справа № 619/7068/24
провадження № 3/619/2013/24
іменем України
16 грудня 2024 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.,
за участю: секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
адвоката Пантелей В.В.
особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голотки Підволочиського району Тернопільської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, працюючого слюсарем-бригадиром транспортно-ремонтного відділу КП «Житлово-комунальне господарство Золочівської селищної ради», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 804728 від 06.09.2024 водій ОСОБА_1 06 вересня 2024 року о 16:05 на блокпосту автодороги Т 21-03 смт Золочів - с. Олександрівка, керував транспортним засобом марки «ЗАЗ- DAEWOO Т13110», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, від водія з ротової порожнини було чутно запах алкоголю, почервоніння очей, нечітка мова. Тест на приборі алкотестер Drager 6810 був позитивний та показав 1.66 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав у повному обсязі, при цьому зазначив, що він працює слюсарем -бригадиром транспортно-ремонтного відділу КП «Житлово-комунальне господарство Золочівської селищної ради» і за ним закріплений службовий автомобіль «ВАЗ-2121», д.н.з. НОМЕР_3 .
06 вересня 2024 року о 08:00 перед тим як сісти за кермо, він пройшов перевірку і за станом здоров'я був допущений до керування транспортним засобом, отримав подорожній лист службового легкового автомобіля, механік дозволив йому виїзд. В цей день він на службовому автомобілі виконував наряди-завдання, проїхав біля 80 км. Коли вже приїхав на базу, близько 16:00 йому подзвонив сусід і повідомив, що внаслідок ворожого обстрілу, пошкоджено його квартиру - «повилітали вікна». Оскільки вже був кінець робочого дня, він механіку залишив службовий автомобіль, а на своєму автомобілі «ЗАЗ-DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_2 поїхав до свого житла. Після 16 год 00 хв проїжджав блокпост і був зупинений працівниками поліції для перевірки документів. Оскільки автомобіль зареєстровано в Київській області, працівники поліції стали перевіряти реєстрацію ТЗ по базі даних. В ході перевірки стали з'ясовувати, чому у водія почервоніли очі, також стали стверджувати, що у нього відчувають запах спиртного з порожнини рота. ОСОБА_1 стверджував, що спиртні напої не вживає близько трьох років, оскільки хворіє на язву шлунку. Працівник поліції запропонував пройти тест за допомогою алкотестера. Оскільки водій був впевнений, що спиртні напої не вживає, в той день отримував допуск до керування службовим транспортом та йому були відомі наслідки відмови від проходження такого тесту, тому погодився пройти цей тест.
Працівник поліції дістав прибор, він взяв мундштук до алкотестера і одразу став дути, при цьому не було показано, що на дисплеї немає ніяких цифр і проведено його налаштування. Через деякий час працівник поліції повідомив, що водій знаходиться в стані алкогольного сп'яніння і прибор показав результат - 1.66. ОСОБА_1 був не згоден з результатами даного тесту і став наполягати проїхати на обстеження до районної лікарні, мотивуючи тим, що він тверезий, у нього захворювання шлунку і підвищена кислотність.
Працівник поліції на ім'я ОСОБА_2 почав виписувати направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я - КНП «Золочівська лікарня» і хотів супроводжувати ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення медичного огляду. Потім працівник поліції кудись зателефонував і після розмови повідомив, що їм не можна покидати блокпост, а для складання протоколу достатньо показника Драгера.
Через деякий час інспектор на ім'я ОСОБА_2 покликав його підписати документи, а на його заперечення пояснив, що у разі незгоди оскаржуйте дії в суді. ОСОБА_1 в суді стверджував, що при складанні протоколу ніяких свідків не запрошували, на блокпості були тільки військові і працівники поліції, які разом несли службу. Також стверджував, коли проводилось обстеження за допомогою алкотестера, в повітрі відчувались сторонні запахи. Стверджував, що 06.09.2024 він був тверезим, однак, працівниками поліції було безпідставно звинувачено його у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні адвокат Пантелей В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вказане клопотання аргументував тим, що в матеріалах справи, на його думку, відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння.
По-перше: працівниками поліції грубо порушено Інструкцію з використанням аналізатора парів етанолу у видихуваному повітрі Alcotest 6810 - 2.2.5, 2.3.1.1 та 2.3.1.4 - Проведення тесту.
Через дві секунди відображається інформація користувача (якщо опція активована) або повідомлення «ЧЕКАЙТЕ». Екран з інформацією користувача можна переглянути, натиснувши кнопку, закрити кнопкою.
Перед початком тестування аналізатор здійснить автоматичний забір проби навколишнього повітря. При цьому чути клацання, на дисплеї кілька секунд висвічується повідомлення «Нуля тест», потім повідомлення «ЧЕКАЙТЕ» і, якщо алкоголю в навколишньому повітрі не виявлено, що на дисплеї виводиться повідомлення «ГОТОВ» і лунає короткий сигнал.
