65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2025 р. Справа № 916/5155/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (код ЄДРПОУ 00278818, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 300)
про стягнення 5778133,93 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Євгеній Канципа
від відповідача: Андрій Кохан
Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" про стягнення 5778133,93 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору кредиту №4И13759И від 20.11.2013.
Ухвалою суду від 02.12.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.
Ухвалою від 16.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
31.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.01.2025 від відповідача надійшла відповідь на відзив.
В судовому засіданні 16.01.2025 було оголошено перерву до 06.02.2025.
06.02.2025 від відповідача надійшло заперечення та клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 06.02.2025 ухвалено про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 20.02.2025.
19.02.2025 позивачем подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
20.02.2025 від відповідача надійшли пояснення на заперечення банку щодо клопотання про зупинення провадження у справі.
В судове засідання з'явились представники сторін.
Представник Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, просить його задовольнити.
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" проти задоволення клопотання відповідача заперечив. Зауважив, що відповідачем не наведено належних та об'єктивних підстав для зупинення провадження у справі; не зазначено, які саме обставини суд не може встановити та дослідити в даній судовій справі до вирішення справи №910/16311/24. При цьому наголосив, що зупинення провадження у справі призведе до порушення права учасників на розгляд справи у розумний строк.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Так, обґрунтовуючи клопотання представник відповідача зазначив, що в межах провадження у даній справі розглядаються вимоги банку про стягнення 5778133,93 грн. заборгованості зі сплати винагороди за кредитним договором №4И13759И від 20.11.2013 року.
Разом з тим, у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/16311/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", в якому позивач просить суд: визнати недійсними пункти А.10, 4.5., 4.6., 4.13. повністю, п.п. 4.1., 4.8., 4.9., 4.10, 5.1., 5..7., 5.8. - в частині винагороди за користування кредитом за кредитним договором №4И13759И від 20.11.2013 року, із внесеними додатковими угодами змінами, укладеними між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", та Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 відкрито провадження у справі №910/16311/24 та призначено підготовче засідання на 21.02.2025. При цьому, позовні вимоги у справі №916/5155/24 АТ КБ "Приватбанк" заявлені на підставі тих же пунктів, і того ж кредитного договору, який оспорюється ПрАТ "ІЦКК" у Господарському суді міста Києва - №4И13759И від 20.11.2013 року.
Таким чином, за твердженням відповідача, рішення у справі №910/16311/24 вплине на розгляд справи №916/5155/24, оскільки у разі задоволення позову про визнання недійсними пунктів договору в частині винагороди - це буде безумовною підставою для відмови у позові АТ КБ "Приватбанк" про стягнення заборгованості по винагороді за кредитним договором №4И13759И від 20.11.2013 року.
При цьому відповідач звертає увагу, що предметом справи №916/5155/24 не є питання недійсності умов кредитного договору в цій частині, тому суд не може самостійно встановити ці обставини.
За приписами частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас, як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.
Суд звертає увагу, що розумний строк судового розгляду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття "розумні строки" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Випадки, які регламентують зупинення провадження у справі, чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.
Положення статті 227 ГПК України передбачають обов'язок суду зупинити провадження у справі.
Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).
При цьому, положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України застосовуються за умов:
- об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;
- пов'язаності справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
Так Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.
Водночас, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у справі, яка розглядається, є стягнення з відповідача 5778133,93 грн. заборгованості зі сплати винагороди за кредитним договором №4И13759И від 20.11.2013 року.
При цьому, відповідач просить зупинити провадження у справі до вирішення справи №910/16311/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсними пунктів кредитного договору №4И13759И від 20.11.2013 року в частині винагороди, зазначаючи, що у разі можливого задоволення позову у справі №910/16311/24, підстава заявленого позову у справі №916/5155/24 буде відсутня, оскільки позовні вимоги обґрунтовані умовами вищевказаного договору.
Зважаючи на предмет позову у цій справі суд виходить з того, що предметом дослідження у цій справі є встановлення обставин і підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з винагороди за кредитним договором. Отже, встановленню підлягають саме обставини невиконання (неналежного виконання) відповідачем зобов'язань щодо сплати винагороди банку за укладеним між сторонами кредитним договором, які суд може встановити на підставі наявних у справі доказів, адже суд наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті.
Посилання відповідача на те, що у справі №910/16311/24 розглядаються вимоги товариства до банку про визнання недійсними пунктів кредитного договору №4И13759И від 20.11.2013 року в частині винагороди не свідчать про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 Цивільного кодексу України.
В свою чергу, суд враховує, що закріплена означеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
На переконання суду, наявність спору щодо визнання недійсним договору не свідчить про об'єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи Господарським судом Одеської області, відповідно, не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов'язку суду зупиняти провадження у справі, у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Подібну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 24.05.2021 у справі № 910/7331/20.
При цьому суд зауважує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 07.05.2018 у справі № 903/351/16 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.
Судом з'ясовано позицію представників сторін щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Представники сторін проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечили.
Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
В межах провадження у даній справі судом були вчинені дії, передбачені ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в ході чого підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст.183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" про зупинення провадження у справі відмовити.
2. Закрити підготовче провадження у справі №916/5155/24.
3. Призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "05" березня 2025 р. о 15:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 547 (5 поверх), тел. 0(482)307-955.
4. Звернути увагу учасників провадження, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвалу направити сторонам.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 20.02.2025, оскарженню не підлягає.