Справа № 404/9602/24
Номер провадження 3/404/3390/24
21 лютого 2025 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Куценко Олександр Володимирович, за участі представника митниці Крамарчука С.Я., розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, які надiйшли вiд Кропивницької митниці Держмитслужби, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кіровограда, українця, громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України,
Відповідно до спільного плану взаємодії Кропивницької митниці, УСБУ в Кіровоградській області, ГУ НПУ в Кіровоградській області та ГУ ДПС у Кіровоградській області на 2024 рік, на виконання протоколу № 9 спільної міжвідомчої наради щодо недопущення порушення строків тимчасового ввезення та транзиту ввезених в Україну транспортних засобів особистого користування, Кропивницькою митницею проводились перевірочні заходи з приводу перебування та використання громадянами України на митній території України транспортного засобу з іноземною реєстрацією «BMW 320», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
У ході перевірки 05.08.2024 року встановлено факт використання транспортного засобу з іноземною реєстрацією «BMW 320», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , а саме згідно отриманого листа НПУ ГУНП в Кіровоградській області Управління превентивної діяльності від 06.08.2024 №1800/25-24.
Перевіркою згідно бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що вказаний вище транспортний засіб, 16.10.2017 року, у зоні діяльності Волинської митниці (станом на 16.10.2017 Волинська митниця ДФС), на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року ввіз ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ).
Таким чином, ОСОБА_4 керувала транспортним засобом «BMW 320», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , ввезеним на митну територію України у митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів- водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Відповідно до частини п'ятої статті 380 Митного кодексу України - тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Згідно частини шостої цієї ж статті - тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог МКУ, або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно до статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору у меншому розмірі. Податкова пільга надається, зокрема, щодо звільнення від сплати податку та збору.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 276 Митного кодексу України платниками мита є особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу).
Службовою запискою управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД від 14.08.2024 № 15-01/15- 02/2369 повідомлено, що загальна сума несплачених митних платежів, яка мала бути сплачена при ввезенні вказаного транспортного засобу в митному режимі «Імпорт» на територію України, становить 226062,97 грн.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 використовувала транспортний засіб з іноземною реєстрацією «BMW 320», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , ввезений 16.10.2017 року іншою особою на митну територію України у митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року, стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачені статтею 485 Митного кодексу України.
ОСОБА_1 , яка повідомлялася про місце та час розгляду справи до суду не з'явилася. У той же час, на офіційному сайті Кіровського районного суду м.Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1109/gromadyanam/csz/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому, ОСОБА_1 клопотання про відкладення судового засідання не подавала, причини неявки не повідомлені, жодного разу не поцікавилася про хід розгляду справи. Неявка ОСОБА_1 на розгляд матеріалів судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.
Представник Кропивницької митниці протокол про порушення митних правил підтримав повністю та просив застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, підтверджується доказами долученими до протоколу про порушення митних правил №0078/90100/24 від 11.09.2024 р. є належними та допустимими.
Відповідно до статті 485 МК України використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Відповідно до ст.30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмiрi. Податкова пільга надається, зокрема, щодо звільнення від сплати податку та збору.
Згідно з п.4 ч.1 ст.276 МК України платниками мита є особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу).
Відповідно до ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч.1 ст.112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частинами третьою та п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Згідно з ч.6 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
За змістом наведених норм статті 380 МК України порядок ввезення, пропуск та декларування транспортних засобів особистого користування відрізняється залежно від суб'єкта ввезення - резидента або нерезидента. Зокрема, у випадку, якщо тимчасове ввезення транспортного засобу особистого користування здійснюється громадянами-нерезидентами, таке ввезення здійснюється без письмового декларування та сплати митних платежів.
Таким чином, системний аналіз наведених норм МК України свідчить про те, що у разі передачі права на тимчасове ввезення транспортного засобу особистого користування від громадянина-нерезидента до громадянина-резидента, останній повинен сплатити всі митні платежі, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Враховуючи викладене, використання транспортного засобу, ввезеного в митному режимі «тимчасове ввезення», іншою особою, крім особи, якою такий транспортний засіб ввезено, відповідно до ст.485 МК України є використанням товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
При цьому суб'єктом відповідальності за таке протиправне використання товару (транспортного засобу особистого користування) є особа, яка здійснює таке використання.
Аналогічні висновки про відповідальність особи за користування автомобілем, ввезеним в Україну в митному режимі тимчасового ввезення іншою особою-нерезидентом, були висловлені Верховним Судом у постановах від 18.12.2018 у справі №295/16296/16-а, від 29.08.2019 у справі №697/12/17.
Відтак, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини і майновий стан та обставини, що пом'якшують відповідальність, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Відповідно до ч.1 ст.520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Крім того, згідно зі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.520, 527, 528 МК України, ст.ст.33, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 226 062 грн.97 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кропивницької митниці понесені витрати в розмірі 195 грн. 42 коп.
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Куценко