Справа № 346/5953/24
Провадження № 2/346/876/25
про відмову в об'єднанні позовів
06 лютого 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.
за участю:
секретаря судових засідань - Дутчак Х.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
третьої особи - ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
31.10.2024р. ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_5 на його користь 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 148,3 кв. м., з яких 60,9 кв.м. житлова площа).
Ухвалою від 15.11.2024р. у справі було відкрито загальне позовне провадження.
23.01.2025р. ОСОБА_5 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить встановити порядок користування спільним майном подружжя, яке було поділено між сторонами, зокрема житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельними ділянками, які закріплені за даним домоволодінням, а саме: у житловому будинку літ. «А» житлова кімната площею 21,40 м.кв. - особисто ОСОБА_5 , кухню, площею 15,7 м.кв. - ОСОБА_1 , коридор, площею 8,50 м.кв. - спільного користування.
- літню кухню літ. «Б», комору літ. «В», погріб літ. «Г» - особисто ОСОБА_5 ;
- стайню літ. «Д», сарай літ. «Ж», навіс літ. «З» - ОСОБА_1 ;
- вбиральню літ. «Ж» - спільного користування.
Земельну ділянку загальною площею 0,0656 га для ведення особистого селянського господарства, та земельна ділянка загальною площею 0,2499 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_2 - спільного користування.
Транспортний засіб марки «ВАЗ 2107» 2004 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , - залишити у власності ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 компенсацію за вказаний автомобіль в сумі 30015,00 грн. відповідно до його ринкової вартості.
В підготовчому засіданні представниця ОСОБА_5 - ОСОБА_3 просила об'єднати зустрічний позов з первісним, посилаючись на доцільність їхнього спільного розгляду.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проти об'єднання позовів заперечив, оскільки вважає, що вказані позови не є взаємопов'язаними, а тому не підлягають спільному розгляду. Крім цього, зазначив, що зустрічний позов поданий з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки стосується нерухомого майна, яке знаходиться за межами Коломийського району.
Позивач ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника.
Третя особа ОСОБА_4 покладався на розсуд суду.
Заслухавши позицію учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи представників сторін, суд дійшов до наступного висновку.
Частина 1 ст. 193 ЦПК України передбачає право відповідача пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Отже, стаття 193 ЦПК України встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову. Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 св 22) вказано, що аналіз ст.. 193 ЦПК України свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача. Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).
Ураховуючи викладене, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково».
В даній справі позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 1/5 частку домоволодіння в с. Корнич, а позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 просить встановити порядок користування нерухомим майном в с. Бучачки. Таким чином, повне чи часткове задоволення одного з позовів жодним чином не впливатиме на результати вирішення іншого позову.
За вказаних обставин, суд доходить висновку, що об'єднання цих позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки, позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову і навпаки, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи.
Крім цього, суд бере до уваги положення ч. 5 ст. 188 ЦПК України, якою передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Враховуючи, що спірне майно, порядок користування яким ОСОБА_5 просить визначити в позовних вимогах зустрічного позову розташоване в с. Бучачки, яке за правилами територіального устрою відноситься до Снятинського району, Івано-Франківської області, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що даний спір не відноситься до територіальної юрисдикції Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, а тому не може бути прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом з огляду і на цю обставину.
Відповідно до ч.3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
В ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року в справі № 753/15412/18 зазначено, що буде визнано правильним повернення судом заявнику зустрічної позовної заяви з тих підстав, що позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не є взаємопов'язаними, правовідносини різними, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а тому спільний розгляд вимог не представляється можливим.
Вирішуючи питання прийняття або відмови в прийнятті зустрічного позову суд враховує зазначену позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
З урахуванням зазначеного та керуючись ст. 193, 194 ЦПК України, суд,-
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування спільним нерухомим майном.
Повернуто відповідачу ОСОБА_5 зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Третьякова І. В.