Як вбачається відповідно відео-фіксації запису відеокамери DSI 0000000_000000 2024/09/06, працівник поліції використовував аналізатор парів етанолу у видихуваному повітрі Alcotest 6810 з порушенням інструкції про його використання.
По-друге: свідки вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД 804728 від 06.09.2024 взагалі були відсутні, так як відповідно відеофіксації запису відеокамери DSI 0000000_000000 2024/09/06, їх там в записі немає. Події, які відображені на відеозаписі, відбуваються при проходженні тесту, присутні тільки два працівника поліції.
По-третє: працівник поліції на вимогу ОСОБА_1 , повинен був відвести останнього до КНП «Золочівська лікарня» Золочівської селищної ради, з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що занижують увагу та швидкість реакції, але цього не зробив.
Адвокат в судовому засіданні зазначив, що відеозапис, який долучений що матеріалів справи є не безперервним та має проміжок у 10 хвилин, впродовж якого невідомо, що відбувалось, внаслідок чого приховано недоліки та невідповідності діючому законодавству процедури виявлення й перевірки стану сп'яніння ОСОБА_1 .
Також зазначає, що на думку сторони захисту, освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено із грубим порушенням проходження огляду, оскільки перед початком тестування аналізатор не здійснював автоматичний забір проби навколишнього повітря, а особа, відносно якої складено протокол стверджувало,що в повітрі відчувались сторонні запахи, не виключено, що це були пари спиртової суміші. Крім того, ОСОБА_1 наполягав пройти освідування на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, проте йому в цьому було відмовлено.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД 804728 від 06.09.2024 працівниками поліції не зазначено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку проводився саме за допомогою газоаналізатора.В протоколі зазначено лише констатація: «тест на приборі алкотестер Drager 6810 був позитивний та показав 1.66 проміле».
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Пантелей В.В., дослідивши докази по справі, приходить до висновку про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підпунктом а п. 2.9 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість.
За невиконання вимог п. 2.5, пп. а п. 2.9 ПДР України, передбачена відповідальність ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" № 39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.
А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
При розгляді даної справи, судом виявлені порушення, допущені уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 804728 від 06.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 06 вересня 2024 року о 16:05 на блокпосту автодороги Т 21-03 смт Золочів - с. Олександрівка, керував транспортним засобом марки «ЗАЗ- DAEWOO Т13110», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, від водія з ротової порожнини було чутно запах алкоголю, почервоніння очей, нечітка мова. Тест на приборі алкотестер Drager 6810 був позитивний та показав 1.66 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисником в запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення, поданих до суду було зазначено, щоОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, при цьому, на противагу складеному протоколу працівниками поліції, в запереченнях зазначав, що освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено із грубим порушенням проходження огляду, свідки вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД 804728 від 06.09.2024 взагалі були відсутні і зазначені особи є зацікавленими особами, оскільки є військовослужбовцями, і в той час разом з працівниками поліції знаходились на блокпосту при виконанні службових обов'язків, відеофіксація проводилась на відеокамеру DSI 0000000_000000, яку не можливо ідентифікувати із-за відсутності номера. Події, які відображені на відеозаписі, відбувались в присутності лише двох працівників поліції, перед початком тестування аналізатор не здійснював автоматичний забір проби навколишнього повітря, а особа, відносно якої складено протокол стверджувала,що в повітрі відчувались сторонні запахи, а це не виключає, що це були пари спиртової суміші. Крім того, ОСОБА_1 наполягав на проходженні освідування на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, проте йому в цьому було відмовлено.
Вказані пояснення знайшли своє підтвердження дослідженим відеозаписом зазначених подій, з якого можна зробити однозначний висновок, що відсутні докази про з'ясування поліцейськими у ОСОБА_1 чи погоджується останній з результатами огляду проведеного на місці та у разі незгоди, не пропонували даній особі проїхати у медичний заклад для проходження аналогічного огляду, тобто право ОСОБА_1 у разі незгоди з результатами огляду пройти його в закладі охорони здоров'я.
Так, відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Згідно з п. 6 Розділу II Наказу № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026(далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
За визначеннями п. 3 розділу І Інструкції, відеореєстратор - це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; п. 1 розділу III вказує, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія; портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Таким чином, як убачається із вище наведених положень чинного законодавства та відомчих нормативно-правових актів, під час здійснення своїх повноважень поліцейськими повинен використовуватися портативний відеореєстратор, отриманий за підписом у відповідному підрозділі поліції, та закріплений на форменому одязі працівника поліції, та відеозапис саме з такого реєстратору є допустимим доказом наявності тих чи інших подій зафіксованих на ньому, оскільки саме з відеозапису, здійсненого на відеореєстраторі вбачається час та дата фіксації тих чи інших подій.
