11 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 902/371/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Касіяненко І. В. (адвокат),
відповідача - Короля С. І. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2024 (суддя Матвійчук В. В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 (судді: Миханюк М. В. - головуючий, Тимошенко О. М., Крейбух О. Г.) у справі
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп"
до Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія"
про стягнення 1 284 814,45 грн.
та зустрічним позовом Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп"
про визнання протиправною бездіяльність та внесення змін до договору.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (далі - ТОВ "СК Енерджі Груп") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (далі - КП "Вінницька транспортна компанія") про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу від 13.01.2023 № 013-23 у сумі 1 284 814,45 грн, з яких: 1 251 755,40 грн - основний борг; 30 075,05 грн - пеня; 2 984,00 - 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в січні 2024 року позивач поставив відповідачу природний газ об'ємом 44,190 тис. м3 на суму 1 251 755,40 грн, проте відповідач за цей період оплату вартості спожитого газу не здійснив, акт приймання-передачі природного газу № 79 не підписав.
2. У травні 2024 року КП "Вінницька транспортна компанія" звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ "СК Енерджі Груп" про:
1) визнання бездіяльності ТОВ "СК Енерджі груп" з недотримання вимог пункту 5.3 договору на постачання природного газу від 13.01.2023 № 013-23, укладеного за результатами проведеної тендерної закупівлі А-2022-12-23-017968-а, протиправною;
2) зобов'язання ТОВ "СК Енерджі груп" внести зміни до пункту 5.1 договору на постачання природного газу від 13.01.2023 № 013-23, укладеного між ТОВ "СК Енерджі груп" та КП "Вінницька транспортна компанія", виклавши його у такій редакції:
"5.1. Ціна 1000,0 кубічних метрів Газу, який передається Постачальником Споживачу на умовах даного Договору (надалі - "Ціна Газу"), в національній валюті України з урахуванням ПДВ 20% в розрізі місяців складає: січень 2023 року - 28 326,6667 грн, лютий 2023 року - 16 648,2161 грн, березень 2023 року - 14 869,2487 грн, квітень 2023 року - 9 987,6087 грн, травень 2023 року - 290,8975 грн, червень 2023 - 9 744,2013 грн, липень 2023 року - 12 597,3703 грн, серпень 2023 року - 12 113,6261 грн, вересень 2023 року - 13 777,8218 грн, жовтень 2023 року - 13 627,6182 грн, листопад 2023 року - 11 846,3704 грн, грудень 2023 року - 11 467,1865 грн, січень 2024 року - 10 856,6692 грн та включає вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується Постачальником ГТС.
Зазначені ціни підлягають врахуванню у взаєморозрахунках за поставлений газ у період 01.02.2023 по 01.02.2024, тобто до набрання чинності змін до договору."
Зустрічний позов мотивовано тим, що необґрунтована відмова від виконання умов пункту 5.3 договору зі сторони ТОВ "СК Енерджі Груп" призводила до заподіяння істотної шкоди КП "Вінницька транспортна компанія", оскільки щомісячний перегляд ціни на газ природній було законним очікуванням.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024, первісний позов ТОВ "СК Енерджі Груп" задоволено: стягнуто з КП "Вінницька транспортна компанія" на користь ТОВ "СК Енерджі Груп" 1 251 755, 40 грн - основного боргу, 30 075, 05 грн - пені, 2 984,00 грн - 3 % річних, у задоволенні зустрічного позову КП "Вінницька транспортна компанія" відмовлено.
