760/21791/23
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
24 лютого 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю: секретаря Лопатюк А.В.,
представника позивача Хамраєвої К.М.,
представника відповідача Колпакової К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі,-
У вересні 2023 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з ОСОБА_1 пайовий внесок у сумі 244375,83 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 01 червня 2020 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві отримав повідомлення про початок будівельних робіт №КВ 061201530869 на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000.72.309.0023), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000.72.309.0023 є ОСОБА_1 . Тобто, у відповідача виник обов'язок звернутися до Департаменту про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та сплатити пайову участь у строки, передбачені законодавством.
Враховуючи те, що будівництво об'єкта на земельні ділянці (кадастровий номер 8000000000.72.309.0023) розпочалось у 2020 році, на відповідача покладено обов'язок звернутись до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва, проте відповідач не подав відповідну заяву. Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20 серпня 2020 року за №КВ 101200812248 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта у зв'язку з будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 435,30 кв.м.
Договір про пайову участь не укладено, кошти пайової участі у розвиток інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_1 відповідач не перераховував. Таким чином, відповідач умисно ухилявся від обов'язку сплатити пайовий внесок у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, внаслідок чого він без достатньої правової підстави та за рахунок територіальної громади міста Києва зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок. За розрахунком загальна сума пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яку відповідач зобов'язаний сплатити, становить 215595,38 грн (Т.1 а.с.3-96).
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року відкрито загальне позовне провадження (Т.1 а.с.99).
25.10.2023 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив задовольнити позов частково у розмірі 127925,96 грн у разі, якщо відповідач не знайде письмову відповідь позивача щодо непотрібності сплати пайового внеску, у разі, якщо відповідач зможе знайти відповідний документ - відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що відповідач у 2020 році побудував для себе житловий будинок, після цього був на особистому прийомі у позивача, де повідомили, що платити пайовий внесок не потрібно. Окремо звертає увагу суду, що набрав чинності закон, яким скасовано пайову участь. Також відповідач не згоден із сумою та роком рахунків, оскільки будівництво завершено у 2020 році, тому розмір пайового внеску повинен бути 127925,96 грн (Т.1 а.с.104-120).
31.10.2023 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що за твердженням відповідача у 2020 році він побудував для себе житловий будинок та після цього (в 2020 році) був на особистому прийомі у начальника органу. Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20.08.2020 за №КВ 101200812248 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта у зв'язку з будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 435,30 кв.м., однак з моменту завершення будівництва (20.08.2023) до грудня 2020 року відповідач не був на прийомі у директора Департаменту, що підтверджується щомісячними звітами про проведення особистого прийому громадян та проведення прямих («гарячих») телефонних ліній директором Департаменту.
Пунктом 6.3 розділу VІ Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 встановлено, що розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції житлових будинків (багатоквартирних житлових будинків з вбудованими, вбудовано-прибудованими та прибудованими приміщеннями) та реконструкції квартир визначається Департаментом відповідно до опосередкованої вартості спорудження житла для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату розрахунку. Для розрахунку пайового внеску застосовується формула, визначена у підпункті 6.4.3 пункту 6.4 розділу VI Порядку для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями: РПУ = Sоб'єкта х Nінд х 2 %. На момент розрахунку пайового внеску для направлення відповідачу був дійсним Наказ Міністерства розвитку громад та територій України «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» від 27.07.2023 №647 (розрахованих станом на 01 липня 2023 року). Відповідно до додатку до вказаного наказу опосередкована вартість спорудження 1 кв. м житлових будинків для міста Києва складала 24764 грн. Відтак, станом на вересень 2023 року розмір пайового внеску у зв'язку із будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1 складав: 435,30 кв. м * 24 764 грн * 2 % = 215595,38 грн (Т.1 а.с.126-190).
06.11.2023 до суду надійшли заперечення, у яких представник відповідача зазначає, що сума пайового внеску повинна розраховуватись станом на 2020 рік, а саме коли завершено будівництво (Т.1 а.с.191-199).
16.11.2023 до суду надійшла заява представника відповідача про застосування строку позовної давності. В обґрунтування зазначає, що 01 червня 2020 року відповідач повідомив про початок будівельних робіт, а замовник будівництва повинен звернутись до позивача протягом 10 днів з початку будівництва для визначення розміру пайового внеску, відтак строк позовної давності почав свій перебіг 12 червня 2020 року та сплив 13 червня 2023 року, однак позов подано до суду 19 вересня 2023 року (Т.1 а.с.205-210).
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року розпочато підготовче засідання (Т.1 а.с.217-218).
24.11.2023 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення представника позивача на заяву відповідача про застосування строку позовної давності. В обґрунтування зазначає, що відповідач не наводить жодного обґрунтування щодо того, як Департамент міг дізнатись про порушення свого права. Крім того, саме відповідач зобов'язаний звернутись до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, однак вказаний обов'язок не виконав, у зв'язку з чим Департамент позбавлений можливості дізнатись про початок будівництва або введення нового об'єкта в експлуатацію. Також звертає увагу на запровадження карантину та воєнного стану в державі (Т.1 а.с.222-234).
24.11.2023 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника позивача (Т.1 а.с.235-250).
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року витребувано у ОСОБА_1 технічний паспорт та/або довідку щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди щодо усіх фактично збудованих об'єктів у складі проекту: завершеного будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_1 (Т.2 а.с.7, 8-10).
