 грн (509 173, 31 - 344 302, 17).
У подальшому, 30.09.2021, на офіційному веб-сайті КП «Київтеплоенерго» (https://kte.kmda.gov.ua/) позивачем був опублікований текст договору про надання послуги з постачання гарячої води за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затвердженими постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021.
Згідно з положеннями ч. 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідач після опублікування позивачем 30.09.2021 тексту договору про надання послуги з постачання теплової енергії не обрав моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний договір, а тому договірні зобов'язання між сторонами, які виникли на підставі договору про надання послуг з централізованого постачання гарячої води № 838304840000100 від 18.12.2018, в подальшому за замовчуванням споживача були оформлені індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, за формою, затвердженою постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 з урахуванням змін, внесених постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021.
Відповідно до вказаного договору позивач зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Вартістю послуги є встановлені відповідно до законодавства тарифи (п. 31 договору).
Положеннями п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Відповідно до п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Матеріали справи свідчать, що у період з листопада 2021 по грудень 2023 позивач надав відповідачу послуги з постачання гарячої води на суму 902 767,28 грн, що підтверджується актами надання послуг.
Разом з тим встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, вартість отриманої послуги з постачання гарячої води не сплатив, внаслідок чого станом на 31.12.2023 у нього утворилась заборгованість в сумі 902 767,28 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг з централізованого постачання води за відповідний період, розрахунком заборгованості за послуги, актами звіряння взаєморозрахунків.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання" (в редакціях, чинних станом на період споживача теплової енергії у гарячій воді).
Згідно з ч. 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
У відповідності до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з п. 1, 5 ч. 2 ст.7 Закону споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як вже зазначалося, факт надання відповідачу послуг з централізованого постачання гарячої води у заявлені періоди підтверджується актами розподілу фактичного обсягу споживання послуги з централізованого постачання гарячої води за адресою: м. Київ, вул. Червонопільська, буд. 8.
Судом вже встановлено, що за період з березня 2019 по жовтень 2021 у відповідача (ЖБК «Маяк») утворилася заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води на суму 164 871,14 грн, що підтверджується рахунком на оплату заборгованості за послуги централізованого постачання гарячої води від 31.12.2023 на суму 164 871,14 грн, актом звіряння взаєморозрахунків за вказаний період на загальну суму 164 871,14 грн.
Крім того відповідачем не здійснено сплату заборгованості за договором з постачання гарячої води в період з листопада 2021 по грудень 2023 в сумі 902 767,28 грн, що також підтверджується рахунком на оплату заборгованості, актом звіряння розрахунків між сторонами.
Відповідно до ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Оскільки доказів належної сплати вартості наданих послуг з централізованого постачання гарячої води на суму 164 871,14 грн у період з березня 2019 по жовтень 2021 та послуг з постачання гарячої води на суму 902 767,28 грн у період з листопада 2021 по грудень 2023 відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за вказані періоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 69 021,57 грн, 3% річних у сумі 16 470,14 грн, нарахованих на заборгованість за період з березня 2019 по жовтень 2021, та інфляційних втрат у сумі 98 458,13 грн, 3% річних у сумі 27 622,83 грн, нарахованих на заборгованість за період з листопада 2021 по грудень 2023, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2019 № 910/12604/18.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» № 206 від 05.03.2022 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і станом на дату ухвалення даного рішення встановлений до 09.05.2025.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами відповідно до Наказу № 164 від 31.05.2023), яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, місто Київ (місцезнаходження об'єкту теплопостачання) у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 віднесене до територій, на яких велися бойові дії.
При цьому суд враховує, що предметом даного спору фактично є постачання гарячої води не як товарної продукції, а саме як постачання комунальної послуги, безпосередніми споживачами яких є мешканці будинку за адресою: м. Київ, вул. Червонопільська, буд. 8, у зв'язку з чим до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Вказані обставини підтверджуються, зокрема, характеристикою об'єкта надання послуги з централізованого постачання гарячої води (додаток 1 до договору № 838304840000100 від 18.12.2018), в якій визначено, що тип об'єкта, якому надаються вказані послуги, є житловий будинок.
Відповідно до п. 2.2 статуту відповідача ЖБК «Маяк» є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для розподілу між його членам.
Отже ЖБК не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ЖБК не має свого власного споживання. Постачання гарячої води здійснюється у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників та для задоволення побутових потреб співвласників будинку, де утворено ЖБК «Маяк».
ЖБК має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно з окремим Законом України "Про кооперацію", має статус неприбутковості, та не є суб'єктом господарювання, не використовує теплову енергію для власних потреб.
Таким чином відповідач, по аналогії закону, підпадає під визначення "колективний побутовий споживач", оскільки ЖБК у справі виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені членів кооперативу) та договір з ним укладений для забезпечення та сприяння мешканцям будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
Враховуючи наведене, до спірних правовідносин застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206.
Як вже зазначалося, за змістом вказаної постанови заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, яка утворилась (виникла) у населення (в тому числі ЖБК) виключно в період з 24.02.2022 по 30.04.2022 в м. Києві. Аналогічні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21 та від 13.02.2024 у справі № 922/1717/23.
Отже, здійснивши власний розрахунок матеріальних втрат на підставі наведених приписів закону, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 15 574,77 грн та інфляційних втрат в сумі 56 491,36 грн - нарахованих на заборгованість в сумі 164 871,14 грн, що виникла за період з березня 2019 по жовтень 2021; а також 3 % річних в сумі 26 785,83 грн та інфляційних втрат в сумі 86 582,17 грн - нарахованих на заборгованість в сумі 902 767,28 грн, що виникла за період з листопада 2021 по грудень 2023, відтак, позовні вимоги щодо стягнення матеріальних втрат підлягають задоволенню у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Маяк» про стягнення 1 279 211,09 грн задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Маяк» (04123, м. Київ, вул. Червонопільська, буд. 8, корп. 1, ідентифікаційний код 22865568) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість за спожиту послугу з централізованого постачання гарячої води у сумі 164 871 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят одну) грн 14 коп., інфляційну складову боргу в сумі 56 491 (п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'яносто одну) грн 36 коп., 3% річних у сумі 15 575 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн 77 коп.; заборгованість за спожиту послугу з постачання гарячої води у сумі 902 767 (дев'ятсот дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн 28 коп., інфляційну складову боргу в сумі 86 582 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн 17 коп., 3% річних у сумі 26 785 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн 83 коп. та судовий збір у сумі 18 796 (вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто шість) грн 10 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 11 лютого 2025 року.
Повне рішення складене 21 лютого 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.