4. Судові рішення, з посиланням на статті 174, 175, 193, 198 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 11, 509, 526, 530, 598, 599, 626, 629, 655, 662, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови договору, докази наявні в матеріалах справи, Кодекс газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), мотивовано тим, що отримання споживачем газу за непідписаним з боку КП "Вінницька транспортна компанія" актом за січень 2024 року є підтвердженим, що свідчить про прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого позивачем за первісним позовом природного газу за договором в січні 2024 року. Щодо стягнення пені та 3% річних суди попередніх інстанцій, з посиланням на статті 546, 548, 549, 610, 611, 625 ЦК України, статті 230, 231, 232 ГК України, умови договору, дійшли висновку, що вимоги щодо стягнення пені у сумі 30 075,05 грн та 3% річних у сумі 2984,0 грн підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
1) лист від 16.05.2023 № 399 не відповідає положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", позаяк не містить обов'язкових реквізитів електронного документа;
2) відповідно до пункту 12.4 договору всі зміни і доповнення до цього договору, включаючи документи, передані факсом, є невід'ємною частиною договору у разі, якщо вони викладені у письмовій формі підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін. Документи, передані факсимільним зв'язком, повинні бути замінені оригінальними протягом додатково узгодженого Сторонами строку. Однак КП "Вінницька транспортна компанія" не дотримано положень наведеного пункту договору та не направлено (не замінено) на оригінал лист від 16.05.2023 № 399 шляхом направлення засобами поштового зв'язку, що спростовує доводи зустрічної позовної заяви в цій частині;
3) вимога позивача за зустрічним позовом про визнання протиправною бездіяльність ТОВ "СК Енерджі Груп" в частині недотримання положень пункту 5.3 договору, відповідно до висновків Верховного Суду, є неефективним способом захисту, позаяк не призведе до поновлення порушеного права;
4) вимога зустрічного позову про внесення змін до договору, які направлені, в тому числі, і на правовідносини, що вже відбулись, не узгоджується з вимогами закону.
Відмова у задоволені позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ТОВ "СК Енерджі груп" з недотримання вимог пункту 5.3 договору на постачання природного газу від 13.01.2023 № 013-23, укладеного за результатами проведеної тендерної закупівлі А-2022-12-23-017968-а, до суду апеляційної інстанції не оскаржувалась.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі КП "Вінницька транспортна компанія" просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024, ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовільнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на застосування в оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених:
- Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2023 у справі № 11-228сап21, у якій зазначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом;
- Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.06.2021 у справі № 11-104сап21, у якій зазначено, що вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи;
- Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17 та постанові від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, ухвалі від 25.05.2022 у справі № 914/1003/21 щодо листування шляхом надіслання електронних листів;
- Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, у якій зазначено, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. ТОВ "СК Енерджі Груп" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Вінницька транспортна компанія" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 902/371/24 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 11.02.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. 13.01.2023 між ТОВ "СК Енерджі Груп" (постачальник) та КП "Вінницька транспортна компанія" (споживач) укладено договір № 013-23 на постачання природного газу (далі - договір), за умовами якого:
- постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 1.1);
- відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи і Кодексом газорозподільних систем (пункт 1.3);
- постачальник передає споживачу газ вітчизняного/іноземного походження в обсязі 225 тис. м3 (пункт 2.1);
- постачання газу за цим договором здійснюється за умови виконання сторонами умов цього договору (пункт 3.1);
- облік спожитого природного газу здійснюється на підставі показів комерційних вузлів обліку газу споживача, а саме ЕІС-код: 56х00000393РР00L (пункт 3.2);
- постачальник передає газ споживачу у пунктах приймання-передачі газу (далі - пункти приймання-передачі), а саме ЕІС-код: 56х00000393РР00L (пункт 4.1);
- право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ, споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (пункт 4.2);
- приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу в відповідному місяці, оформляється щомісячними актами прийому-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Обсяг газу, вказаний в акті приймання-передачі газу, є остаточним, обов'язковим для сторін, і є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Акт приймання-передачі газу є невід'ємною частиною да ного договору (пункт 4.3);