23.04.2024 до суду надійшла заява представника відповідача про застосування строків позовної давності та витребувані докази (Т.2 а.с.27-37).
13.05.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 пайовий внесок у сумі 244375,83 грн. В обґрунтування зазначає, що враховуючи наданий технічний паспорт ТОВ «КБ АТЛАНТ» від 14.07.2020 (інвентаризаційна справа №14072000001), індивідуальний (садибний) житловий будинок літ. «А» має загальну площу 435,30 кв. м та господарча будівля літ. «Б» площею забудови 49,90 кв.м. Зважаючи на відмінність даних між сертифікатом про готовність до експлуатації від 20.08.2020 за №КВ101200812248 та даних технічного паспорта ТОВ «КБ АТЛАНТ» від 14.07.2020, Департаментом проведено коригування розрахунку обсягу додаткової пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, в результаті чого загальна площа, що підлягає сплаті збільшилась на 49,90 кв.м. у зв'язку з наявністю господарчої будівлі літ. «Б». Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» від 01.04.2024 №351 змінено вищезазначений норматив на 25183 грн. Всього розмір пайового внеску становить 244375,83 грн (Т.2 а.с.42-60).
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (Т.2 а.с.85-86).
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити та стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти пайової участі з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених в відзиві та запереченнях, також наполягала на застосуванні строків позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, 01 червня 2020 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві отримав повідомлення про початок будівельних робіт №КВ 061201530869 на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000.72.309.0023) за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.56).
Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20 серпня 2020 року за №КВ 101200812248 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта у зв'язку з будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.58).
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надсилав ОСОБА_1 вимогу про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 27 квітня 2021 року №050/08-2358 (Т.1 а.с.66-69), вимогу щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 24 листопада 2021 року №050/08-6937 (Т.1 а.с.70-72), вимогу щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 14 листопада 2022 року №050/08-3372 (Т.1 а.с.73-76), вимогу щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 22 лютого 2023 року №050/08-716 (Т.1 а.с.77-80).
Відповідно до копії технічного паспорту ТОВ «КБ АТЛАНТ» від 14 липня 2020 року (інвентаризаційна справа № 14072000001) на будинок садибного типу АДРЕСА_1 , індивідуальний (садибний) житловий будинок літ. «А» має загальну площу 435,30 кв.м. та господарча будівля літ. «Б» площею забудови 49,90 кв.м. (Т.2 а.с.30-37).
Згідно з копією розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, всього розмір пайового внеску за адресою об'єкта: АДРЕСА_1 , становить 244375,83 грн (Т.2 а.с.58).
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
Частиною 1 ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX, якими з 01.01.2020 року виключено статтю 40 Закону №3038-VI, яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
За змістом Закону №132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Стаття 40 Закону №3038-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2020) визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію. Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону №3038-VI після втрати нею чинності.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №643/21744/19.
Нормами статті 40 Закону №3038-VI було визначено обов'язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об'єкта в експлуатацію, а також обов'язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).
При цьому, частиною дев'ятою статті 40 Закону №3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до Закону №132-IX статтю 40 Закону №3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону №3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відтак, обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, який в свою чергу передбачає залучення замовників до пайової участі на підставі укладеного з ним договору.
Так, рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва .
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку кошти пайової участі сплачуються замовником в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати.
Визначений цим Порядком обов'язок замовника будівництва сплати пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва узгоджується з імперативними приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №132-IX, якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у визначеному Законом України №132-IX розмірі та порядку.
Передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: 1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; 2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Відтак, обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає: для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі №910/9548/21.
Враховуючи, що у будівництво об'єкту розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
У випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст.1212 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі №910/9548/21.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Отже, замовник будівництва (відповідач) зобов'язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Такі висновки сформульовані також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №643/21744/19 та Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі №910/9548/21.
Пунктом 6.3 розділу VІ Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415 встановлено, що розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції житлових будинків (багатоквартирних житлових будинків з вбудованими, вбудовано-прибудованими та прибудованими приміщеннями) та реконструкції квартир визначається Департаментом відповідно до опосередкованої вартості спорудження житла для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату розрахунку.
Для розрахунку пайового внеску застосовується формула, визначена у підпункті 6.4.3 пункту 6.4 розділу VI Порядку для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями: РПУ = Sоб'єкта х Nінд х 2 %. Загальна площа, що підлягає сплаті 435,30кв.м., норматив 25183 грн, ставка 2% = розрахункова сума 219243,20 грн; загальна площа, що підлягає сплаті 49,90кв.м., норматив 25183 грн, ставка 2% = розрахункова сума 25132,63 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 244375,83 грн.
Щодо строку позовної давності, у відповідності до ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Крім того, 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділ ХІІ «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Отже, відповідно до наведених норм закону 20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчився 06 серпня 2020 року.
Аналогічні висновки щодо перебігу процесуальних строків містяться в постановах Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі №932/3458/20 (провадження №61-12447св20), від 16 червня 2021 року у справі №675/1437/19 (провадження №61-2867св21).
Згідно з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, позивач звернувся до суду у межах строку позовної давності.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету / отримувач ГУК у м. Києві, ЄДРПОУ - 37993783, код доходів 24170000, рахунок ІВАN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача Казначейство України (ЕАП) / безпідставно збережені кошти пайової участі у розмірі 244375,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) / код ЄДРПОУ 04633423 / судовий збір у розмірі 2932,51 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Вікторія КИЦЮК