Судом досліджено DVD диск з відеозаписом, долучений до протоколу відділом поліції № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, при цьому суд констатує, що відеореєстратор не має заводського номера - відеокамера DSI 0000000_000000.
Із відеозапису, який починається о 16:02:52 і закінчується о 16:03:25 - перша частина, потім відеозапис переривається і починається з 16:12:52 по 16:14:42 - друга частина триває лише 1 хв 50 сек, тобто відеофіксація здійснена епізодично, вбачається, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810». Тест ним пройдено, прилад «Drager Alcotest 6810» визначив результат огляду 1,66 % і одразу на цьому відеозапис закінчується. Наданим відеозаписом не зафіксовано наявності у ОСОБА_1 таких ознак сп'яніння, як почервоніння очей, нечітка мова.
Крім того, поліцейськими не зафіксовано факт складання самого протоколу, роз'яснення прав особи, відносно якої було складено протокол. Також суд не може констатувати, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 право у разі незгоди з результатами огляду пройти його в закладі охорони здоров'я. Матеріали справи не містять, а відеозаписом не зафіксовано чи роз'яснено ОСОБА_1 порядок застосування спеціального технічного засобу, його сертифікації, чи продемонстровано його справність до початку тесту.
Отже, поліцейськими не дотримано приписи Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, пунктом 5 розділу ІІ якої передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Оскільки судом встановлено використання аналізатора парів етанолу у видихуваному повітрі Alcotest 6810 з порушенням інструкції про його використання, тому роздруківка принтера Drager 6810, прилад № ARBL - 0649 принтер № ARJBL- 5141, тест №196 - не може бути доказом алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 частини І Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Відеозапис долучений до матеріалів справи, свідчить про те, що поліцейські не намагалися з'ясувати у ОСОБА_1 чи погоджується останній з результатами огляду проведеного на місці та не пропонували проїхати у медичний заклад для проходження аналогічного огляду.
Отже, в даному випадку працівник поліції повинен був запитати у водія, чи він погоджується з результатом огляду, проведеного на місці зупинки та за обставин незгоди водіяОСОБА_1 з результатами огляду працівниками поліції на стан сп'яніння, огляд його відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП мав бути проведений у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За встановлених обставин, інкриміноване ОСОБА_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, а саме: керування в стані алкогольного сп'яніння, не підтверджено документально, так як у водія після проходження огляду на місці зупинки не було з'ясовано чи погоджується він з результатом, який проведений на місці зупинки та не запропоновано пройти аналогічний огляд у медичному закладі, що є порушенням ст. 266 КУпАП.
Таким чином, суд не може констатувати, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 право у разі незгоди з результатами даного огляду пройти його в закладі охорони здоров'я.
Більше того, у ОСОБА_1 навіть не запитувалось чи згоден він з такими результатами огляду.
Крім того, як вбачається з письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його пояснень в судовому засіданні, ОСОБА_1 зазначає, що наполягав на огляді у закладі охорони здоров'я, проте йому в цьому було відмовлено.
Враховуючи той факт, що відеозапис закінчився, дане твердження ОСОБА_1 має бути витлумачено на його користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Сам протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження його іншими об'єктивними доказами, не може бути однозначними та достатніми доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення поза розумним сумнівом.
Що стосується зазначених в протоколі свідків: молодшого сержанта відділу ВСП ОСОБА_4 та солдата НОМЕР_4 танкової бригади ОСОБА_5 , які 06.09.2024 року заступили з працівниками поліції на чергування - КПП блокпост автодороги «сел Золочів - с. Олександрівка» та їх письмових пояснень, то суд до уваги їх не приймає, оскільки вказані особи є зацікавленими особами при розгляді цієї справи. Як вбачається із дослідженого відеозапису, долученого до матеріалів справи, знятого працівниками поліції, то події відображені на відеозаписі відбувались при проходженнітесту де присутні тільки два працівника поліції, вказані свідки, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 904728 від 06.09.2024, на відео відсутні, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об'єктивності з'ясування обставин.
Крім того, суд за клопотанням захисника неодноразово викликав даних осіб в судове засідання, як і працівника поліції молодшого лейтенанта поліції Літвінова А.В., для з'ясування обставин справи, однак в судове засідання дані особи не з'явилися. Суд констатує, що суддя позбавлений можливості самостійно збирати докази підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, беручи до уваги відсутність належних доказів вчинення відповідного порушення ОСОБА_1 , доходжу висновку про те, що у справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом, на підставі належних і допустимих доказів, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на відсутність у справі достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП,-
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 17 грудня 2024 о 12 годині 45 хвилин.
Суддя М. І. Риков