- акти прийому-передачі газу, що зазначені у пункті 4.3 цього договору, складає постачальник з наступним погодженням з споживачем до 5 (п'ятого) числа, наступного за звітним місяця (пункт 4.4);
- обсяг споживання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів приладів обліку витрат газу, встановлених на комерційному вузлі/вузлах обліку газу споживача, з урахуванням пункту 7.2.2 цього договору (пункт 4.5);
- обсяг газу, визначений згідно з пунктом 4.5 цього договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за даним договором в пунктах приймання-передачі (пункт 4.6);
- при відмові споживача від підписання акта приймання-передачі газу, у разі підтвердження постачальником планового обсягу поставки згідно з пунктом 4.3 цього договору, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданих постачальнику оператором ГРМ/ГТС реєстрі обсягів спожитого газу (пункт 4.7);
- ціна 1000,0 кубічних метрів газу, який передається постачальником споживачу на умовах цього договору, в національній валюті України складає 23 605 грн 56 коп., крім того ПДВ (20%) - 4721 грн. 11 коп., порядок нарахування якого встановлюється згідно з діючим законодавством України та включає вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується постачальником ГТС. Разом: 28 326 грн 67 коп. (пункт 5.1);
- фактична сума (ціна) цього договору складає 5 311 250,00 грн (п'ять мільйонів триста одинадцять тисяч двісті п'ятдесят грн 00 коп.), крім того ПДВ (20%) - 1 062 250 грн 00 коп., порядок нарахування якого встановлюється згідно з діючим законодавством України. Разом: 6 373 500 грн 00 коп. з ПДВ (пункт 5.2);
- коригування ціни газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди, яка буде невід'ємною частиною цього договору. Зміна такої ціни можлива за згодою сторін у будь-якому із випадків, передбачених пунктом 19 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178. Перегляд вартості газу здійснюється щомісячно. Зміна ціни на газ відбувається пропорційно коливання такої ціни на ринку за одиницю товару. При цьому, ціна товару визначена на основі біржових котирувань, не повинна перевищувати ринкову ціну газу, що може зокрема визначатися за на підставі діючих тарифів НАК Нафтогаз України. За базову дату при першому корегуванні ціни береться дата проведення аукціону закупівлі, за наслідками якої укладено договір (пункт 5.3);
- споживач зобов'язаний здійснювати оплату газу, що передається за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в порядку передбаченому пунктом 6.1.1 (пункт 6.1);
- розрахунки вартості газу визначаються згідно з пунктом 5.1 цього договору, а оплата за газ здійснюється у наступному порядку: перша оплата в розмірі 30 % (тридцять) - до 10-го числа місяця поставки газу; друга оплата в розмірі 30 % (тридцять) - до 20-го числа місяця поставки газу; третя оплата в розмірі 30 % (тридцять) - до кінця місяця поставки газу; остаточний розрахунок - до 05 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Коригування умов проведення розрахунків визначається та узгоджується шляхом під писання додаткової угоди (підпункт 6.1.1 пункту 6.1);
- звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акта прийому-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця. Указана звірка оформлюється актом звірки (підпункт 6.1.2 пункту 6.1);
- остаточний розрахунок здійснюється на підставі відповідного акта до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки (пункт 6.2);
- в платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково вказувати номер цього договору, дату його підписання, призначення платежу, номер і дату відповідного рахунку-фактури постачальника. Датою здійснення платежу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 6.3);
- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України (пункт 9.1);
- у разі невиконання споживачем умов пунктів 6.1, 6.1.1, 6.2 цього договору постачальник має право вимагати від споживача сплати на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми про строченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пеня сплачується споживачем протягом 5 (п'ять) банківських днів з моменту отримання споживачем вимоги постачальника. У разі несплати пені у зазначений в цьому пункті строк споживач вважається таким, що має заборгованість за цим договором (пункт 9.2);
- всі зміни і доповнення до цього договору повинні бути викладені у письмовій формі, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін, крім випадків, передбачених пунктами 2.1.4, 9.3 цього договору (пункт 12.3);
- договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.01.2024 включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (пункт 13.1).
10. Договір підписано уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін.
11. За посиланнями позивача за первісним позовом, на виконання умов договору 13.02.2024 на адресу КП "Вінницька транспортна компанія" було направлено акт приймання-передачі № 79 за січень 2024 року та рахунок на оплату № 83 за січень 2024 року на суму 1 251 755,40 грн.
12. Як зазначає позивач за первісним позовом, в січні 2024 року ним було поставлено відповідачу за первісним позовом природний газ в об'ємі 44,190 тис. м3, на суму 1 251 755,40 грн, однак відповідач за первісним позовом за цей період оплату вартості спожитого газу не здійснив, акт № 79 приймання-передачі природного газу не підписав.
