Справа № 308/2687/25
1-кс/308/1039/25
20 лютого 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - ОСОБА_5 , перекладача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 06.02.2025 року внесені до ЄРДР за № 12025070000000057, погоджене з прокурором, про застосування відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина Молдови, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025070000000057 від 06.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.02.2025 біля 10 год. 00 хв. ОСОБА_8 перебуваючи на території арешт майданчику Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, за адресою: м. Ужгород, вулиця Карпатської Січі, 10, під час розмови яка відбулася між ним та начальником сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_9 , тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, висловив намір надати останньому неправомірну вигоду за повернення йому речового доказу по кримінальному провадженні №12025078030000085 від 01.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, а саме автомобіля марки «RANGE ROVER VOGUE» реєстрації Великої Британії н.з. НОМЕР_1 , який 31.01.2025 вилучено та поміщено на арешт майданчик Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
В подальшому, 19.02.2025 близько 11 год. 32 хв. ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на території арешт майданчику Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, за адресою: м. Ужгород, вулиця Карпатської Січі, 10, надав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 18000 грн., 300 євро (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.02.2025 становить 13134 грн.) та 200 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.02.2025 становить 8344 грн.) в якості неправомірної вигоди за повернення йому речового доказу по кримінальному провадженні №12025078030000085 від 01.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, а саме автомобіля марки «RANGE ROVER VOGUE» реєстрації Великої Британії н.з. НОМЕР_1 , який 31.01.2025 вилучено та поміщено на арешт майданчик Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, однак одразу після надання неправомірної вигоди був викритий працівниками правоохоронних органів на місці вчинення злочину.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично затримано на території штраф майданчику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Ужгород, вул. Карпатської України, 10А, а саме 19.02.2025 о 11 год. 42 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.
Так, ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на те, що із 25.01.2015 набрали чинності зміни до Кримінального кодексу України (ст.ст. 45-48, 69, 75, 79, 81, 86, 87 та 91), і згідно яких по корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_10 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити новий злочин чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність вказаних ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_10 офіційно ніде не працевлаштований, має у користуванні паспорт громадянина Молдови.
З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_10 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_10 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що є обґрунтовані підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_10 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки із вищеперерахованих обставин інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти вищеописаним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання завдань досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_10 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у такому підстав. Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що підозра є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: підозрюваний може впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від органу досудового розслідування та суду. Щодо визначення розміру застави, то просив визначити таку в межах ст.182 КПК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення внесеного слідчим клопотання. Зазначила, що підозра є необґрунтованою, а ризики не доведені. Мала місце провокація. Просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.369 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, з конфіскацією майна.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: витягом з ЄРДР, повідомленням про підозру від 19.02.2025 року, протоколом затримання громадянина ОСОБА_10 , протоколом огляду місця події, протоколом допиту підозрюваного, постановою про залучення перекладача, постановою про уточнення анкетних даних, рапортом, постановою про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчий дій, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 та іншими доказами.
При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_10 , який є раніше не судимим, є громадянином іноземної держави, є одруженим, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей.
Поряд з цим, суд звертає увагу на ті обставини, що у ОСОБА_10 наявні міцні соціальні зв'язки, а також те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, що вчинений з корисливим мотивом, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи фактичні обставини вчиненого злочину, особу підозрюваного, а також тяжкість можливого покарання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_10 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, що в свою чергу, свідчить про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.369 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_10 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_12 .
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. У п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_10 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_10 підозрюється, характер кримінального правопорушення, зокрема злочин, передбачений ч.3 ст. 369 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, спосіб вчиненого злочину: вчинений з корисливих мотивів, в період війни, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, у якого на утриманні троє неповнолітніх дітей, а тому з врахуванням висловленої у судовому засіданні думки прокурора та сторони захисту, вважає за необхідним визначити підозрюваному заставу у розмірі - 75 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 227 100 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, на ОСОБА_10 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками по справі, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 11 год. 42 хв., 17.04.2025 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 11 год. 42 хв., 19.02.2025 року.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків передбачених КПК України, - в розмірі 75 (сімдесяти п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 227 100 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з свідками по справі:
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади - ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1