запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/104/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №335/2591/20Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
04 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями прокурора на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 25 грудня 2024 року про продовження строку тримання під домашнім арештом
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 25 грудня 2024 року за клопотанням прокурора відмовлено у продовжені строку тримання під домашнім арештом ОСОБА_8 та застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК.
В апеляційній скарзі з доповненнями прокурор просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та продовжити ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, шляхом заборони у період з 22.00 години до 07.00 години наступного дня залишати місце свого проживання.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що слідчим суддею залишено поза увагою не тільки тяжкість вчинених злочинів, а й такі суттєві для кримінального провадження обставини, на які у клопотанні посилався прокурор, як кількість епізодів злочинної діяльності, їх систематичність, вчинення злочинів за попередньою змовою з іншими підозрюваними, а також суттєві негативні наслідки у виді не тільки загального розміру матеріальної шкоди, завданої протиправними діяннями, що сягає суми у більш ніж 4,5 мл. грн., а й факту позбавлення потерпілих права на спадщину у виді житла, значного ускладнення у подальшому поновлення цього права та повернення житла з чужого володіння.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу. Захисник та підозрювана заперечили проти скарги прокурора.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 , посилаючись на наявність передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом, якій 30 жовтня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні передбачених частинами 2, 3 ст.190, частинами 3, 4 ст.358 КК злочинів.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 листопада 2024 року до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 25 грудня 2024 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, а саме до 30.03.2025 року включно.
У зв'язку з тим, що 30 грудня 2024 року спливає строк тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом, а у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та розшукових дій, а також з огляду на існування у даному провадженні ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК, прокурор просив продовжити строк тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом у певний період доби.
Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора зазначила, що прокурором не доведено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом, зазначеним у клопотанні, врахувала дані про особу підозрюваної ОСОБА_8 та належне виконання нею покладених процесуальних обов'язків.
Із зазначеним рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується.
Згідно з положеннями частини 2 статті 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до вимог статті 194 КПК, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Як свідчить положення статті 178 КПК, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі, наявність постійного місця проживання, репутацію підозрюваного, його майнових стан, наявність судимостей та інше.
Вказані вимоги закону слідчим суддею були дотримані, а також оцінені в сукупності всі обставини, які відповідно до статті 178 КПК, враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора підстави для продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 передбачених частинами 2, 3 статті 190, частинами 3, 4 статті 358 КК злочинів.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшла обґрунтованого висновку про недоведеність обставин, які свідчать, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Крім того, як уважає колегія суддів, слідчий суддя правильно зазначила про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки прокурором не доведено, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч.1 ст.176 КПК не зможуть запобігти заявленим під час розгляду ризикам, не спростовують такий висновок слідчого судді і доводи викладенні в апеляційній скарзі прокурора. Всупереч твердженням прокурора, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, достатнім буде застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання. Про це свідчать дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_8 у їх сукупності та інші обставини, передбачені ст.178 КПК, яким слідчим суддею дана належна оцінка в оскаржуваній ухвалі.
В апеляційній скарзі не наведено обставин на підтвердження того, що сама лише заборона з 22:00 год. по 07:00 год. залишати місце проживання безумовно запобігає ризикам впливу на свідків, потерпілого, іншого підозрюваного і переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, із урахуванням даних про особу підозрюваної - відсутність спроб ухилення від органів досудового розслідування, утримання від дій, спрямованих на шкоду кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшла правильного висновку, що, не зважаючи на тяжкість злочинів, у вчиненні яких оголошено підозру, та передбачені за них покарання, вірогідність ухилення підозрюваної від виконання процесуальних обов'язків не є надто високою, у зв'язку з чим до неї може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт, із покладенням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків і належної поведінки.
Із огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги прокурора їх не спростовують.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора з доповненнями залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 25 грудня 2024 року про відмову в продовженні строку тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 335/2591/20