13. Таким чином, у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 1 251 755,40 грн.
14. Відповідач за первісним позовом заперечив проти заявлених вимог, в зустрічній позовній заяві наголосив на порушенні зобов'язань за договором зі сторони ТОВ "СК Енерджі Груп", яке полягає у бездіяльності останнього в питанні перегляду ціни на природний газ.
15. КП "Вінницька транспортна компанія" звернулося до постачальника з листом від 16.05.2023 № 399 про перегляд ціни, який (лист) було направлено на електронну адресу ТОВ "СК Енерджі Груп". При цьому підприємство попередило, що у разі відмови від корегування ціни, ним буде застосовано процедуру самозахисту цивільних прав у вигляді притримання в порядку статті 594 ЦК України.
Позиція Верховного Суду
16. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в частині зустрічних позовних вимог про зобов'язання ТОВ "СК Енерджі груп" внести зміни до договору, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
18. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
19. Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині зустрічних позовних вимог про зобов'язання ТОВ "СК Енерджі груп" внести зміни до договору.
20. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
21. Частинами 4, 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлюють, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків.
22. Відмову у задоволенні зустрічного позову про внесення змін до договору суди попередніх інстанцій мотивували тим, що запропоновані позивачем за первісним позовом зміни спрямовані на коригування ціни в бік зменшення починаючи з січня 2023 року до січня 2024 року, тобто поширювати свою дію на попередні відносини сторін. При цьому у постанові об'єднаної палата в складі Касаційного господарського суду від 12.10.2018 у справі № 910/21671/17 викладено висновку про неможливість та протиправність застосування частини 3 статті 631 ЦК України щодо зворотної дії додаткових угод. Зазначеною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі до пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 910/14082/17). Оскільки застосування у додаткових угодах частини 3 статті 631 ЦК України щодо перерахунку (підвищення) ціни на електричну енергію не відповідає вимогам закону, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вимога зустрічного позову про внесення змін до договору, які направлені, у тому числі, на правовідносини, що вже відбулись, не узгоджується з вимогами закону.
23. У касаційній скарзі скаржник наголошує на тому, що апеляційний суд не надав жодної оцінки аргументам наведеним в апеляційній скарзі, а лишень обмежився прямим цитуванням рішення суду першої інстанції, чим не врахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 16.11.2023 у справі № 11-228сап21 у якій зазначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом.
До того ж Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.06.2021 у справі № 11-104сап21, на яку посилається скаржник, дійшла висновку, що вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду; це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
24. Посилання скаржника на загальні висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 11-228сап21 та від 10.06.2021 у справі № 11-104сап21 щодо застосування норм права не підтверджують доводів касаційної скарги про те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень, оскільки фактичні обставини у наведених як приклад справах відрізняються від тих, що установлені судами у розглядуваній справі.
25. Доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції правових позицій Верховного Суду щодо прийнятності листування засобами електронної пошти, викладених у постановах від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, ухвалі від 25.05.2022 у справі № 914/1003/21, Суд не приймає до уваги, оскільки відповідні доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень про відмову у задоволенні зустрічного позову про внесення змін до договору щодо неможливість та протиправність зміни істотних умов договору, які вже виконані.
26. Скаржник також звертає увагу на те, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.
27. Водночас предметом позову у справі № 914/2649/17 є вимога орендодавця до орендаря про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень, обґрунтована невідповідністю умов договору щодо вартості об'єкта оренди та розміру орендної плати чинному законодавству. Велика Палата Верховного Суду (постанова від 12.02.2019) змінила мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову було відмовлено, та пославшись на положення статті 652 ЦК України зазначила, що сторони договору не досягли згоди щодо приведення умов договору у відповідність до умов, які істотно змінилися, і позивач не навів виняткових випадків, з якими законодавець пов'язує можливість примусу сторони договору до продовження дії цього договору на змінених умовах.
28. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції не суперечать зазначеній позиції Великої Палати Верховного Суду.
29. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
30. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
31. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
32. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
33. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування останнім норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.
34. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу КП "Вінницька транспортна компанія" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" залишити без задоволення.
Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 902/371/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай