10.02.2025
ЄУН 390/2075/24
провадження № 2/389/1102/24
10 лютого 2025 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі : головуючого судді - Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання - Гой І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2021 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 210826-002 про надання кредиту, підписаний в порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до умов договору ТОВ «Кредитсервіс» надало позичальнику кредит у сумі 23000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені договором. ТОВ «Кредитсервіс» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 21275,00 гривень із врахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту у розмірі 7,5%, що в грошовому еквіваленті складає 17250 гривень, на вказану відповідачем банківську картку. Позичальник не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 19850 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 11450 гривень, простроченої заборгованості за процентами 8400 гривень.
Відповідач надала відзив на позов, відповідно до якого частково визнала вимоги позову та просить задовольнити позов лише в частині погашення залишку кредиту без нарахування відсотків, штрафів та пені. Вказала, що сплачувала передбачені договором кошти до 23.02.2022. В зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну втратила дохід, має на утриманні дитину з інвалідністю, тому не мала змоги здійснювати оплату. Крім того, позивач не повідомляв відповідача про намір звернутися до суду із позовом, хоча відповідно до порядку взаємодії із споживачами повинен зв'язатися із споживачем для врегулювання питання заборгованості. Також звернула увагу та не, що в період дії воєнного стану, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування, у разі прострочення позивальником грошового зобов'язання за договором кредиту, позичальник звільняється від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) та інші платежі сплата яких передбачена договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при подачі позову надав заяву, згідно якої просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін
Суд, оголосивши заяву представника позивача, відзив відповідача, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, встановив наступне.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних бо оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 26.08.2021 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №210826-002 про надання кредиту відповідно до умов якого ТОВ «Кредитсервіс» надав позичальнику кредит у сумі 23000 гривень на вказану останньою банківську картку, строком до 26.08.2022 з фіксованою відсотковою ставкою 7,5 % в місяць, одноразова комісія за видачу кредиту становить 7,5% , що становить 1725 гривень.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 23 000,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 копійок) на умовах строковості, зворотності, платності (надалі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором.
Пунктом 2.2. Кредитного договору, Позичальник зобов'язується повернути кредит та здійснити плату за його користуванням до закінчення строку дії Договору згідно графіку, передбаченого Договором, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 9.3. Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс» (далі - Правила). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил.
Відповідно до п. 7.2. Кредитного договору, Сторони домовились, що Кредитодавець при підписанні цього Договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсимілє), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного - числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису.
Кредитний договір № 210826-002 від 26.08.2021 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором M12202 (26.08.2021 11:35:33).
Відповідно до Умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5 % (сума одноразової комісії складає 1 725,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника. Умовами Кредитного договору передбачено, що позичальник має зробити 12 щомісячних платежів; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 26 числа відповідного місяця включно. На банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 21 275,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті 1 725,00 грн, що підтверджується копію платіжного доручення № 1861 від 26.08.2021 на перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .
Позичальник не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості складає в загальному розмірі 19850 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 11450 гривень, простроченої заборгованості за процентами 8400 гривень.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми прострочених платежів по тілу кредиту та процентів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також суд звертає увагу на те, що позивач не пред'являє інших вимог до відповідача, а саме про сплату комісії, штрафів та пені, тому посилання відповідача на заборону під час воєнного стану стягувати такі виплати, є необґрунтованим.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №25-01/2023 від 23 січня 2023 року, укладений між позивачем ТОВ «Кредитсервіс» та Адвокатським об'єднанням «Правовий Діалог», акт приймання передачі наданої правової допомоги за договором, , акт приймання передачі справ на надання правової допомоги від 01.12.2023, акт приймання-передачі наданої правової допомоги №3, де вартість наданих послуг складає 7000 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з подачею даного позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із урахуванням того, що позовні вимоги задоволено, на користь позивача із відповідача підлягає стягненню витрати на правову допомогу та судовий збір сплачений при поданні позову до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 223, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором №210826-002 від 26.08.2021 в сумі 19850 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень (яка складається з тіла кредиту в розмірі 11450 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 8400 гривень)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» витрати на правову допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41125531, юридична адреса: пр-т Л. Каденюка, 23, а/с57 м. Київ.
Відповідач ОСОБА_1 останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Український В.В.