Єдиний унікальний номер судової справи 462/1178/25
Номер провадження 2-а/462/16/25
про залишення позовної заяви без руху
21 лютого 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
І. Рух справи.
ОСОБА_1 , 18.02.2025 року (вх. № 3863) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просить суд:
-скасувати постанову № ЗХ/ЛВ/32652/283/НП/ПТ/ПС від 29.11.2024 року винесену державним інспектором Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Гойна Н. І. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);
-закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови № ЗХ/ЛВ/32652/283/НП/ПТ/ПС від 29.11.2024 року;
-відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору і стягнутий виконавчою службою штраф.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 6 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1137423 від 21.02.2025 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача у справі.
ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
ІІІ. Щодо недоліків заяви.
Так, згідно ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (у відповідача).
Також у позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Вказане кореспондується із ч. 5 ст. 94 КАС України де вказано, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
IV. Щодо строку звернення до суду.
4.1. Загальні принципи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно положень ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
4.2. Щодо письмового клопотання про поновлення процесуальних строків.
Так, звертаючись до суду із позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка винесена головним державним інспектором відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Терлецький М. Ю. у долученій до позову письмовій заяві про поновлення процесуальних строків звернення від 18.02.2025 року, вказує, що оскаржувану постанову у день її винесення інспектором не отримував, про прийняття оскаржуваної постанови дізнався після відкриття виконавчого провадження 14.02.2025 року, копію постанови від виконавчої служби отримав 17.02.2025 року після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 77205128.
Разом з цим, перевіривши вказану письмову заяву про поновлення процесуальних строків звернення до адміністративного суду та доданими до неї матеріалами, суд дійшов наступного висновку.
Так, ч. 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Статтею 122 КАС України визначено загальний строк звернення до адміністративного суду.
Поруч з цим, ст. 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За приписами ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано також протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Так, із змісту оскаржуваної постанови № ЗХ/ЛВ/32652/283/НП/ПТ/ПС від 29.11.2024 року вбачається, що у зв'язку із відмовою від одержання, копію постанови надіслано рекомендованим листом від 29.11.2024 року № 7900800112865.
Згідно інформації відстеження поштового відправлення з офіційного сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що рекомендована кореспонденція за вказаним номером дійсно була скерована 29.11.2024 року та перебувала на поштовому відділенні, а 14.12.2024 року була повернута без вручення адресату у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 року (справа № 398/4299/17) зазначив, що сам лише факт неотримання кореспонденції, яку суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою, та яка поверталася у зв'язку з її неотриманням адресатом, зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Так, суб'єктом владних повноважень вжито заходів для належного вручення постанови, зокрема копія такої, у зв'язку із відмовою позивача від отримання, скеровувалась на поштове відділення 79052, однак повернута відправнику неврученою адресату з підстав закінчення терміну зберігання, відтак покликання позивача щодо відсутності відомостей про оскаржувану постанову не відповідають дійсності, а свідчить лише про суб'єктивну поведінку адресата щодо отримання кореспонденції та жодним чином не обґрунтовують наявність у позивача будь-яких об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали звернутись до суду у визначений законом десятиденний строк.
За наведеного, суд дійшов висновку, що викладені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними, а тому заява про поновлення строку задоволенню не підлягає.
Тому, ч. 1, 2 ст. 123 КАС України передбачено у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
V. Щодо зупинення виконавчого провадження.
Окремо суд звертає увагу на те, що позивач у письмовій заяві про поновлення процесуальних строків звернення від 18.02.2025 року ставить питання про зупинення виконавчого провадження № 77205128, яке відкрито Залізничним ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ.
Так, суд вказує на те, що подання заяви про забезпечення позову регламентовано ст. 152, 153 КАС України, однак така не відповідає вказаним нормам.
Тому суд зазначає, що згідно ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
VІ. Підсумки.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 КАС України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суд -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Роз'яснення суду.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі, то позовна заява вважатиметься поданою у день первісного її подання до суду. Інакше, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко