19 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/9227/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 р. (суддя Лазаренко М.С) в адміністративній справі №280/9227/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09 серпня 2024 р. № 084050014730 про відмову йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити йому починаючи з 09 серпня 2024 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до його пільгового страхового стажу періоди з 01 вересня 1986 р. по 10 січня 1990 р., з 16 січня 1990 р. по 29 серпня 1992 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. За результатами розгляду його заяви протиправно прийнято рішення від 09 серпня 2024 р. № 084050014730 про відмову в призначенні пенсії, яке обґрунтовано відсутністю в нього необхідного пільгового стажу. Не зараховано до пільгового стажу період навчання в СПТУ №15 з 01 вересня 1986 р. по 10 січня 1990 р. за професією «Машиніст електровоза підземний» та період роботи з 16 січня 1990 р. по 29 серпня 1992 р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09 серпня 2024 р. № 084050014730;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01 вересня 1986 р. по 10 січня
1990 р. та період роботи з 16 січня 1990 р. по 29 серпня 1992 р.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 серпня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, скаржник просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що до пільгового стажу ОСОБА_1 правомірно не зараховано період роботи з 16 січня 1990 р. по 29 серпня 1992 р. згідно трудової книжки, оскільки нечитабельна печатка підприємства при звільненні. Також у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці, а саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах повний робочий день. Позивачем не надано уточнюючу довідку для підтвердження умов праці даного періоду його роботи. Також правомірно не зараховано період навчання позивача з 01 вересня 1986 р. по 10 січня1990 р. згідно диплома НОМЕР_1 від 10 січня 1990 р., оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 02 серпня 2024 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області 09 серпня 2024 р. №084050014730 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. В рішенні вказано, що не зараховано до страхового стажу: період навчання з 01 вересня 1986 р. по 10 січня 1990 р. згідно диплому серії НОМЕР_1 від 10 січня 1990 р., оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії; період роботи з 16 січня 1990 р. по 29 серпня 1992 р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 через нечитабельну печатку підприємства при звільненні.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи ОСОБА_1 з 16 січня 1990 р. по 29 серпня 1992 р. на посаді "машиніста електровозу 4 розряду", що передбачена Списком №1, підтверджено записами його трудової книжки, недоліки заповнення якої, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку пільгового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Крім того на думку суду наявні підстави для зарахування позивачу до пільгового стажу періоду навчання з 01 вересня 1986 р. по 10 січня 1990 р., що також підтверджується записом його трудової книжки та копією диплому № НОМЕР_3 від 10 січня 1990 р. Суд критично оцінив доводи відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу позивача вказаного періоду навчання, лише через відсутність в дипломі підпису голови екзаменаційної комісії.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскільки позивачем не оскаржено в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині, якою йому відмовлено у задоволенні позовних вимог, його перевірка здійснюється виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, як це передбачено частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається зі змісту вступної та резолютивної частини рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області 09 серпня 2024 р. №084050014730, ОСОБА_1 звернувся 02 серпня 2024р. із заявою про призначення йому пенсії відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пенсія за вислугу років), в призначенні якої йому відмовлено. Водночас, в мотивувальній частині даного рішення пенсійним органом досліджувалася наявність підстав призначення ОСОБА_1 саме пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1).
Наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області на запит суду копією заяви ОСОБА_1 від 02 серпня 2024 р. підтверджується звернення його саме за призначенням пенсії за віком за Списком №1.
Щодо зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 16 січня 1990 р. по 29 серпня 1992 р., слід зазначити наступне.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До моменту ухвалення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. №1788-XII, п. "а" статті 13 якого містить аналогічні приписи.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пунктів 3 - 5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , з 16 січня 1990 р. ОСОБА_1 прийнято на посаду "машиніста електровозу 4 розряду" з повним робочим днем під землею, а 29 серпня 1992 р. звільнено.
Відповідач посилається на нечитабельність печатки підприємства при звільненні, водночас, Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 р. у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що недоліки заповнення трудової книжки, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
У трудову книжку ОСОБА_1 не внесені записи про атестацію його робочого місця, після 21 серпня 1992 р. та відповідність посади Списку №1. Уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи та про проведення атестації позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 02 серпня 2024 р. надано не було.
Водночас, слід зазначити, що посада "машиніста електровозу" передбачена Списком №1, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173 та Списком №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. № 10.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а викладено наступний правовий висновок: «На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Дана обставина не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи».
Щодо зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01 вересня 1986 р. по 10 січня 1990 р., слід зазначити наступне.
Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи копії диплому № НОМЕР_3 від 10 січня 1990 р. та копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 почав навчання 01 вересня 1986 р. та закінчив 10 січня 1990 р. за спеціальністю «Машиніст електровоза підземний 4 розряду», після чого протягом 16 січня 1990 р. влаштувався на роботу на посаду «Машиніст електровоза підземний 4 розряду».
Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу позивача вказаного періоду навчання, лише через відсутність в дипломі підпису голови екзаменаційної комісії.
Враховуючи дані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09 серпня 2024 р. № 084050014730, а також необхідності повторно розглянути подану позивачем заяву від 02 серпня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та врахувати до його пільгового стажу період навчання з 01 вересня 1986 р. по 10 січня 1990 р. та період роботи з 16 січня 1990 р. по 29 серпня 1992 р.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 р. в адміністративній справі №280/9227/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 лютого 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник