19 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 340/3288/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 р. (суддя Черниш О.А) в адміністративній справі №340/3288/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №110130015105 від 06 березня 2024 р. про відмову у призначенні їй пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за заявою від 28 лютого 2024 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати їй до страхового стажу періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07 вересня 1981 р. з 01 вересня 1986 р. по 01 жовтня 1986 р. на посаді вихователя групи продовженого дня середньої школи №32, з 12 жовтня 1988 р. по 21 серпня 1991 р. у Військовій частині польова пошта НОМЕР_2 та з 10 лютого 1992 р. по 12 листопада 1992 р. на посаді учителя молодших класів Мирнинської середньої школи Олов'янинського району, повторно розглянути її заяву від 28 лютого 2024 р. про призначення пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що у лютому 2024 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №110130015105 від 06 березня 2024 р. у призначенні їй відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. ОСОБА_1 вважає протиправним не зарахування до її страхового стажу періодів роботи з 01 вересня 1986 р. по 01 жовтня 1986 р., з 12 жовтня 1988 р. по 21 серпня 1991 р., з 10 лютого 1992 р. по 12 листопада 1992 р., які підтверджено записами її трудової книжки.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено. Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №110130015105 від
06 березня 2024 р. про відмову у призначенні пенсії та зобов'язано його повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 лютого 2024 р. про призначення пенсії за віком та прийняти рішення, із урахуванням висновків суду.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано апеляційну скаргу, в якій він посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 у записі про звільнення з 01 жовтня 1986 р. не ідентифікується відтиск печатки, а запис про звільнення з 21 серпня 1991 р. не завірено підписом відповідальної особи. Дані обставини свідчать про неможливість зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 01 вересня 1986 р. по 01 жовтня 1986 р. та з 12 жовтня 1988 р. по 21 серпня 1991 р. Також до страхового стажу ОСОБА_1 неможливо зарахувати періоди її роботи в Російській Федерації з 10 лютого 1992 р. по 12 листопада 1992р., враховуючи припинення участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у лютому 2024 р. звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та рішенням №110130015105 від 06 березня 2024 р. у призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено через відсутність необхідного страхового стажу (31 рік), передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До страхового стажу не зараховано, зокрема, періоди роботи згідно з трудовою книжкою, а саме: з 01 вересня 1986 р. по 01 жовтня 1986 р. (оскільки в записі про звільнення не читається печатка), з 12 жовтня 1988 р. по 21 серпня 1991 р. (оскільки запис про звільнення не завірено підписом відповідальної особи), з 10 лютого 1992 р. по 12 листопада 1992 р. (оскільки припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р.).
Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок, що право на призначення пенсії, не пов'язується із такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди, також недоліки заповнення трудової книжки, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. В зв'язку з чим на думку суду протиправним є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №110130015105 від 06 березня 2024 р., що є підставою для його скасування, а також необхідним є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії за віком від 28 лютого 2024р. та врахувати до її страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки з 01 вересня 1986 р. по 01 жовтня 1986 р., з 12 жовтня 1988 р. по 21 серпня 1991 р., з 10 лютого 1992 р. по 12 листопада 1992 р.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» статтею 26 якого визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017р. Починаючи з 01 січня 2018 р. право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 р. по 31 грудня 2024 р. - не менше 31 р.
Статтею 1, частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як вбачається зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №110130015105 від 06 березня 2024 р. підставою відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, стала обставина відсутності в неї необхідного страхового стажу (31 рік). До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди її роботи згідно з трудовою книжкою, а саме: з 01 вересня 1986 р. по 01 жовтня 1986 р. (оскільки в записі про звільнення не читається печатка), з 12 жовтня 1988 р. по 21 серпня 1991 р. (оскільки запис про звільнення не завірено підписом відповідальної особи), з 10 лютого 1992 р. по 12 листопада 1992 р. (оскільки припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р.). (а.с.21,67 - зворот).
До введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення», статтею 62 якого визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07 вересня 1981 р. ОСОБА_1 з 01 вересня 1986 р. призначена на посаду вихователя групи продовженого дня середньої школи №32 (наказ №72 від 18 серпня 1986 р.) та звільнена з даної посади 01 жовтня 1986 р. за власним бажанням у зв'язку із переведенням чоловіка - військовослужбовця на роботу в іншу місцевість (наказ №94 від 30 вересня 1986р.). З 12 жовтня 1988 р. ОСОБА_1 прийнята на посаду машиніста водонасосної станції у Військову частину польова пошта НОМЕР_2 (наказ №207 від 12 жовтня 1988 р.), з якої звільнена 21 серпня 1991 р. у зв'язку із переведення чоловіка - військовослужбовця на нове місце служби в іншу місцевість (наказ від 22 серпня 1991 р.). З 10 лютого 1992 р. ОСОБА_1 прийнята на посаду вчителя молодших класів у Мирнинській середній школі (Олов'янинський район Читинської області РФ) (наказ від 10 лютого 1992 р.), з якої звільнена 12 листопада 1992 р. у зв'язку із переведення чоловіка - військовослужбовця на нове місце служби в іншу місцевість (наказ №39 від 12 листопада 1992 р.) (а.с. 15,16,62).
В частині періодів роботи з 01 вересня 1986 р. по 01 жовтня 1986 р. та з 12 жовтня 1988 р. по 21 серпня 1991 р. слід зазначити наступне.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 р. у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що недоліки заповнення трудової книжки, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
В частині періодів роботи з 10 лютого 1992 р. по 12 листопада 1992 р. слід зазначити наступне.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна 13 березня 1992 р. стала Угода, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та Російська Федерація. Метою вказаної Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав. Відповідно до Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності даною Угодою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення" передбачено вихід України з Угоди, що пов'язано зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Враховуючи дані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №110130015105 від 06 березня 2024 р. та наявності підстав для його скасування, а також наявності у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області обов'язку повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії за віком від 28 лютого 2024 р. та врахувати до її страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки з 01 вересня 1986 р. по 01 жовтня 1986 р., з 12 жовтня 1988 р. по 21 серпня 1991 р., з 10 лютого 1992 р. по 12 листопада 1992 р.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 р. в адміністративній справі №340/3288/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 лютого 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий