19 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 520/1666/2020
касаційне провадження № К/9901/27751/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (далі - Управління) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 (суддя Панов М.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 (головуючий суддя - Кононенко З.О., судді - Сіренко О.І., Калиновський В.А.) у справі за позовом Фермерського господарства «Альянс» (далі - Господарство) до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У лютому 2020 року Господарство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2020 №0001395304.
Позивач мотивував свої вимоги безпідставністю застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, оскільки таке формальне порушення строків реєстрації податкових накладних відбулося не з вини позивача, а внаслідок накладення арешту на кошти - суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) Господарства згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2019 у справі № 757/37240/19-к, а об'єктивна можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у позивача з'явилася лише після того, як контролюючий орган виконав ухвалу Київського апеляційного суду від 21.08.2019 у справі № 757/37240/19-к.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 14.04.2020, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, позов задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення від 17.01.2020 №0001395304.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що якщо платник податку вчасно, в установлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснив визначені цією статтею та Порядком ведення ЄРПН дії з реєстрації податкових накладних, однак несвоєчасна їх реєстрація у ЄРПН сталась не з вини позивача, то це не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України, що відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 у справі № 878/1070/14 та від 26.06.2018 у справі № 808/2127/17.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 01.12.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що Податковим кодексом України не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН крім тих, що встановлені безпосередньо статтею 120-1 та пунктами 35, 42 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу Господарство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.02.2025 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 19.02.2025.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління провело камеральну перевірку Господарства з питання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, результати якої оформлені актом 19.12.2019 №507/20-40-53-04-09/31374476, за висновками якого Господарством були порушені вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що мало вираз у порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість 3524632,34 грн., перелік та реквізити яких наведені у таблиці 1 акту перевірки.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення від 17.01.2020 №0001395304, яким застосувало до Господарства штраф у розмірі 10%, 20%, 30% у загальній сумі 740006,80 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги».
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Положеннями пункту 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що визначальною умовою притягнення платника до відповідальності відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, є доведення його вини за не реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань.
Оскільки судами установлено, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних в ЄРПН мала місце не з вини позивача, а через накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) Господарства згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2019 у справі №757/37240/19-к, Господарство протягом усього часу дії арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2019 у справі №757/37240/19-к, здійснювало передбачені ПК України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії щодо скерування складених податкових накладних до ЄРПН на реєстрацію в межах строків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та навіть поза ними, очікуючи скасування арешту, проте, згідно отриманих позивачем квитанцій №1 податкові накладні не було прийнято ДПС України із зазначенням підстави: «Документ не може бути прийнятий, накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування Єдиному реєстрі податкових накладних», що свідчить про те, що відповідач був обізнаний як із своєчасністю виконання Господарством обов'язку по скеруванню складених податкових накладних до ЄРПН на реєстрацію, так і з об'єктивною неможливістю реєстрації таких направлених податкових накладних (незалежно від дати їх спрямування до ЄРПН) у зв'язку з триваючим арештом ліміту ПДВ, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивач у даному випадку не допустив протиправних дій та про відсутність правових підстав для притягнення платника до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію зазначених вище податкових накладних.
Аналогічна правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 у справі № 878/1070/14 та від 26.06.2018 у справі № 808/2127/17, і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від такого висновку.
Таким чином, доводи Управління, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова