Справа №760/20030/15-к
1-кп/760/77/24
28.06.2024 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090008648 від 05.09.2015, на підставі обвинувального акту, затвердженого 25.09.2015 прокурором Солом'янського району міста Києва ОСОБА_3 , за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, без реєстрації на території України, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працевлаштованого неофіційно, розлученого, маючого на утриманні 14-літню доньку, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090008648 від 05.09.2015, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
15.02.2024 на підставі ухвали суду обвинуваченого оголошено у розшук, надано дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
27.06.2024 обвинуваченого затримано та доставлено до суду для розгляду клопотання прокурора.
27.06.2024 відповідно до Розпорядження керівника апарату Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді ОСОБА_6 , вказану справу було передано на повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями, та визначено новий склад суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та встановлено існування ризиків, які вказують на те, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти тримання під вартою обвинуваченого, зазначивши, що обвинувачений зобов'язується прибувати до суду за першим викликом.
Дослідивши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом на виконання ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого було встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального простуку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження, зокрема судовий розгляд кримінального провадження не було розпочато, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, в ході судового розгляду клопотання прокурора знайшли своє підтвердження обставини існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у поданому клопотанні.
Зокрема, існує ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 тривалий час не прибував у судові засідання, будучи повідомленим належним чином про дату та місце слухання справи, про причини своєї неявки суд не повідомляв, у зв'язку із чим відносно нього були застосовані приводи, а також обвинуваченого було оголошено у розшук.
Таким чином, судом встановлено наявність підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.
Водночас, за змістом ч. 1 ст. 299 КПК України під час досудового розслідування кримінальних проступків як тимчасовий запобіжний захід застосовується затримання особи на підставах та в порядку, визначених цим Кодексом, а також такі запобіжні заходи, як особисте зобов'язання та особиста порука.
У зв'язку із чим, суд відмовляє у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає за необхідне застосувати відносно останнього особисте зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 299, 179, 336, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на обвинуваченого обов'язків:
-прибувати до прокурора та суду за кожним викликом,
-повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання,
-не відлучатись за межі Київської області без дозволу прокурора або суду,
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 26 серпня 2024 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у в разі невиконання покладених на нього обов'язків на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Оголосити перерву та відкласти судове засідання з метою повідомлення потерпілого про місце, день та час судового розгляду, визначивши наступні дати судових засідань, з якими ознайомити обвинуваченого:
19.08.2024 р. на 17 год. 20 хв.
13.09.2024 р. на 15 год. 00 хв.,
27.09.2024 р. на 12 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1