Справа № 211/5994/24
Провадження № 2/211/298/25
21 лютого 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіу складі :головуючого судді Ткаченко С.В.,за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,у відсутність учасників процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу (заробітку),до закінчення дитиною навчання,посилаючись на відсутність добровільної допомоги зі сторони відповідача та передбачений сімейним законодавством обов'язок по утриманню їх спільної дитини. В обґрунтування вимог зазначено, що їх спільний син ОСОБА_5 проживає з нею та перебуває на її утриманні, досяг повноліття, однак продовжує навчання у ВСП «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету» на денній формі навчання. Тому у зв'язку з необхідністю матеріальної допомоги сина від батька теж, просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду 19 11 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, та уточнила позовні вимоги та просить стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про визнання позову при стягненні аліментів у розмірі 1/6 частини його заробітку. Третя особа ОСОБА_3 письмових заперечень до суду не подав.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні, що не спростовано відповідачем по справі.
ОСОБА_3 досяг повноліття, однак продовжує навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Автотранспортний фаховий коледж» денної форми навчання,тривалість навчання по 30 червня 2027 року, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно до частини другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.
При визначенні розміру аліментів суд враховує положення статті 182 СК України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що повнолітній син сторін перебуває на утриманні матері, а тому відповідно до правової позиції, викладеної неодноразово Верховним Судом, в тому числі й у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 701/699/16-ц (провадження № 61-20608св18), вимога про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, на користь матері є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам сімейного законодавства.
Тому оскільки законом встановлено обов'язок відповідача надавати матеріальну підтримку сину, який продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, сімейним законодавством не визначено розмір обов'язкової частки, яка повинна бути стягнута з батьків на утримання повнолітньої дитини на період навчання, виходячи з принципів розумності та справедливості, розміру заробітку відповідача, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 на період його навчання, слід стягнути аліменти в розмірі 1/6 частки доходу (заробітку), що буде відповідати інтересам сторін та повнолітньої дитини.
Відповідно до статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Датою подачі позову є 20 вересня 2024 року.
Крім того, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави в сумі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.182, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 10, 12,13, 81,141, 263, 265, 430 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, починаючи стягнення з 20 вересня 2024 року, на період його навчання, але не більше як до досягнення повнолітньою дитиною двадцяти трьох років, на користь матері - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ).
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко