1Справа № 335/789/25 3/335/488/2025
24 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
06.01.2025 року о 14-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 повторно протягом року вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до батька, а саме ображала нецензурною лайкою та била палицею по тулубу і голові, в результаті чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю постраждалої особи ОСОБА_2 , чим порушила пп. 7 п. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
За фактом правопорушення було складено протокол серії ВАВ № 004793 від 15.01.2025 року за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи повідомленою у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, а тому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП на підставі наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин кожної справи, розглядаючи справу суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України підтверджена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 15.01.2025 року серії ВАВ № 004793, рапортами служби «102», рапортами ДОП СП ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Пільчук Є., протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.01.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 06.01.2025 року, постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.09.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан порушника, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суд дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 33, 34, 35, 173-2, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 020 грн. у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Ю.В.Геєць