21 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 260/5758/24
адміністративне провадження № Зі/990/32/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/5758/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
09 вересня 2024 року від ОСОБА_1 до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивачка просила зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року до вирішення справи судом, у задоволенні якої ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову в адміністративній справі №260/5758/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року про притягнення адвокатки ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до вирішення справи судом.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 260/5728/24 повернуто особі, яка її подала.
28 листопада 2024 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повторно звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 260/5758/24, у якій просила скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Кашпур О.В., суддям Жуку А.В., Соколову В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року поновлено Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження №К/990/46191/24 за її касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 260/5758/24.
17 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. про відвід судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи № 260/5758/24. Ця заява за даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» зареєстрована у Верховному Суді о 10:29 17 лютого 2025 року як додатковий документ за вихідним № К/990/46191/24 Д-17.
Того ж дня [17 лютого 2025 року] до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла ще одна заява представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. про відвід судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи № 260/5758/24. Ця заява за даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» зареєстрована у Верховному Суді о 10:35 17 лютого 2025 року як додатковий документ за вихідним № К/990/46191/24 Д-18.
17 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. у якій він просить подану ним заяву про відвід, зареєстровану судом 17 лютого 2025 року о 10:35 год залишити без розгляду, оскільки зазначена заява про відвід має відношення до справи №260/5758/24 та була помилково направлена у справу № 260/4927/27.
Верховний Суд в ухвалі від 18 лютого 2025 року зазначив, що оскільки обидві заяви про відвід подані представником позивача 17 лютого 2025 року в одній справі № 260/5758/24 та зареєстровані в одному провадженні як додаткові документи № К/990/46191/24 Д-17 та №К/990/46191/24 Д-18, і вони є ідентичними за своїм змістом, то відсутні підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. про залишення заяви № К/990/46191/24 Д-18 без розгляду, з тих підстав, що вона була помилково направлена у справу № 260/4927/27, а тому обидві заяви підлягають розгляду Верховним Судом, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні заяви указаного представника позивачки про залишення без розгляду заяви про відвід.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2025 року заяви представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. від 17 лютого 2025 року про відвід судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи № 260/5758/24 визнані необґрунтованими та передані до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2025 року для розгляду означених заяв визначено суддю Єресько Л.О.
За частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
У цій справі не вбачаю підстав для вирішення питання про відвід у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи та вважаю за можливе розглянути дане питання в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданих заяв про відвід, враховую таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
У поданих заявах про відвід судді заявником не конкретизовано підставу за статтями 36 та 37 КАС України.
На обґрунтування зазначених заяв представник позивачки вказує на те, що суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур О.В. приймала і приймає участь у двох провадженнях, які стосуються одних і тих же фактів та обставин, а саме:
у справі № 260/10589/23 за позовом адвоката ОСОБА_1 до КДКА Закарпатської області, третя особа ВКДКА про визнання протиправними і скасування рішень КДКА Закарпатської області про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та про притягнення її до дисциплінарної відповідальності;
у справі № 260/5758/24 за позовом адвоката ОСОБА_1 до КДКА Закарпатської області, третя особа ВКДКА про визнання протиправними і скасування рішення КДКА Закарпатської області про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Заявник стверджує, що 17 жовтня 2024 року у справі № 260/10589/23 суддя Кашпур О.В. дозволила КДКА Закарпатської області надалі порушувати імператив положень частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і здійснювати незаконні та протиправні дисциплінарні провадження відносно адвоката ОСОБА_1, що призвело до негативних наслідків для ОСОБА_1 у справі № 260/5758/24. Оскільки суддя Кашпур О.В. за аналогічних фактів уже порушила закон і сформувала по питанню повноважень правову позицію, виклала її письмово в постанові, яка протирічить завданням адміністративного судочинства в іншій справі, що викликає сумнів у її об'єктивності і упередженості. У контексті зазначеного представник позивачки вказує на те, що суддя Кашпур О.В. зобов'язана була заявити самовідвід від розгляду справи №260/5758/24, але не зробила цього.
На переконання заявника, прийняття судових рішень у декількох провадженнях суддею Кашпур О.В., що стосуються одних і тих же фактів, тих же самих учасників процесу, ставить під сумнів безсторонність суду з огляду на те, що правосуддя повинно не тільки чинитися, але і має бути видно, що воно чиниться з довірою, яку суд повинен вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. У зв'язку з цим заявник підкреслює, що довіри до судді Кашпур О.В. не має, а дії судді Кашпур О.В. викликають сумнів у її об'єктивності і упередженості.
На підставі наведеного, з підстав умисного, безпідставного, цілеспрямованого порушення права ОСОБА_1 на справедливий розгляд її справи представник позивачки просить відвести суддю Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур О.В. від розгляду справи №260/5758/24.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу у разі якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Верховний Суд неодноразово повторював, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб?єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об?єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з?ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб?єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
При об?єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
Суб?єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Доводи заявника зводяться до незгоди з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів Білак М.В., Кашпур О.В. від 17 жовтня 2024 року у справі № 260/10589/23 за позовом ОСОБА_1 до КДКА Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дії та бездіяльності протиправними. Вказаним судовим рішенням суду касаційної інстанції було частково задоволено касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року змінено в частині мотивів, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року залишено без змін. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 09 вересня 2024 року про постановлення окремої ухвали відмовлено.
Як слідує із змісту указаного судового рішення предметом оскарження у справі № 260/10589/23 були рішення КДКА Закарпатської області від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката та від 23 листопада 2023 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За змістом частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У цій справі [№ 260/5758/24] предметом оскарження є рішення КДКА Закарпатської області від 28 серпня 2024 року.
Тобто предмети у справах № 260/10589/23 та № 260/5758/24 є різними.
У касаційному провадженні № К/990/46191/24 вирішується процесуальне питання щодо забезпечення позову у справі № 260/5758/24 шляхом зупинення оскаржуваного рішення.
У заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Кашпур О.В. поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі або того, що вона допустила порушення вимог стандарту безсторонності та неупередженості у своїй процесуальній діяльності як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», а доводи заяви зводяться до непідтверджених жодними доказами припущень.
Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур О.В. або її необ'єктивність під час розгляду справи № 260/5758/24, заявником не наведено, а суддею під час розгляду цих заяв таких підстав не встановлено.
За таких обставин заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур О.В. від участі у розгляді справи № 260/5758/24 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяв представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур Ольги Валерівни від участі у розгляді справи № 260/5758/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Л.О. Єресько,
Суддя Верховного Суду