справа № 619/816/25
провадження № 1-кс/619/143/25
іменем України
07 лютого 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230000120 від 03 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
встановив:
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230000120 від 03 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 02 лютого 2025 року до чергової частини ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби «102» від співробітника СРПП ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , приблизно о 01 год 20 хв, був зупинений транспортний засіб марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , рядового, командира танку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У співробітників СРПП виникли підозри щодо алкогольного сп'яніння водія та в ході перевірки ОСОБА_5 запропонував співробітникам СРПП неправомірну вигоду у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень (ІТС «ІПНПУ» № 3633 від 02.02.2025).
02 лютого 2025 року в ході проведення огляду місця події, у період часу з 12 години 35 хвилин по 12 годину 49 хвилин, на відкритій ділянці місцевості за адресою: вул. Сумський Шлях, неподалік від буд. № 32 в селищі Пересічне, Харківський район, Харківська область, в багажному відділення службового автомобіля марки «Mirsubishi» марки «Outlender» з правого боку, розташована пластикова коробка чорного кольору з написом «Drager» з середини якої вилучено грошові купюри номіналом по 500 (п'ятсот) гривень на загальну суму 3000 (три тисячі) гривень:
- грошова купюра номіналом 500 гривень серії ВЕ №7149366;
- грошова купюра номіналом 500 гривень серії ЄЛ №2503648;
- грошова купюра номіналом 500 гривень серії ВЄ №6426326;
- грошова купюра номіналом 500 гривень серії ЄД №1001515;
- грошова купюра номіналом 500 гривень серії ЕИ №6024010;
- грошова купюра номіналом 500 гривень серії ЗЛ №2986854.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 03 лютого 2025 року, вказані вище грошові купюри визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Оскільки вищевказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення і є речовими доказами по справі, посилаючись на положення ст.ст. 36, 64-2, 167-174 КПК України, прокурор просить накласти арешт на зазначене вище майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення судових експертиз, та яке може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просив судовий розгляд провести у його відсутність.
Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2025 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 03 лютого 2025 року, вилучені грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025221230000120.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На теперішній час вилучене майно відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема, необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.
Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, на даний час експертизи не проведені, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав вважати тимчасово вилучене майно доказами в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно, на думку суду, є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого (дізнавача), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 12025221230000120 від 03 лютого 2025 року на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучено під час огляду місця події02 лютого 2025 року, у період часу з 12 години 35 хвилин по 12 годину 49 хвилин, на відкритій ділянці місцевості за адресою: вул. Сумський Шлях, неподалік від буд. № 32 в селищі Пересічне, Харківський район, Харківська область, а саме на:
- грошову купюру номіналом 500 гривень серії ВЕ № 7149366;
- грошову купюру номіналом 500 гривень серії ЄЛ № 2503648;
- грошову купюру номіналом 500 гривень серії ВЄ № 6426326;
- грошову купюру номіналом 500 гривень серії ЄД № 1001515;
- грошову купюру номіналом 500 гривень серії ЕИ № 6024010;
- грошову купюру номіналом 500 гривень серії ЗЛ № 2986854, який полягає у забороні відчуження, розпорядження та користування даним майном, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012.
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити користування та розпорядження зазначеним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору та особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.
У разі відсутності вищевказаних осіб під час оголошення судового рішення, його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , контроль за виконанням - покласти на прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1