Справа № 369/12147/24
Провадження № 2/369/2851/25
24.01.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/12147/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 02 червня 2004 року виконкомом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, про що зроблено запис №88. У шлюбі у сторін народились двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як зазначає позивач, спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між сторонами, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, постійне фізичне знущання над позивачем та дітьми. У сторін різні погляди на життя. З вини обох сторін сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливими. Фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені з жовтня 2023 року. Після припинення шлюбних відносин діти залишаються проживати разом з позивачем по справі. За таких обставин вважає, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам позивача.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний час продовжує навчання у вищому навчальному закладі, він не може самостійно себе утримувати. Однак, після досягнення старшим сином повноліття відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча, на думку позивача, має таку можливість, отримує постійний неофіційний дохід, та в змозі частину доходу віддати на утримання дитини, а відповідно до ст. 199 СК України, він зобов'язаний утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатися до досягнення ним 23 років.
Враховуючі те, що старший син сторін - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на денному стаціонарі у ВНЗ в Університеті WSB Merito в Гданьську, Польща, та потребує матеріальної допомоги, джерела доходів не має, враховуючи те, що відповідач знаходиться у працездатному віці та отримує стабільний неофіційний дохід, непрацездатних батька чи матері на його утриманні не має, він, на думку позивача, зобов'язаний та має можливість утримувати своїх дітей: повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, та малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі зазначеного позивачка просила суд:
- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 02.06.2004 року виконкомом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №88, та залишити позивачу прізвище після розлучення - « ОСОБА_8 ».
- стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до настання повноліття дитини у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходу у розмірі 3631,2 грн, а при досягненні старшою дитиною 23 років в розмірі 1/4 частину всіх видів доходів але не менше прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку;
- стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається у вищому навчальному закладі до 23 років у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку та доходів в розмірі 3631,2 грн;
- судові витрати стягнути з відповідача.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
24.01.2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, згідно якої позивачка підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без позивача та її представника.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, не надав заяву про розгляд справи без його участі, правом надати відзив не скористався, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження виданого 02.06.2004 року виконкомом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано 02.06.2004 року шлюб, про що виконкомом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області 02.06.2004 року складено відповідний актовий запис №88. Після реєстрації шлюбу дружина отримала прізвище « ОСОБА_8 ».
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з позовної заяви спільне життя подружжя не склалося. Подальше спільне життя та збереження шлюбу між позивачем та відповідачем є неможливим через різні характери, погляди на життя та інтереси. Сім'ю зберегти неможливо. Позивач та відповідач сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
З врахуванням того, що позивачка не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивачка не просила відновити своє дошлюбне прізвище, а при реєстрації шлюбу змінила його, то вона має право після розірвання шлюбу залишити прізвище яким іменувалась у шлюбі.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Щодо вимог позивача про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району 20.03.2017 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що виконавчим комітетом Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району 20.03.2017 року складено відповідний актовий запис № 6. Батьками особи зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За положеннями ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач ОСОБА_2 є чоловіком працездатного віку, відомостей про незадовільний стан його здоров'я відповідачем суду не надано. У матеріалах справи відсутня інформація, що у відповідача є інші діти, окрім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також не наведено доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебувають непрацездатні особи.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч. 2 ст. 182 СК України).
Водночас високий заробіток (дохід) платника аліментів не може слугувати підставою для зменшення частки заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину.
Враховуючи обставини, викладені у ч. 1 ст. 182 СК України, виходячи з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, суд приходить до висновку про те, що:
- розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має становити 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до закінчення навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи до досягнення ним 23-річного віку;
- розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після закінчення навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи після досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23-річного віку, має становити 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
На думку суду, саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинен надавати на утримання дитини її батько є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позовна заява подана 18.07.2024 року, тому суд присуджує стягнення аліментів саме з цього дня.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 18.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Щодо вимог позивача про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним 23 років, суд зазначає наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 10.10.2005 року виконкомом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що виконкомом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області 10.10.2005 року було складено відповідний актовий запис № 295. Батьками особи зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Згідно довідки № 8806/2024 від 08.07.2024 року наданої відділом з питань студентів Університету Вищої банківської школи MERITO в Гданську (переклад з польської на українську мову складений Бюро перекладів «МоваПро» Всі мови світу від 15.07.2024 року), ОСОБА_10 , номер залікової книжки 81134, в академічному році 2023/2024 є студентом 1 року, ІІ семестру навчання першого рівня (бакалаврат) в Університеті Вищої банківської школи Merito в Гданську, спеціальність: Інформатика, форма навчання: денна. Навчальний заклад внесений до Реєстру приватних вищих навчальних закладів під номером 314. Навчальний заклад здійснює діяльність на підставі закону від 20 липня 2018 року «Про вищу освіту і науку» («Законодавчий Вісник Республіки Польща» від 2023 р., поз. 742). Навчання розпочалося 01.10.2023 року. Передбачуваний термін завершення навчання 31.10.2026 року.
Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, в пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснює, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Нормами статті 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Згідно з частиною першою статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину, правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Крім того, за змістом ч.1, 2 ст. 199 СК України - якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України - право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Оскільки дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття, але є студентом 1 року, ІІ семестру навчання першого рівня (бакалаврат) в Університеті Вищої банківської школи Merito в Гданську, та продовжує навчання, суд доходить до висновку про те, що він потребує матеріальної допомоги.
Приймаючи до уваги, що позові вимоги обґрунтовані та враховуючи вказані обставини і наявність встановлених законом підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд, з урахуванням приписів ст. 182 СК України, стягує з відповідача аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача починаючи з дня подачі позову.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави, відповідно до ст. 141 ЦПК України, в загальному розмірі 2 422,40 грн за дві вимоги про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн за вимогу про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 02.06.2004 року, про що виконкомом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області 02.06.2004 року складено відповідний актовий запис №88.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 18.07.2024 року і до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до закінчення навчання старшою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи до досягнення старшою дитиною 23-річного віку.
Після закінчення навчання старшою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи після досягнення старшою дитиною 23-річного віку, стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні іншої частини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судовий збір в дохід держави у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено: 24.02.2025 року.
Суддя А.В. Янченко