запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/133/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №335/533/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
06 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2025 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_8 строком на 60 днів застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, посилається на її незаконність та необґрунтованість. Зазначає про відсутність доказів, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти передбаченим ч.1 ст.177 КПК ризикам.
Висунута ОСОБА_8 підозра є необґрунтованою та передчасною, перебуває під розумним сумнівом.
Тому просить ухвалу слідчого судді скасувати і обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Під час апеляційного розгляду захисник і підозрюваний підтримали апеляційну скаргу. Прокурор заперечила проти скарги.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що слідчий СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 посилаючись на наявність передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, звернулася до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави до ОСОБА_8 , якому 16.01.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.4 ст.187 КК злочину.
Слідчий суддя задовольнила клопотання слідчого, посилаючись на те, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти наявним у провадженні ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.
У відповідності з вимогами ст.ст.177, 178 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити передбачені частиною 1 цієї статті дії.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотрималася цих вимог закону.
Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі захисника про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину, колегія суддів зауважує, що суд на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
У даному випадку слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування до особи обмежувальних заходів.
При апеляційному розгляді встановлено, що підозра у вчиненні інкримінованого ОСОБА_8 злочину є обґрунтованою у тій мірі, як це достатньо для даної стадії кримінального провадження та підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 16.01.2025 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 16.01.2025 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом обшуку від 16.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 та речовими доказами, які було вилучено під час проведення цього обшуку; протоколом затримання ОСОБА_8 в порядку ст.208 КПК.
Відтак, доводи захисника про необґрунтованість підозри у справі не є беззаперечними.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності передбачених ст.177 КПК ризиків в межах своїх повноважень слідчий суддя встановила, що доводи слідчого є обґрунтованими. Заявлені у клопотанні ризики можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків на даний час існують.
З існуванням цих ризиків погоджується і колегія суддів.
В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, підозрюваний суспільно-корисною працею не займається, офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, малолітніх дітей на утриманні не має, а тому є достатні підстави вважати, що останній, з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), може безперешкодно переховуватися від слідства та суду, і це також є обґрунтуванням ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК.
Крім того, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, дають підстави вважати, що ОСОБА_8 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також колегія суддів вважає, що у кримінальному провадженні дійсно існує ризик того, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_8 матиме змогу незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_10 , оскільки останній обізнаний про анкетні дані та місце мешкання потерпілого, який своїми показаннями підтверджує його причетність до скоєння кримінального правопорушення.
Перевірка доведеності пред'явленого обвинувачення здійснюється судом під час його розгляду по суті. За змістом ст.ст.23, 95 КПК показання потерпілих та свідків у кримінальному провадженні суд отримує усно безпосередньо в судовому засіданні і саме такими показаннями може обґрунтовувати свої висновки.
Оскільки досудове розслідування наразі ще триває, то залишається існувати ризик незаконного впливу ОСОБА_8 на потерпілого, свідків, який, на переконання колегії суддів, з урахуванням конкретних обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є суттєвим.
Колегія суддів вважає не доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , оскільки органом досудового розслідування викрито його протиправні дії. Крім цього, підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Стороною обвинувачення не надано ніяких документів, які б підтверджували, що ОСОБА_8 вчиняв подібні дії у минулому. Не надано показів свідків, щодо схильності останнього до протиправної поведінки.
Крім того, відповідні твердження обвинувачення без вагомих і достатніх підстав, яких в судовому засіданні не надано, суперечить презумпції невинуватості.
Також, у відповідності до вимог ч.4 ст.183 КПК, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано не визначила розмір застави, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства і погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілого.
Таким чином, слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належну оцінку та він дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи будуть недостатніми і недієвими для запобігання вказаним у клопотанні ризикам.
Твердження захисника про те, що органом досудового розслідування у клопотанні не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, та не оцінено відомості про особу підозрюваного, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Справа № 335/533/25