вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,
тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"21" лютого 2025 р. Справа №370/2873/24
Провадження № 2/370/1196/24
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Сініциної О.С., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через представника Москаленко Маргариту Станіславівну звернулося до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування своїх вимоги позивач зазначив, що згідно з Договором факторингу, укладеного 04 квітня 2024 року з Акціонерним товариством «Таскомбанк» до нього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , яка утворилась внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором від 25 травня 2021 року № 1216429392, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», заборгованість у розмірі 19934,84 грн, з яких: 11946,29 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,93 грн - заборгованість за відсотками; 7987,62 грн - загальна заборгованість з комісії. Крім того, позивач просив стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Суд ухвалою від 04 жовтня 2024 року справу прийняв до провадження та вирішив проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; надав відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач копію ухвали суду від 04 жовтня 2024 року отримала 28 грудня 2024 року. Однак, не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, 25 травня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 1215429392, сума кредиту 21499 грн, строком на 18 місяців. На поточний рахунок відповідача перераховано 15000 грн.
Позивач стверджує, що право вимоги за вказаним кредитним договором набув на підставі, укладеного 04 квітня 2024 року з АТ «Таскомбанк» Договору факторингу № НІ/11/27-Ф, Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за Договором факторингу. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог до договору факторингу загальна сума боргу складає - 19934,84 грн, з яких: 11946,29 грн - тіло кредиту, 0,93 грн - заборгованість за відсотками, 7 987,62 - заборгованість за комісією.
Зі свого боку, АТ «Таскомбанк», такого права вимоги набуло на підставі, укладеного з первісним кредитором Договору про відступлення права вимоги від 07 жовтня 2016 № ТАСЦФР-10-2016.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина перша-четверта статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 512 Цивільного кодексу України).
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтею 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
За приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відступлення майбутніх вимог можливе лише за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17).
Однак, як було встановлено, що Кредитний договір № 1215429392 був укладений 25 травня 2021 року через чотири роки п'ять місяців після укладення Договору про відступлення права вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2016, тобто на момент укладення цього договору ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником, та було здійснено передачу невизначених вимог Акціонерному товариству «Таскомбанк».
З огляду на викладене, надані позивачем копії Договору про відступлення права вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2016, Договір факторингу від 04 квітня 2024 року № НІ/11/17-Ф, Акт прийому передачі Реєстру Прав вимоги за Договором факторингу від 04 квітня 2024 року № НІ/11/17-Ф, Витяг з Реєстру Прав вимог до Договору факторингу від 04 квітня 2024 року № НІ/11/17-Ф, суд не визнає допустимими і належними доказами щодо наявності у позивача права вимоги заборгованості до відповідача.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Отже, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором від 25 травня 2021 року № 1215429392.
Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація сторін:
- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032, ЄДРПОУ 35625014;
- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .
Суддя О.С. Сініцина